РОЗДІЛ 2
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРУП ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ «СМІЛИВИЙ»
ТА «БОЯЗЛИВИЙ» І ЇХ ПАРАДИГМАТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ
2.1.Інвентаризація лексико-семантичних груп: проблеми та шляхи подолання
Лексико-семантичний рівень мови, який є сукупністю всіх слів та їх відношень,
виступає у вигляді подвійної, модулярно пов?язаної системи, яка виражає як
системність об?єктивного світу, вираженого в поняттях, так і системність форм,
одиниць, призначених для організації передачі явищ дійсності. Вивчення
поняттєвої системи в мові лежить в основі так званого поняттєвогочи
поняттєво-ідеографічного підходу [279]. Визначення лексичної системи як
сукупності слів, а не ідей, було покладено в основу лінгвістичного підходу, що
ґрунтується на розгляді лексики як сукупності парадигматичних угрупувань із
усіма притаманними їм лексичними зв'язками та відношеннями. До таких полів,
крім частин мови, а також словотворних парадигм (гнізд), семантем (декількох
семем одного полісемантичного слова), синонімів (слів, близьких та тотожних за
предметно-логічним значенням в одному з своїх ЛСВ і взаємозамінних у контексті)
[11], відносяться, на думку Л.Васильєва, і СП, тематичні групи (ТГ), ЛСГ тощо
[37]. У межах лексико-семантичного поля (як групи слів із спільною семантичною
ознакою) виділяються ще більш тісні об'єднання – лексико-семантичні групи,
часто протиставлені за антонімічним принципом (ЛСГ зі значенням «сильний –
слабкий», «великий – малий») тощо.
Отже, на наш погляд, характеру лексико-семантичної системи мови найбільш точно
відповідає розуміння останньої як цілісної єдності її частин – ЛСГ, оскільки
тематичні групи утворюються за суміжністю явищ мовної дійсності, а численні
трактування семантичного поля близькі для ряду випадків до розуміння
лексико-семантичної групи. Лексико-семантична група включає в свій склад слова
– синоніми до різних значень полісемантичного слова, названого домінантою або
іменем групи [76, 23]. Лексико-семантична група не продукт діяльності
лінгвіста, бо вона (як складова більшого парадигматичного угрупування – поля)
об'єктивно прослідковується на рівні умовно-рефлекторних реакцій [46]. Окрім
того, в лексико-семантичній групі слово зберігає свої основні парадигматичні та
синтагматичні характеристики, а «його змістові зв'язки із словами
лексико-семантичної групи залишаються такими ж, як і в усій лексико-семантичній
системі мови” [214, 96].
За своєю структурною організацією ЛСГ включає в себе ядро – найчастіше вживані
компоненти, домінанту, яку виділяють синтагматичним шляхом із ядра, а також
основний склад ЛСГ та периферію (нечастотні лексико-семантичні варіанти, які
здебільшого вживаються в переносному значенні і тому мають інтегральні семи
меншою мірою). Оскільки багатозначне слово може одночасно належати до групи по
двох – трьох ЛСВ, то ЛСГ часто членується класифікаційними семами на класи
[216], мікрополя [152], (синонімічні) ряди (слова однієї частини мови,
синонімічно пов'язані з одним із значень полісемантичного слова) [193],
структурно-семантичні ряди (за спільністю семантики та визначеними формальними
особливостями [8, 75-91], лексико-семантичні центри [174, 25] або парадигми,
що, як правило, охоплюють взаємозамінні компоненти ядра, основного складу та
периферії ЛСГ [269, 98]. Тому ЛСГ доцільно вивчати через її парадигми.
Диференційні семи, як і вихідні значення слів, розрізняють окремі значення –
ЛСВ у межах самої парадигми. Таким чином, лексико-семантична система мови є
сукупністю її окремих частин – ЛСГ, які ієрархічно пов'язані та взаємозумовлені
по лінії: ЛСГ – парадигма – ЛСВ – семи.
Визначення складу ЛСГ відбувається за допомогою інвентаризації, для чого
використаємо формалізовану об’єктивну методику Л.Бистрової, М.Капатрука,
В.Левицького [21; 77; 141], в основі якої лежить ідея нерівноправності
семантичних компонентів у змістовій структурі слова. Оскільки для визначення
місць заданих слів у лексико-семантичній групі слід отримати дані про силу
семантичних зв'язків між усіма словами групи та про семантичний обсяг цих слів,
то застосуємо надалі ідею Ю.Караулова [80, 76]: чим ближче до слова, яке
тлумачиться, знаходиться компонент тлумачення, тим тісніше він пов'язаний з
основним значенням цього слова.
На цій основі для визначення ваги компонента в тлумаченні прикметника
використовується формула:
, (1)
де W – вага компонента, n – число компонентів тлумачення, r – порядковий
номер компонента в словниковій статті.
Значення W можуть бути в межах від нуля до одиниці. Критеріями, згідно з якими
те чи інше слово належить до «ядра», є: а) високий показник Wсер (в нашому
випадку 0.5 та вище); б) високий показник частоти вживання домінанти в
тлумаченні семантики цих слів в різних словниках (в нашому випадку вище 50%).
Даний етап дослідження здійснювався на базі чотирьох новітніх синонімічних та
тлумачних словників (див.список використаних джерел).
Першими визначались змістові структури домінант антонімічної пари mutig –
feige, вибрані на основі висловлених раніше міркувань. Для цього визначалася
змістова структура досліджуваного прикметника, наприклад, домінанти mutig в
«Synonymwцrterbuch». До складу даної словникової статті входять прикметники в
наступній послідовності: heldenhaft, couragiert, schneidig, forsch, mannhaft,
mдnnlich, wagemutig, heldenmьtig, todesmutig, mutvoll, mutbeseelt, aufrecht,
standhaft, entschlossen, kьhn, tapfer, furchtlos.
Визначимо вагу кожного з компонентів, які входять до складу тлумачення
словникової статті прикметника mutig. Оскільки першим компонентом є heldenhaft,
то ми визначаємо його вагу в тлумач
- Київ+380960830922