РОЗДІЛ 2
педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до
використання інтерактивних педагогічних технологій
2.1. Особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних
педагогічних технологій
Для визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових
класів до використання інтерактивних педагогічних технологій виникла
необхідність виявлення стану застосування інтерактивних педагогічних технологій
у початковій школі. У констатувальному експерименті брало участь 209 студентів
вищих навчальних педагогічних закладів спеціальності “Початкове навчання” (112
студентів Полтавського державного педагогічного університету імені
В.Г Короленка; 97 студентів Київського міського педагогічного університету
імені Бориса Грінченка), 35 учителів початкових класів м. Полтави, 107 учнів
початкових класів гімназії №6 м. Полтави, авторської школи “Чарівний світ”
м. Полтави.
Констатувальний експеримент складався з 3 етапів:
І етап – виявлення стану використання інтерактивних педагогічних технологій у
навчально-виховному процесі початкової школи;
ІІ етап – з’ясування особливостей використання вчителем початкових класів
інтерактивних педагогічних технологій.
ІІІ етап – визначення критеріїв та показників готовності майбутніх учителів
початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.
На першому етапі констатувального експерименту вирішувалися такі завдання:
визначити, чи розуміють майбутні та практикуючі вчителі початкових класів зміст
та особливості інтерактивного навчання;
з’ясувати, чи усвідомлюють вони важливість та необхідність використання
інтерактивних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі;
виявити, чи вміють студенти старших курсів педагогічних факультетів і учителі
початкових класів на практиці використовувати інтерактивні педагогічні
технології.
Аналіз стану використання інтерактивних педагогічних технологій продемонстрував
недостатнє їх впровадження у практику початкової школи: не усвідомлення
більшістю педагогами необхідності організації інтерактивного навчання,
відсутність у школярів навичок інтеракції у процесі навчання, недостатню
педагогічну підготовку вчителів щодо використання зазначених технологій. У
зв’язку з цим, на другому етапі констатувального експерименту виникла
необхідність здійснити впровадження інтерактивних педагогічних технологій у
навчально-виховний процес і виявити особливості використання вчителем
початкових класів таких технологій.
На третьому етапі експерименту здійснювалася розробка критеріїв, показників та
рівнів готовності майбутніх педагогів до використання інтерактивних
педагогічних технологій у початковій школі.
З метою реалізації наведених вище завдань першого етапу констатувального
експерименту проводилось анкетування учителів початкових класів та студентів
психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного
університету імені В.Г. Короленка і Київського міського педагогічного
університету імені Бориса Грінченка. Анкетування проводилося в письмовій формі
за розробленими дослідником анкетами (Додаток А). Всього було одержано 244
комплекти заповнених анкет.
Аналіз результатів анкетування показав, що голоси з приводу усвідомлення
важливості організації активної навчальної взаємодії та розуміння змісту
інтерактивних педагогічних технологій умовно поділилися на три групи. Учасники
першої групи (63 чоловіки – 25,82 %) відповіли, що вони усвідомлюють
педагогічну цінність організації педагогічної взаємодії на уроках, її значення
для розвитку особистості учня, визнають можливість залучення до педагогічної
інтеракції усіх дітей без винятку, але їм важко уявити процес реалізації даного
підходу у повсякденній педагогічній практиці. До того ж мало хто розумів суть
поняття інтеракції, рефлексії. Респонденти цієї групи вказували на бажання
розширити свої знання з використання інтерактивних педагогічних технологій та
на необхідність оволодіння цими технологіями.
Друга група опитаних (75 чоловік – 30,74 %) відводила організації педагогічної
інтеракції другорядну роль у навчально-виховному процесі, висловивши думки про
неможливість і непотрібність залучення до педагогічної взаємодії всіх дітей без
винятку. Учасники цієї групи надавали перевагу традиційним методам та прийомам
навчання. На їхню думку, залучати дітей до активної взаємодії можна лише у
позаурочній виховній роботі. Хоча дехто все ж проявив бажання оволодіти
інформацією щодо суті і особливостей використання інтерактивних педагогічних
технологій.
Третя група опитуваних (106 чоловік – 43,44 %) зайняла нейтральну позицію, не
висловлюючи категоричних суджень. Респонденти цієї групи у принципі не мали
нічого проти організації активної взаємодії між суб’єктами навчально-виховного
процесу, але мало розуміли її значення. Більшість з них зацікавилися
інформацією щодо суті і особливостей використання інтерактивних педагогічних
технологій.
За допомогою моделювання педагогічних ситуацій було виявлено, як уміє діючий та
майбутній педагог використовувати інтерактивні педагогічні технології у
навчально-виховному процесі. Респондентам запропонували декілька варіантів
можливого вирішення тієї чи іншої ситуації. Лише деякі з опитуваних виявляли
спробу залучити усіх дітей до педагогічної взаємодії, зробити навчальний
матеріал цікавим і значущим для сприймання молодшими школярами, створювати
позитивне комунікативне поле, демонстрували вміння визнавати та поважати думку
дитини. Переважна більшість студентів та вчителів при вирішенні педагогічних
ситуацій, не вказували на потребу залучити діт
- Київ+380960830922