ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУДОВО-МЕДИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КІСТОК
СКЕЛЕТА З МЕТОЮ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ
1.1. Кісткова тканина як об’єкт ідентифікаційного дослідження
1.1.1. Цитологічна, гістологічна будова і хімічний склад
кісткової тканини
1.2. Методи судово-медичного дослідження для ідентифікації
особи за кістковими залишками
1.2.1. Медико-криміналістичне дослідження
1.2.1.1. Визначення видової належності кісток
1.2.1.2. Визначення расової належності, статі, віку, зросту
1.2.1.3. Спеціальні методи ідентифікаційного дослідження
1.2.2. Судово-медичні методи дослідження кісткової тканини (кісткових
фрагментів) на основі вивчення біохімічних маркерів
1.2.2.1. Визначення видової належності з використанням
серологічних методів дослідження
1.2.2.2. Визначення групової належності кісткової тканини
з використанням біохімічних маркерних систем
1.2.2.3. Ідентифікація особи шляхом встановлення тотожності та
кровного споріднення
1.3. Використання ДНК-маркерів у судово-медичному
ідентифікаційному дослідженні
1.3.1. Гіперваріабельні ділянки ДНК геному людини як основа
генетичних маркерних систем
1.3.1.1. Міні- і мікросателітні послідовності як джерело
генетичних маркерів
1.3.1.2. Полімеразна ланцюгова реакція. Принцип методу
1.3.2. ДНК-маркери у дослідженні кісткової тканини
1.3.2.1. Молекулярно-генетичне дослідження кісткової тканини
різного вигляду і стану
1.3.2.2. Методи виділення ДНК із кісткової тканини
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Характеристика досліджуваного матеріалу
2.2. Підготовка об’єктів до дослідження
2.3. Способи руйнування кісткової тканини і застосовуване
обладнання
2.4. Методи виділення ДНК із кісткової тканини
2.5. Вимірювання концентрації виділеної ДНК
за допомогою флюорометра
2.6. Електрофорез в агарозному гелі
2.7. Ампліфікація ДНК
2.8. Електрофорез у поліакриламідних гелях
2.9. Візуалізація продуктів ампліфікації ДНК
2 Статистична обробка одержаних результатів
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИДІЛЕННЯ ДНК
ЗІ «СВІЖОЇ» КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
3.1. Порівняльний аналіз способів руйнування
кісткової тканини
3.2. Визначення необхідної (мінімальної) кількості кісткового порошку
для проведення ідентифікаційного дослідження
3.3. Визначення оптимального співвідношення кількості
кісткового порошку й об’єму лізуючого буфера
3.4. Визначення оптимальних температурних і часових параметрів
етапу лізису кісткової тканини
3.5. Визначення оптимальних кількостей протеолітичного ферменту —
протеїнази К — при використанні протоколів I і IV
3.6. Застосування співосаджувачів для преципітації ДНК
3.7. Способи очищення розчину ДНК від домішок
РОЗДІЛ 4. ВИДІЛЕННЯ ДНК ІЗ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ, ЩО
ПІДДАЛАСЯ ДІЇ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ,
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЛР-АНАЛІЗУ
4.1. Дослідження кісток, узятих від гнильно змінених і ексгумованих трупів
4.2. Умови зберігання кісткових фрагментів і збереження ДНК кісткової
тканини
4.3. Дослідження кісток, узятих від скелетованих трупів
4.4. Судово-медичне генотипоскопічне дослідження кісткових залишків
великої давності поховання
4.5. Судово-медичне генотипоскопічне дослідження кісткових залишків,
підданих дії високих температур
4.5.1. Дія високої температури на кістки скелета людини
РОЗДІЛ 5. СУДОВО-МЕДИЧНІ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОСНОВІ ПЛР-АНАЛІЗУ
ГЕНОМНОЇ ДНК КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
5.1. Визначення тотожності кісткових залишків
розчленованих трупів
5.2. Ідентифікація особи шляхом визначення біологічної
спорідненості……………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ …
ВИСНОВКИ .
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………………. ПРАКТИЧНІ
РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………………
СПИСОК
- Київ+380960830922