РОЗДІЛ 2
АКТУАЛІЗАЦІЯ АКСІОЛОГІЧНОГО ЗМІСТУ КОНЦЕПТУ МАСКУЛІННІСТЬ СУБ’ЄКТАМИ ЧОЛОВІЧОЇ
ТА ЖІНОЧОЇ СТАТІ
Аксіологічний зміст концепту МАСКУЛІННІСТЬ встановлюється на основі аналізу
3500 фрагментів дискурсу, що містять експліцитну/імпліцитну оцінку
відповідності референта-чоловіка маскулінному еталону, здійснювану на підґрунті
традиційних або альтернативних аксіологічних орієнтирів суб’єктами чоловічої та
жіночої статі. Референт-чоловік традиційної сексуальної орієнтації є об’єктом
оцінки як виконавець трьох соціально санкціонованих реальних маскулінних ролей:
ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК, СІМ’ЯНИН, БАТЬКО-ВИХОВАТЕЛЬ, та п’яти символічних: МАЧО,
ВОЛОДАР, ВИЩИЙ ЗА СТАТУСОМ, ЗАХИСНИК, ЛИЦАР. Референт-чоловік нетрадиційної
сексуальної орієнтації є об’єктом оцінки насамперед як виконавець соціально
несанкціонованої реальної маскулінної ролі ГОМОСЕКСУАЛ.
Кількісні дані, щодо репрезентації ролей фрагментами англомовного художнього
дискурсу подані на Рисунку А.1 у Додатку А.
Пресупозиції маскулінних та фемінінних суб’єктів оцінки щодо цих ролей
структуровані за допомогою таксономічного фрейму [ХТОСЬ-об’єкт оцінки ЧОЛОВІК є
ХТОСЬ-іпостась (РОЛЬ: ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК/ СІМ’ЯНИН/ БАТЬКО-ВИХОВАТЕЛЬ // МАЧО/
ВОЛОДАР/ВИЩИЙ ЗА СТАТУСОМ/ЗАХИСНИК/ ЛИЦАР], який розгортається у предметний
фрейм, що подає ідеографічні параметри (природні та поведінкові характеристики
референта-чоловіка), відповідні рольовим очікуванням [ХТОСЬ:
ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК/ СІМ’ЯНИН/ БАТЬКО-ВИХОВАТЕЛЬ // МАЧО/ ВОЛОДАР/ ВИЩИЙ ЗА
СТАТУСОМ/ ЗАХИСНИК/ ЛИЦАР є ТАКИЙ].
2.1. Актуалізація аксіологічного змісту соціально санкціонованих реальних
маскулінних ролей
Реальні соціально санкціоновані маскулінні ролі репрезентовані 1011 (28,8%)
дискурсивними контекстами маскулінного (тут і далі перша цифра подає абсолютну
кількість проаналізованих дискурсивних контекстів, а друга – їх процент від
загальної кількості контекстів, що об’єктивують концепт). З них роль
ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК – 685 (19,6%); СІМ’ЯНИН – 187 (5,3%); БАТЬКО-ВИХОВАТЕЛЬ –
139 (3,9%) (див. Рисунок А.1).
2.1.1. Роль ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК як об’єкт оцінки суб’єктів чоловічої та жіночої
статі. Ім’ям ролі є номінація provider. Результати дефініційного аналізу
номінації за даними лексикографічних джерел (тут і далі дефініційний аналіз
здійснюється за даними [275-292]) із застосуванням таких критеріїв, як
частотність сем, їх наявність у дериватах, буквальність/образність, час
виникнення дозволяють виділити такі семантичні ознаки: онтологічну – “особа” [a
person], характеризуючу – “той, хто забезпечує” [who provides] та
метафорично-характеризуючу – “той, хто добуває хліб” [breadwinner] ([290,
с. 2393]; тут і далі дефініції подані за [там само]). Відтак, роль позначена як
прямим (provider), так і вторинним номінативним засобом (breadwinner), що
уподібнює референта-чоловіка годувальнику сім’ї, який приносить додому
найважливіший продукт – хліб.
Номінація provider не містить ознаки “особа чоловічої статі”. З точки зору
патріархальних гендерних еталонів, вона є іменем маскулінної еталонної ролі, що
має економічне підґрунтя й передбачає здатність чоловіка фінансово забезпечити
свою родину/кохану жінку. З позицій альтернативних феміністських еталонів, де
чоловік і жінка міняються ролями, ця номінація може відсилати до референта
жіночої статі.
Як свідчать результати аналізу сучасного англомовного художнього дискурсу,
предметний фрейм ролі ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК містить такі еталонні ідеографічні
параметри: [ХТОСЬ: ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК є ТАКИЙ розумний/ роботящий/
наполегливий/ дисциплінований/ відповідальний/ фінансово спроможний тощо].
Суб’єктами оцінки відповідності/невідповідності чоловіка параметрам ролі
ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК у 102 (14,9%) дискурсивних контекстів є персонажі-чоловіки
й у 583 (85,1%) персонажі-жінки (див. Рисунок А.2).
Оцінка суб’єктів чоловічої статі у 100% прикладів здійснюється на підґрунті
традиційних патріархальних еталонів. Персонажі-чоловіки актуалізують лише
позитивну нормативну оцінку “нормально”, що свідчить про усвідомлення ними ролі
ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК як цілком відповідної соціокультурним нормам. Водночас,
вони утримуються від рефлексії над відповідністю/невідповідністю власної
поведінки рольовим очікуванням.
Позитивна нормативна оцінка ролі подана за взаємодії експліцитної та імліцитної
репрезентації структурних складників оцінного відношення, наприклад:
(13) The humiliation of groveling in front of his superior was nothing to Ian
if groveling meant he could keep his position. Because keeping his position
meant that the mortgage could continue to be paid on his new house. With that
taken care of, he and Anita could move forward with their efforts to produce a
sibling for Mikey, and Ian wouldn’t have to send his wife out to work. More
important, he also wouldn’t have to see the scorn in Anita’s eyes when he
informed her he’d lost another job (George, с. 2).
У фрагменті (13) вона подана імпліцитно й виведена на основі інтерпретації
опису внутрішнього стану персонажа-чоловіка на ім’я Ян, який одночасно є
суб’єктом і об’єктом оцінки, здійснюваної на підставі інтроспекції й рефлексії
(присутність у предметно-референтній ситуації суб’єкта/об’єкта оцінного
відношення експлікована кореферентно іменем персонажа Ian та відмінковими
формами анафоричного займенника чоловічого роду he). Персонаж-чоловік виходить
із пресупозиції, що матеріальне забезпечення родини є його прямим обов’язком,
невиконання якого викличе небажану емоційну реакцію (презирство) з боку його
дружини. Він згоден терпіти приниження, якщо це дасть йому можливість зберегти
роботу й утримувати свою с
- Київ+380960830922