РОЗДІЛ 2
ЗАГОСТРЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ ТА СПРОБИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ (квітень 1985 -
літо 1988 рр.)
2.1. Феномен перебудови: причини, суть, характерні риси та особливості
На початку 80-х років дедалі помітнішими ставали симптоми та прояви
суспільно-політичної кризи в СРСР, що надзвичайного гостро ставило питання про
необхідність реформ у всіх сферах суспільного життя. Поява на політичному
олімпі М.Горбачова, який після смерті К.Черненка обійняв посаду Генерального
секретаря ЦК КПРС, зародила в масах ілюзорну надію на реальність позитивних
зрушень у країні. Характерними рисами іміджу нового партійного лідера були
підкреслена демократичність, енергійність, рішучість, бажання і готовність іти
на радикальні суспільні зміни, що вигідно контрастувало з інертністю та
консерватизмом більшості його попередників. Розпочатий під керівництвом
Горбачова процес оновлення одержав назву “перебудова”. Суть і зміст цього
поняття за шість з лишком років перетерпіли таку складну трансформацію, що
навіть у радянсько-французькому політологічному словнику нового мислення, який
побачив світ у 1989 р., зазначається: “...серед усіх найбільш поширених
сьогодні слів у світі немає, можливо, жодного іншого з такою невизначеною
суттю, з таким же розпливчастим змістом, як “перебудова” /265/ [/265/ 93) Опыт
словаря нового мышления. - М., 1989. - С. 481.]
).
Для розуміння феномена перебудови необхідно чітко виділити та усвідомити
головні передумови її виникнення. Варто підкреслити, що цей процес був глибоко
закономірним, а не випадковим: спрацював цілий комплекс факторів, які зробили
цю масштабну трансформацію суспільства необхідною і можливою. Перша група
факторів (симптоми системної кризи) підштовхувала до радикальних змін у
суспільстві, а друга - робила можливими ці зміни, створювала сприятливий ґрунт
та атмосферу для суспільних трансформацій.
Які ж фактори робили необхідним початок перебудови у 1985 р.?
Міжнародна сфера:
реальна загроза стадіального відставання: в той час, як світ уже вступав у
постіндустріальну стадію розвитку, СРСР ще не пройшов індустріальної;
загострення міжблокового протистояння; ескалація гонки озброєнь, що підривала
економіку та посилювала соціальну напругу в державі;
участь СРСР у безперспективній війні в Афганістані, яка вела до міжнародної
ізоляції Радянського Союзу, значних матеріальних, демографічних та моральних
втрат.
Політична сфера:
підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудящих у Радах,
обмеження їх реальної влади, що зумовлювали прогресуюче відчуження народу від
владних структур, формування психологічного клімату колективної пасивності,
утриманства, абсолютного пріоритету державних інтересів щодо особистих;
ігнорування принципу розподілу влади, яке мало наслідком невиправдану
концентрацію владних повноважень, зловживання ними, обмеження демократичних
засад;
узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою, яка не
дозволила створити у владних структурах системи взаємних стримувань та
противаг, що мала гарантувати та забезпечити незалежність кожної з гілок влади
від інших, їх взаємний контроль, а також підконтрольність їх народу,
суспільству;
максимальне обмеження самостійності суспільних організацій, їх фактичне
одержавлення, що блокувало розбудову та розвиток громадянського суспільства;
обмеження гласності та інформованості суспільства, яке не давало змоги
громадянам об’єктивно оцінити розвиток суспільних процесів, здійснювати
конструктивний діалог з владою, гальмувало гармонійне формування політичної
свідомості;
зміцнення політичного монополізму КПРС, незважаючи на збільшення розриву між
партією та народом, фактичний застій партійної теоретичної думки, зростання у
партії відсотка осіб літнього віку та інші негативні тенденції, що посилювали у
суспільстві недовіру до влади, потяг до подвійних стандартів та подвійної
моралі.
Соціально-економічна сфера:
затухаючий економічний розвиток, падіння основних економічних показників, що
мав наслідком прогресуючу втрату економічних позицій СРСР на міжнародній арені,
хронічне відставання від провідних капіталістичних країн за принциповими
економічними показниками та серйозне загострення соціально-економічних проблем
всередині держави (уповільнення темпів зростання реальних доходів населення;
загострення житлової проблеми; падіння рівня охорони здоров’я тощо);
розростання бюрократичного апарату, яке вело до посилення відомчої
роз’єднаності та збільшення ступеня витратності виробництва;
посилення деформацій структури розташування продуктивних сил, яке зумовлювало
ускладнення процесу економічного управління, погіршення екологічної ситуації та
певне загострення протиріч між регіонами;
зростаюче домінування зрівнялівки в оплаті праці, що вело до катастрофічної
втрати трудящими масами стимулу до праці;
поглиблення кризи організації праці, яке мало наслідком необґрунтовані
фінансові витрати, розбазарювання сировини, нераціональне використання робочої
сили тощо;
катастрофічне старіння основних виробничих фондів, що зумовлювало консервацію
рутинного технологічного рівня, а відтак - низький рівень продуктивності праці,
погіршення якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції на світових
ринках;
загострення екологічних проблем, яке призвело до різкого зростання техногенного
навантаження на природу та посилення негативних процесів у демографічній
сфері;
спрощений підхід до вирішення національного питання, що накопичував критичну
масу міжетнічних протиріч;
ускладнення демографічної ситуації, що знаходило свій вияв у процесах
депопуляції (зниженні природного приросту), старі
- Київ+380960830922