РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
За темою роботи у період з 2005 - 2007 р.р. проведено комплексне обстеження у
117 вагітних жінок. Серед дослідної групи - 43 жінки хворіли на сифіліс до
початку вагітності, після протисифілітичного лікування визначалися позитивні
специфічні серологічні реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. 74
жінки хворіли на сифіліс під час даної вагітності. Одночасно було обстежено 116
немовлят, котрі були народжені від цих матерів.
Дане дослідження виконано на кафедрі дерматовенерології Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та на базі Київської міської
клінічної шкірно-венерологічної лікарні. Ультразвукове дослідження вагітних
жінок проводилось на базі Київського міського пологового будинку №4.
При зборі анамнезу звертали увагу на раніше перенесені захворювання, що
передаються статевим шляхом, на наявність соматичних захворювань. Для клінічної
характеристики обстежуваних матерів збирали дані про анамнез життя, анамнез
хвороби та акушерський анамнез, уточнювали питання характеру статевого життя,
збирали відомості про можливе джерело захворювання, кількість статевих
партнерів, з’ясовували кількість і перебіг попередніх вагітностей та пологів,
уточнювали обсяг, термін та якість проведеного специфічного та профілактичного
лікування. Також оцінювали перебіг даної вагітності та пологів, встановлювали
наявність супутніх захворювань, у тому числі статевих інфекцій. Збирали дані
про алергологічний та спадковий анамнез. Проведений аналіз обмінних карт
вагітних в жіночих консультаціях, а також проведений об’єктивний огляд усіх
жінок.
Якщо жінка до або під час вагітності отримувала специфічне та профілактичне
лікування, уточнювали обсяг, термін та якість проведеного лікування. В
обов’язковому порядку досліджувались серологічні реакції з сироватками крові
(КСР, РІФ-абс, РІФ-200), а також загальноклінічні дослідження: загальні аналізи
крові, сечі, аналіз виділень з сечостатевих органів.
Діагноз сифілісу встановлювали за клінічними та лабораторними критеріями згідно
єдиної класифікації сифілісу, затвердженої наказом № 286 Міністерства охорони
здоров’я України від 07.06.2004 та „Міжнародної статистичної класифікації
хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я” Х перегляду. Оцінка супутньої
патології проводилась за даними загальноприйнятих методів обстеження та
консультацій відповідних спеціалістів. Специфічне та профілактичне лікування
сифілісу проводилося згідно чинної інструкції.
Усі жінки народжували в спеціалізованому пологовому будинку №4. Всі немовлята
були обстежені при народженні. Вивчали фізіологічний стан новонароджених дітей
(вагу тіла, зріст, оцінку за шкалою Апгар). В подальшому немовлята перебували
на клініко-серологічному контролі в Київській міській клінічній
шкірно-венерологічній лікарні. Крім того, проводилось загальноприйняті
дослідження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Усі обстежувані
немовлята були проконсультовані дерматовенерологом, педіатром, офтальмологом,
невропатологом, оторинолярингологом, пройшли рентгенографію довгих трубчастих
кісток, загальноприйняту і специфічну лабораторну діагностику з метою виявлення
проявів природженого сифілісу.
Характеристика немовлят передбачала оцінку загального стану здоров’я та
наявності захворювань під час народження та протягом періоду спостереження.
Дані анамнезу, результати клініко-лабораторних та функціональних методів
дослідження, а також дані про стан новонароджених при народженні та в ранньому
неонатальному періоді заносились до спеціально розробленої карти.
Для серологічної діагностики застосовували КСР, який включає реакцію
зв’язування комплементу (РЗК) з кардіоліпіновим і трепонемним антигенами та
мікрореакцію преципітації (МРП) з кардіоліпіновим антигеном. РЗК з
кардіоліпіновим антигеном проводили по кількісній методиці з розведенням
сироватки крові 1:5, 1:10, 1:20, 1:40 і т.д. Для виключення неспецифічних
результатів КСР застосовували підтверджуючі трепонемні реакції
імунофлюоресценції – РІФ-абс та РІФ-200. Постановку МРП, РЗК та РІФ виконували
згідно до уніфікованих лабораторних методик наказу МОЗ України №204. Отримані
результати відображали кількісно від 1 + до 4 + з вказанням титру розведення
позитивних сироваток.
Визначення рівня специфічних протисифілітичних імуноглобулінів М і G в
пуповинній крові та сироватці крові проводили за допомогою ІФА у відповідності
з інструкцією з використання імуноферментної тест-системи виробника. Для
виявлення антитіл класу IgM до T.pallidum використовували імуноферментну
тест-систему „DIA IgM SYPH”, в основу роботи якої закладено принцип „захоплення
антитіл” твердофазного імуноферментного аналізу. Для виявлення антитіл класу
IgG до T.pallidum використовували імуноферментну тест-систему „DIA-Trep”, яка
призначена для визначення антитрепонемних антитіл класу IgG в сироватці крові
методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням рекомбінантних
білків в складі імуносорбента. Досліджувані зразки біоматеріалу були взяті
згідно правил для лабораторних досліджень, вчасно доставлені в лабораторію на
аналіз. Отримані показники відображали в одиницях оптичної щільності.
Позитивний результат вказував на присутність специфічних антитіл у зразку
матеріалу, а негативний – на їх відсутність. Дані тест-системи розроблені
компанією „Діапроф-мед” (Україна).
Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили на цифровій ультразвуковій
діагностичній системі „Siui Apogee 3500” (China) в другому та третьому
триместрі вагітності. УЗ-обстеження включало: визначення локалізації плаце
- Київ+380960830922