РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄМ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Метою дослідження стало наукове обгрунтування і розробка механізмів адаптаційних технологій оптимізації первинної медико-санітарної допомоги дорослому населенню України на моделі хворих кардіологічного профілю. Досягнення головної мети потребувало розробки спеціальної програми (рис.2.1), складеної з позицій системного підходу, тобто дослідження функціонуючої системи з метою вивчення її стану, структури, організації, взаємодії різних аспектів функціонування, її ресурсів, внутрішніх і зовнішніх зв'язків, що є багатогранною проблемою, вирішення якої вимагає як необхідності послідовного розв'язання цілого ряду специфічних завдань, так і визначення конкретних предметів і об'єктів, а також обгрунтування зон спостереження.
Виходячи з мети, об'єктом дослідження стали стан здоров'я дорослого населення та існуюча система охорони здоров'я України, зокрема її первинна медико-санітарна допомога (1975-2000) (рис. 2.2).
В якості предмету дослідження виступали параметри здоров'я та основні організаційні форми надання ПМСД.
За одиницю спостереження приймались характеризуючі константи предметів та об'єктів дослідження.
Дослідження тенденцій динаміки стану здоров'я населення України і системи охорони здоров'я охоплювало 25 річний період (1975-2000).
Досягнення головної мети дослідження потребувало, як це і передбачалось програмою, поетапного вирішення наступних завдань:
- вивчення захворюваності та смертності дорослого населення України протягом останніх 25 років і виявлення тенденцій їх змін;
- розробка концептуальної та математичної моделей прогнозування показників захворюваності і смертності населення України;
- розробка власного прогнозу демографічних показників захворюваності і смертності населення України на 2000-2025 роки;
- дослідження сучасного стану системи охорони здоров'я України та виявлення найбільш актуальних її проблем;
- розробка адаптаційних технологій оптимізації первинної медико-санітарної допомоги дорослому населенню із кардіологічною патологією.
Як видно з програми, дослідження складалося з шести основних етапів, кожен з яких в свою чергу, включав конкретні завдання другого порядку. Вказане забезпечувало його системність, оскільки результати, отримані на попередньому етапі, ставали логічною основою не тільки для наступних етапів, а й для узагальнення окремих даних, що сприяло науковому обгрунтуванню досягнення головної мети дослідження.
Перший етап дослідження - аналіз наукових праць з проблем стану здоров'я населення та ефективності забезпечення належною медичною допомогою - передбачав максимальний добір джерел інформації за проблемою та їх критичний аналіз.
Інформаційною базою першого етапу дослідження стали публікації ВООЗ (1975-2000 р.) і державна статистична звітність Центру статистики МОЗ України (1975-2000 р.). Всього проаналізовано 2500 джерел.
На цьому етапі використані методи системного аналізу, економічний, соціологічний, експертних оцінок, медико-статистичний [19,30,123].
Отримані результати використані в 7 розділах дослідження.
Досягнення мети другого етапу передбачало проведення порівняльного аналізу демографічної ситуації і стану здоров'я населення України та 25 держав Європейського регіону, схожих з Україною за природніми умовами - Великобританія, Німеччина, Франція; соціальними - Польща, Угорщина; економічними - Росія, Болгарія; а також відмінними (складнішими кліматичними) - Швеція, Фінляндія.
Динаміка стану здоров'я населення досліджувалась за медико-демографічними показниками - народжуваністю, смертністю, природним прирістом, очікуваною тривалістю життя, а також показниками захворюваності та поширеності хвороб, втрати працездатності. При цьому враховувалась інфраструкура системи охорони здоров'я, потреба в лікарських кадрах, ліжковому фонді, стан матеріально технічної бази, перспективи реформування галузі на основі економічних методів управління.
Зміна медико-демографічної ситуації за 1975-2000 роки (народжуваність, смертність міського і сільського населення за статтю, віком, причинах, загальна чисельність і природний рух в цілому по Україні і в розрізі областей) досліджувалась (абсолютне число і показник) за матеріалами Державного Комітету статистики (1975-2000) по 24 областях, Автономній Республіці Крим, м. Києву.
З метою дослідження стану здоров'я населення (захворюваність і поширеність хвороб серед всього населення, в тому числі дорослих, підлітків і дітей, по всім 17 класам хвороб і 35 окремим нозологічним одиницям у відповідності до Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду) і ресурсів системи медичної допомоги (чисельність лікарів по спеціальностям і різним типам лікувально-профілактичних установ; кількість і потужність лікувально-профілактичних установ; кількість і диференціація ліжкового фонду) використані матеріали МОЗ України "Показники здоров'я населення і використання ресурсів охорони здоров'я України" за 1975-2000 р. (рис. 2.3).
Втрата працездатності досліджувалась за матеріалами аналітико-інформаційних довідників "Основні показники інвалідності та діяльності лікувально-профілактичних закладів, медико-соціальних експертних комісій України" МОЗУ, Головного управління медико-соціальної експертизи, Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, статистичних матеріалів колегій ГУОЗ.
На цьому етапі використані методи статистичного дослідження, а також економічного аналізу [30,31].
Враховуючи найбільшу ураженість населення хворобами системи кровообігу, найвищу по їх причині смертність в загальній структурі, істотну соціальну значимість в суспільстві - подальше дослідження проводилось на прикладі кардіологічної патології, як моделі забезпечення покращання стану здоров'я дорослого населення на етапі ПМСД.
Третій етап дослідження присвячувався вивченню умов формування стану здоров'я населення, визначенню чинників впливу на його рівень