РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ
ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ
2.1. Організація експериментальної роботи
Гіпотеза дослідження про залежність формування вмінь ІПС майбутніх офіцерів від
реалізації таких педагогічних умов як забезпечення позитивної мотивації
оволодіння курсантами вміннями іншомовного спілкування та організації
діалогічної взаємодії суб’єктів навчального процесу з обміну інформацією
професійного характеру шляхом застосування інтерактивних форм і методів
навчання, потребувала експериментальної перевірки, тому було проведено
педагогічний експеримент, у якому брали участь 255 курсантів 1-2 курсів
Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба.
Згідно з програмою експерименту було утворено 3 експериментальні групи Е1 (60
осіб), Е2 (60 осіб), Е3 (60 осіб) і контрольну групу К (75 осіб).
Експериментальна робота мала варіативний характер, що передбачало перевірку
визначених умов окремо або в поєднанні. Перша умова реалізовувалася в усіх
експериментальних групах, в експериментальних групах Е2 і Е3 забезпечувались
обидві з визначених умов, але в групі Е3 при реалізації другої умови додатково
використовувалися інтерактивні можливості комп’ютера. Кількість сформованих
експериментальних груп зумовили завдання, зміст і методику формувального
експерименту.
Експеримент проходив у звичайних умовах навчального процесу. Підготовка
майбутніх офіцерів до здійснення професійної діяльності на основі сформованості
вмінь ІПС проходила так, щоб не порушуючи звичайної навчальної програми,
знайомити курсантів з сутністю вмінь ІПС та їх видами, надати майбутнім
офіцерам теоретичні знання і практичні вміння, розвинути необхідні якості та
здібності.
Оскільки головною метою дослідження було виявлення впливу сформованості вмінь
ІПС на якість їхньої професійної підготовки, тому на констатувальному етапі
визначили критерії та показники рівнів професійної підготовки майбутнього
офіцера.
Для виявлення сформованості вмінь ІПС уточнимо поняття «критерій», «показник»
та «рівень».
Критерій – мірило, оцінка, ознака, правило, на основі якого здійснюється вибір
після вимірювання, оцінка наукової і практичної діяльності [132].
Показник – явище або подія, за якою можна судити про хід якого-небудь процесу
[158], це свідчення, доказ, ознака чого-небудь; наочні дані про результати
якоїсь роботи, процесу; дані про досягнення у чому-небудь [116].
Критерії формування вмінь ІПС відстежували за такими показниками: ставлення до
навчання, професійно-пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність,
відповідальність, енергійність дій.
Поняття «рівень» виражає діалектичний характер процесу розвитку, який дозволяє
пізнати предмет у всьому різноманітті його властивостей, зв’язків і відносин
[90].
Виходячи зі структури професійної підготовки майбутнього офіцера, до таких
критеріїв було віднесено мотиваційний, змістово-операційний та рефлексивний
критерії.
У процесі дослідження використовували такі методи:
1) анкетування з метою:
виявлення ставлення курсантів до вмінь ІПС;
виявлення характеру самостійної діяльності курсантів (під час самопідготовки);
виявлення характеру пізнавальної активності та професійно-пізнавального
інтересу курсантів у процесі навчання у ВВНЗ;
2) усне опитування, інтерв’ювання та бесіди з курсантами з метою уточнення
констатуючих даних;
3) вивчення продуктів навчальної діяльності курсантів (конспектів, самостійних,
контрольних робіт, завдань на самопідготовку тощо) з метою визначення
можливостей переносу загально навчальних умінь і навичок;
4) діагностичне тестування для виявлення знань, вмінь та навичок курсантів;
5) спостереження з метою з’ясування причин недостатнього рівня сформованості в
курсантів мотивів, що спонукають майбутніх офіцерів до оволодіння вміннями
ІПС;
6) непараметричні методи математичної статистики з використанням критерію
(хі-квадрат) для порівняння розподілу об’єктів двох вибірок за рівнями
визначених показників ефективності організації формування вмінь ІПС курсантів
експериментальних та контрольної груп [164].
На констатувальному етапі експерименту було проведено діагностування курсантів
експериментальних і контрольної груп згідно з визначеними критеріями успішності
формування вмінь ІПС майбутніх офіцерів.
За даними проведеного пілотажного дослідження та констатувального етапу
експерименту з’ясували причини недостатнього рівня сформованості в курсантів
мотивів, що спонукають майбутніх офіцерів до оволодіння вміннями ІПС.
Практично всі майбутні офіцери виділяли серед складових умінь ІПС грамотність,
змістовність, доцільність і доступність мовлення, його логічну обґрунтованість,
гарну дикцію. Близько 82 % курсантів називали такі професійні якості як
тактовність, терплячість, доброзичливість, уміння встановити контакт з
підлеглими та командирами. 30 % опитаних до цього переліку додали вміння
об’єктивно сприймати дії та вчинки своїх колег та командирів, об’єктивно
оцінювати власну комунікативну поведінку.
Для підвищення рівня сформованості у курсантів мотивів, що спонукають майбутніх
офіцерів до розвитку всього комплексу вмінь ІПС спілкування, з'явилася
необхідність спеціального комунікативного навчання курсантів, підвищення їхньої
культури спілкування. Цьому сприяло застосування педагогічно-професійних
ситуацій. В спеціально створеній навчальній ситуації реалізувалися два плани
взаємодії: предметний та особистісний, управлінню якими курсант міг навчатися
за певною програмою, що містила ієрархічну систему педагогічно-професійних
ситуацій. Це були не тільки типові ситуації, які потреб
- Київ+380960830922