РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ, ПРОГРАМА ТА ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети дослідження розроблена його методологія та програма, яка забезпечувала послідовне вирішення усіх поставлених у роботі завдань. В основу її формування було покладено системний підхід, який дозволяє розглядати здоров'я населення і його охорону як складну відкриту систему з різноманітними взаємозв'язками та комплексним впливом багатьох різноспрямованих чинників. Для послідовної реалізації програми було сформовано 10 етапів, кожен з яких спрямовувався на вирішення поставленої мети (рис.2.1). Перший етап полягав у поглибленому аналізі зарубіжних та вітчизняних науково-інформаційних джерел щодо особливостей формування здоров'я, методології його вивчення та оцінки досягнення рівності в охороні здоров'я. Результати першого етапу дозволили оцінити ступінь розробки проблем, пов'язаних із здоров'ям населення та його охороною, окреслити невирішені аспекти та напрями проведення наукового дослідження.
Другий етап передбачав створення програми з визначенням мети, формуванням завдань, вибором методів та розрахунком обсягу досліджень. Цей етап був тісно пов'язаний з четвертим етапом, завданням якого стало обгрунтування методики вивчення стану здоров'я населення і факторів, які його визначають.
Розроблена нами методика і Програма вибіркового комплексного вивчення здоров'я населення України, приуроченого до Всеукраїнського перепису 2001 р., заслухана на Вченій медичній раді МОЗ України 28.04.2000 р., апаратних нарадах МОЗ України від 07.05.2001 р. та 08.10.2001 р., схвалена колегією МОЗ України від 23.11.2001 р. і затверджена наказом МОЗ України від 18.03.02 №98.
Відповідно до третього етапу роботи здійснено аналіз основних тенденцій здоров'я населення в Україні та у світі за офіційними даними Європейського регіонального бюро ВООЗ.
П'ятий етап передбачав оцінку здоров'я різних груп населення. Аналіз медико-демографічної ситуації на територіях дослідження проводився на основі даних, отриманих у ході Всеукраїнського перепису населення 2001 р., та порівняння із даними попередніх переписів. Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед різних груп населення здійснювався за даними звертань в ЛПЗ та результатами комплексних медичних оглядів населення.
Шостий етап передбачав встановлення відмінностей у стані здоров'я різних груп населення в залежності від рівня матеріального добробуту. Поєднання даних про стан здоров'я з даними про соціально-економічний статус відповідних контингентів населення дозволив виявити відмінності в здоров'ї окремих прошарків, пов'язані з економічними детермінантами.
Вивчення якості життя відповідно до завдань сьомого етапу здійснено на основі даних медико-соціологічних досліджень з визначенням задоволеності життям та частоти життєвих обмежень у зв'язку зі здоров'ям.
Згідно з восьмим етапом, вивчення фактичних обсягів медичної допомоги населенню групувалося на даних, викопіюваних з первинних облікових статистичних форм в закладах охорони здоров'я на територіях дослідження. Розрахунок потреби у медичному і медико-соціальному обслуговуванні здійснено на основі виявлених у ході медичних оглядів фактичних обсягів медичної допомоги, об'єктивного стану здоров'я та потреби у його корекції, розрахованих необхідних обсягах медичного обслуговування.
Дев'ятим етапом стало обгрунтування системи досягнення справедливості і рівності в охороні здоров'я, її складових. Реалізація завдань етапу стала можливою, виходячи з результатів попередніх етапів дослідження. Вона здійснена на основі виявлених нами особливостей і закономірностей формування здоров'я населення під впливом різноманітних чинників в умовах стратифікації суспільства, його нерівності у різних групах населення відповідно до стратегічних напрямів соціальної політики України з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій.
Десятим етапом роботи стала розробка системи соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я населення для оцінки ефективності заходів, спрямованих на скорочення відмінностей у здоров'ї, досягнення рівності, та визначення прогнозної ефективності розробленої нами системи.
Методологія дослідження полягала у вивченні здоров'я за комплексом основних характеристик, а саме за показниками фізичного розвитку, функціонального стану, захворюваності, поширеності патології, інвалідності, медико-демографічної ситуації, за даними про ставлення населення до свого здоров'я, до діяльності системи охорони здоров'я у взаємозв'язку з умовами, способом життя та його якістю.
Окремими завданнями заплановано встановлення потреби у різних видах медичної допомоги з урахуванням перспективного розвитку охорони здоров'я, визначення медико-соціальних заходів; отримання поглиблених додаткових характеристик здоров'я на окремих територіях, визначення оцінки діяльності служб охорони здоров'я як одного з факторів, що впливають на здоров'я населення (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Основні напрямки програми вивчення здоров'я
Комплексна оцінка стану здоров'я населення грунтується на основі вивчення даних за звертаннями в лікувально-профілактичні заклади, даних медичних оглядів, вивчення умов і чинників соціально-гігієнічного характеру, які формують здоров'я, в ході медико-соціологічних досліджень.
Передбачено аналіз захворюваності і поширеності хвороб, з диференціацією за класами, групами, окремими нозологічними формами хвороб, за типом хвороб (основне захворювання чи ускладнення основного), за характером перебігу (гостре чи хронічне), (виявлене вперше чи відоме раніше), за наслідками (з тимчасовою втратою працездатності, інвалідністю), у розрізі різних статево-вікових, професійних,