Ви є тут

Організаційно-економічна політика сприяння розвиткові підприємництва та механізми її реалізації

Автор: 
Смовженко Тамара Степанівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0502U000367
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ МАКРО-
І МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.1. Макроекономічні показники і методи оцінки їх впливу
на підприємницьку діяльність
Численні публікації вітчизняних економістів, політиків, соціологів свідчать про те, що на теперішній час ефективність функціонування підприємницьких структур в Україні значною мірою залежить від макроекономічної ситуації, тобто від економічної політики держави, фактичних результатів господарювання, пропорцій, які сформувалися в країні між окремими галузями економіки, між попитом і пропозицією на фінансові, матеріально-технічні, трудові ресурси, між цінами, доходами і добробутом населення тощо.
Сучасна економічна теорія пропонує різні методологічні підходи для аналізу та оцінки впливу макроекономічної ситуації, що склалася в державі, на поведінку і розвиток суб'єктів господарювання, оперуючи при цьому агрегованими величинами, зокрема такими, як валовий внутрішній продукт (ВВП), середній рівень цін, ринкова процентна ставка, рівень інфляції, зайнятості, безробіття [34].
Теорія макроекономіки побудована на використанні моделей, які визначають емпіричні залежності між економічними показниками. Макроекономічні моделі містять у собі екзогенні (зовнішні) змінні, які встановлюють урядові структури національної економіки (зокрема такі, як: Кабмін України, Мінекономіки України, Мінфін України, Національний банк України) та ендогенні (внутрішні) змінні, величини яких є результатом розв'язку моделей. У загальному вигляді принцип побудови моделі (Рис. 2.1) спрямований на пояснення впливу екзогенних змінних на ендогенні змінні [119, 39].

Рис. 2.1. Спрощена модель обґрунтування
основних залежностей між економічними змінними

На базі зазначеного принципу побудовані найвідоміші двосекторні моделі кругообігу продуктів і доходів (Рис. 2.2).

Рис. 2.2. Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів
[34, 220]

Представлена схема моделі передбачає низку спрощень та умовностей. Зокрема, містить лише дві категорії економічних агентів - домогосподарства та фірми; не передбачає державного втручання в економіку; вважається закритою (замкненою) системою, коли відсутні зв'язки й вплив інших держав світу на кругообіг продуктів і доходів. Замкненість моделі також передбачає, що доходи одних економічних агентів є витратами інших: споживчі витрати домогосподарств на придбання товарів є доходами фірм від реалізації продуктів; витрати фірм на оплату ресурсів є доходами домогосподарств. Потоки "ресурси - товари" і "витрати - доходи" відбуваються одночасно в протилежних напрямках і постійно повторюються. Основним висновком такої моделі є констатація рівності між сумарною величиною продажу фірм та сумарною величиною доходів домашніх господарств. При заданих умовах дотримується рівність доходів (Y) та сукупних витрат (С), тобто Y = С1. Представлена базова модель макроекономічних досліджень є досить умовною і має в основному теоретичний характер, оскільки в реальній практиці процеси взаємодії між економічними агентами є набагато складнішими. Однак на базі розглянутої моделі побудовані більш складні моделі економічних відносин, які відбуваються між основними суб'єктами економіки і формують макроекономічну ситуацію в країні.
Сучасна двосекторна модель кругообігу ресурсів і доходів ураховує функції державного сектора економіки, вплив світової системи господарювання.
Державний сектор економіки здійснює вплив на підприємницький сектор (домашні господарства, фірми) через систему оподаткування, оплату державних замовлень на продукцію, послуги, оплату праці державних службовців тощо. Взаємозв'язки державного і підприємницького секторів у ринковій системі господарювання здійснюються частково фінансовими посередниками, які формують фінансові ринки, виділяючи ринки інвестицій, фондові ринки, ринки цінних паперів тощо. Модель кругообігу доходів і продуктів з урахуванням впливу державного сектора в закритій економіці виділяє три види витрат на товари і послуги: споживчі витрати домашніх господарств (С), інвестиційні витрати фірм (I), державні закупівлі товарів і послуг (G), а грошовий дохід використовується на споживання товарів і послуг (C), чисті податки (T) і заощадження (S) [34, 226].
Рівність національного доходу та національного продукту забезпечується умовами:
а) у замкненій економіці з урахуванням впливу держави:
щодо доходів: Y = C + T + S (2.1)
щодо витрат: Y = C + I + G (2.2)
б) у відкритій економіці з урахуванням потоків експорту й імпорту:
щодо доходів: Y = C + T + S + M (2.3)
щодо витрат: Y = C + I + G + X (2.4)
де X - експорт як потік грошових платежів, спрямований на внутрішні ринки;
M - платежі за імпорт, що спрямовуються із внутрішньої економіки в зарубіжні країни.
У реальній економіці такі умови здебільшого не дотримуються, оскільки грошові фінансові потоки не збігаються в часі та розмірах із потоками ресурсними. Крім цього, держава сплачує борги за позики, які зроблені в попередні періоди, і сплачує їх швидше, аніж отримує нові. Саме така ситуація є характерною для макроекономіки України, коли держава має великі зовнішні борги перед інвестиційними фондами, міжнародними банками тощо і борги внутрішнього характеру, які викликані порушеннями пропорцій фінансового кругообігу між доходами і витратами різних суб'єктів економіки. Суперечливість внутрішніх потоків моделі кругообігу продуктів і доходів та виявлення факторів, які перешкоджають досягненню рівності в залежностях (2.1 - 2.4), є предметом досліджень макроекономічного характеру. Разом з тим, вони представляють значний інтерес і для підприємницьких структур, які формують стратегію розвитку, враховуючи макроекономічну ситуацію в державі на визначений період, прогнозуючи можливі зміни в перспективі.
Кожна окремо виділена підприємницька структура - це складна виробничо-господарська система, функціонування якої залежить