Ви є тут

Виховні концепти й особливості поетики української дитячої поезії початку ХХ ст. (на матеріалі творчості Марійки Підгірянки, Олександра Олеся, Миколи Вороного)

Автор: 
Ткаченко Лариса Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005405
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПОЕЗІЯ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ ЯК ХУДОЖНЄ ДЖЕРЕЛО ЕСТЕТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ, НАВЧАННЯ І
ВИХОВАННЯ ДИТИНИ
2.1. Пейзажна лірика О.Олеся в аспекті дитячої рецепції: образи квітів
О.Олесь залишив дітям значний художній спадок, який містить вірші для дітей;
поеми-казки «Грицеві курчата», «Мисливець Хрін та його пси», «Водяничок»;
інсценізації народних та класичних літературних казок «Івасик-Телесик»,
«Лісовий цар Ох», «Лисичка, котик і півник», «Микита Кожум’яка», «Солом’яний
бичок»; оригінальну драматичну казку-трилогію «Бабусина пригода», «Бабуся в
гостях у ведмедя», «Ведмідь в гостях у бабусі». Здебільшого ці твори були
написані і видані в еміграційний період життя письменника, приміром, протягом
1924-1925 рр. у Відні побачили світ книжечки «Ялинка», «Поєдинок»,
«Рак-рибалка», «Вовченя», «Іменини», ілюстровані художниками О.Кучицькою та
Ю.Вовком. До малого читача в Україні адресовані йому твори О.Олеся прийшли
непросто і не відразу по написанню. У Харкові деякі вірші та казки для дітей
друкувалися по 1930 р. («Збірничок віршів для дітей молодшого віку» (1925,
1929), «Солом’яний бичок» (1927). Із 1931 по 1957 р. твори О.Олеся, зокрема
дитячі, на батьківщині не видавалися.
Н.Лисенко дослідила еміграційний архів письменника, зокрема описала й дитячі
твори у ньому. Архівіст і літературознавець так схарактеризувала особливості
цієї частини спадку автора: «Творчий доробок письменника в архівному зібранні
еміграційного періоду представлений значною кількістю дитячих поезій. О.Олесь
мріяв видати окремою книгою вірші для дітей. Кілька разів розпочинає
переписувати до окремих зшитків дитячі поезії. Зошити ці називає «Вірші для
дітей», «Книжечка для дітей», «Дітям». Переписує у зошити дитячі поезії різних
років, робить перші спроби упорядкування збірки. На одному з зошитів записує:
«Присвячую Лелеці». Цим ім’ям у родині лагідно називали О.Ольжича. Окрім
кількох зшитків, де комплексно зібрано дитячі поезії, в архіві зберігається
багато поезій на розрізнених аркушах з авторською приміткою «Дітям». Очевидно,
і ці поезії планував помістити у збірку дитячих поезій. Дитяча тема у творчості
О.Олеся – предмет окремої розвідки [101, с. 77]». Завдяки дослідженню,
проведеному Н.Лисенко, опрацьовано твори для дітей, що є складником
мемуаристики, зокрема епістолярію письменника.
Олесева поезія повернулася в Україну в часи хрущовської відлиги. Окремі твори
для дітей входили до томиків вибраного, що з’являлося 1958 р., 1964 р., 1968
р., 1971р. та інших. Уперше після заборон твори О.Олеся для дітей спеціальним
виданням побачили світ 1959 р. – це була збірка «Від льоду до льоду». У
найповнішому на разі виданні творів письменника, двотомнику (упорядник, автор
передмови і приміток Р.Радишевський), що вийшов 1990 р. у видавництві «Дніпро»,
вміщено ряд творів для дітей різних жанрів, прокоментовано історію їх написання
і друку. Так, уперше в Україні повністю надруковано книгу «Княжа Україна», що
має велике пізнавальне і виховне значення в освіті наших дітей.
Р.Радишевський, який багато зробив для повернення в Україну і осмислення
творчого спадку О.Олеся, відзначив художню і педагогічну цінність дитячого його
складника, він писав: «У цих творах письменник промовляє до дітей зрозумілою
для них мовою, просто і доступно, але високо поетично, з неабияким емоційним
хвилюванням. Вони збагачують внутрішній світ дитини, розвивають сприйняття,
вчать любити природу, шукати з нею єдності [171, с. 41]». Літературознавець
відзначив жанрове новаторство О.Олеся як дитячого письменника: «По суті, у
20-30-х роках О.Олесь був чи не єдиним творцем і пропагандистом української
драматичної казки. Це дуже важливо, адже йдеться про час, коли серед деяких
радянських педагогів, особливо харківської школи, ширились
вульгарно-соціологічні погляди про непридатність і навіть шкідливість казки для
виховання дитини [171, с. 41]». Поставивши жанрове захоплення поета в
педагогічний контекст доби, Р.Радишевський розпочав діалогічне прочитання
Олесевої поезії для дітей.
Доросла і дитяча творчість О.Олеся нерозривно пов’язані – спільністю
громадянської позиції, естетичних принципів, стилю, індивідуальною філософією
існування. Домінування у спадку поета і драматурга творів для дорослих накладає
свій відбиток на твори, адресовані дітям. «У своїх віршованих казках О.Олесь
спирався на першооснову – народну мораль, але творчо підходив до розгортання
сюжетних ліній, смислового навантаження окремих образів. Це казки не тільки для
дітей; багато з них порушують досить серйозні, «дорослі» проблеми, і зрозуміти
деякі морально-етичні конфлікти, протиріччя суспільного характеру, мабуть, не
завжди під силу малюкам [171, с. 41]», – вважає Р.Радишевський. Як доказ
літературознавець наводить цитату з драматичної казки «Івасик-Телесик»:
Попід хмарами орли
Скликали громаду…
Прилетіли звідусіль
На останню раду.
Врешті вирішили всі:
«Жити або вмерти!»
Справжні лицарі-орли
Не бояться смерті!
Думаємо, що для розуміння сучасним малим читачем цей текст доступний, якщо ж в
окремих випадках – ні, то зважимо на те, що читає його хтось з дорослих, отже,
може витлумачити алегорію, метафорику, символіку, навчити сприймати її в
художніх творах. Якщо читачем є мала, неписьменна поки що дитина, то в діалог
«текст – читач» залучається третя особа, яка проголошує текст й іноді коментує
його, ставить питання, цікавиться враженнями, тобто активізує і прояснює
основний діалог.
Розглянемо різножанровий доробок поета як дитячого автора. Підкреслимо, що
ліричне начало присутнє у творах усіх жанрів, адже О.Олесь увійшов до
української літератури передовсім як лірик.
Дослідни