Ви є тут

Проблеми теорії і практики використання спеціальних криміналістичних знань в розслідуванні крадіжок з проникненням у житло

Автор: 
Бондар Володимир Сергійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005808
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
СЛІДЧИХ ДІЙ ТА СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ В РОЗЛІДУВАННІ КРАДІЖОК З ПРОНИКНЕННЯМ У
ЖИТЛО
2.1. Участь спеціаліста-криміналіста при проведенні окремих слідчих дій в
розслідуванні крадіжок з проникненням у житло
Діяльність спеціаліста-криміналіста у «польових» умовах має
пошуково-пізнавальний характер та реалізується, здебільшого, шляхом участі у
проведенні слідчих дій, які складають основу розслідування крадіжок, зокрема, у
огляді місця події та обшуку.
Пошук носіїв криміналістично значущої інформації здійснюється шляхом
застосування системи тактичних та технічних прийомів, операцій та методик, отже
загальні тактичні засади проведення слідчих дій за участю
спеціаліста-криміналіста мають відповідати наступним принципам (див. роботи
Р.С. Бєлкіна, М.Я. Сегая, С.І. Кобзара [32; 244]):
У слідах події злочину відбиваються ознаки особи, що його вчинила, а також
предметів, які вона застосувала під час вчинення злочину.
Не існує «неінформативних» слідів: будь-який слід містить інформацію про певні
властивості особи та інших об’єктів.
Інформативність сліду визначається завданням, яке ставить суб’єкт
розслідування.
Повнота виявлення, зберігання, фіксації та використання інформації про різні
властивості особи, яка вчинила злочин, а також предметів, застосованих під час
вчинення злочину, які відображені у слідах, визначаються об’єктивними
закономірностями, пізнання яких дозволяє розробляти науково обґрунтовані
прийоми й методи роботи з ними.
Крім того, зміст системи «польової криміналістики» відповідно до оптимізації
пошуково-пізнавальної діяльності спеціаліста-криміналіста при проведенні
слідчих дій повинні також скласти: 1) принципи комплектації
техніко-криміналістичних засобів; 2) інформаційне забезпечення у «польових»
умовах [272].
Розглянемо тактико-криміналістичні прийоми збирання типових слідових
комплексів, що складають слідову картину квартирних крадіжок та
техніко-криміналістичні прийоми та засоби, що їх супроводжують.
2.1.1. Огляд місця події
Однією з основних першочергових та невідкладних слідчих дій, що проводяться на
початковому етапі розслідування крадіжок з проникненням у житло є огляд місця
події, який полягає у безпосередньому сприйнятті слідчим місця події з метою
виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки
злочину, встановлення механізму події злочину, її учасників, та вирішення інших
питань, які мають значення для справи (ст. 190 КПК України). Втім, огляд місця
події по злочинах даної категорії спрямований на вирішення низки специфічних
завдань, які полягають у фіксації не тільки обстановки події, а й внесених в
неї змін, тому що вони є основою для опосередкованих висновків про спосіб дії
злочинця, конкретної спрямованості його умислу, знанні (незнанні) їм місць
зберігання цінностей, можливого місцезнаходження слідів злочину як на місці
крадіжки, так і на самому злочинцеві, його одягу, знаряддях злочину;
чисельності осіб, що приймали участь у вчиненні крадіжки, особистих якостей
особи злочинця, наявності досвіду вчинення крадіжок зазначеним способом;
встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину; встановлення
цінностей, викрадених злочинцем та отримання іншої інформації для використання
відповідних систем криміналістичних обліків тощо.
Ефективне вирішення цих завдань залежить від ретельного дослідження
характеристики обстановки місця події та характеристики вкрадених предметів з
наступним аналізом їх взаємозв’язку.
Підсумовуючи викладене з позиціями вчених криміналістів
(В.К. Лисиченко, С.І. Кобзар), які вважають огляд місця події спеціальним
методом дослідження об’єктів, що спрямований на формування інформаційної основи
розслідування [244, с. 51; 176, с. 55], можна дійти до висновку, що результати
використання спеціальних криміналістичних знань у «дешифруванні» об’єктивних
наслідків взаємодії об’єктів на місці події (матеріальних слідів злочину) мають
визначальне значення для ефективного функціонування інших елементів
інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань в
розслідуванні крадіжок.
Огляд місця події надає слідчому можливість вирішити питання про те, вчинено
крадіжку, або подія має некримінальний характер. Тому законодавцем передбачено
можливість проведення огляду місця події у невідкладних випадках до порушення
кримінальної справи (ст. 190 КПК України). Отже, після його проведення, якщо є
достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, кримінальну справу слід
порушити негайно.
Основні завдання спеціаліста-криміналіста при наданні допомоги слідчому в
проведенні огляду місця події полягають у наступному:
допомога в з’ясуванні обстановки події та визначенні меж огляду;
встановлення причинного зв’язку між подією, що відбулася та виявленими слідами;
вибір та застосування найбільш ефективних НТЗ та методів для виявлення,
фіксації і вилучення слідів та речових доказів, порядку їх застосування;
встановлення механізму слідоутворення;
виявлення слідів та інших обставин, що сприяють встановленню особи злочинця;
визначення напрямів подальшого використання інформації, що отримана в
результаті огляду для:
а) проведення судових експертиз;
б) постановки на криміналістичний облік.
Вивчення слідчо-судової практики у справах про крадіжки з проникненням у житло
та спеціалізованої літератури, анкетування практичних працівників, особистий
практичний досвід роботи автора, висвітлило певні невідповідності об’єму та
якості використання спеціальних знань та науково-технічних зас