РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ І МЕТОДИКИ
ЗАПРОВАДЖЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови проведення дослідів
Польові досліди проводились на полях елітно-насінницького дослідного господарства Селекційно-генетичного інституту "Дачна", Біляївського району і КСП ім. Щорса Березівського району Одеської області.
Грунт дослідної ділянки господарства "Дачна" - чорнозем південний. Вміст гумусу в орному шарі 4,0-4,5%. За структурним складом грунт характеризується деякою різноманітністю орного горизонту, особливо його верхнього шару. Сума поглинутих основ в орному шарі складає 41,3-43,8 мг/100 г грунту, із яких на катіони магнію приходиться 13-15, на катіони кальцію - 30-35 мг/100 г. Реакція водної витяжки слабколужна (PH-7,2). Кількість легкодоступних поживних речовин в орному шарі складає: легкогідролізуючого азоту (за Тюріним-Кононовою) - 3-4, доступного рослинам фосфору (за Чириковим) - 10-15, обмінного калію (за Чириковим) - 15 мг/100 г грунту.
Грунт дослідного поля ксп ім. Щорса представлений чорноземом звичайним малогумусним, легкоглинистим. Вміст гумусу - 4%, PH водної витяжки - 7,0. Вміст азоту (за Кравковим) 1-1,5; фосфору (за Чириковим) - 4-5; обмінного калію (за Чириковим) - 2-4 мг/100 г грунту.
Клімат району формується, в основному, під впливом атлантичних і середземноморських повітряних мас, що робить його помірно теплим і посушливим. Середньорічна температура повітря за останні 10 років складає 10,3?С (додаток А).
Зима м'яка і коротка, з відлигами, із-за чого відсутній стійкий сніговий покрив. Самим холодним місяцем є січень із середньомісячною температурою повітря -2,8?С, а в лютому -2,3?С. В окремі роки мінімальна температура може досягти -12...-15?С і нижче. Весна затяжна з поверненням понижених температур. Перехід через +5?С приходиться на другу-третю декаду березня.
Літо жарке і тривале із середньодобовою температурою повітря +20...+23?С. В окремі дні температура повітря досягає +35?С.
Посушливість клімату зумовлена не тільки недостатньою кількістю опадів (403 мм в середньому за рік), але і нерівномірним їх розподілом на протязі року (див. додаток А). Найбільш посушливими є весна і осінь. Максимум опадів випадає в червні-липні. Всього за літній період випадає 38% річної норми, в переважній більшості у вигляді злив. Весною випадає 21%, восени - 24% і взимку - 17% опадів, що свідчить про яскраво виражений тип розподілу опадів на протязі року [2, 34]. Середньорічна відносна вологість повітря достатньо висока і становить за рік 74%, яка часто в літній час понижується до 50-40%, а в окремі дні - до 30% і нижче.
Таким чином, клімат південно-західної частини степової зони України хоч і являється посушливим (гідротермічний коефіцієнт - 0,65-0,80) (Шашко Д.І., 1985), але для вирощування озимих культур він більш сприятливий, ніж для ярих. Суттєвим недоліком є посушливість осіннього періоду. Раз в три-чотири роки сходи по непаровим попередникам з'являються в пізньоосінній період і до зими формують два-три листочки або досягають кущіння. Розвиток ярих культур в значній мірі залежить від опадів в весняно-літній період. Температурний режим в роки досліджень характеризувався великою різноманітністю. Особливо посушливими були періоди вегетації 1989, 1991, 1992, 1993, 1996 років.
В цілому за період досліджень метеорологічні умови були типовими для зони.
2.2. Методики лабораторних та польових досліджень
Перший етап роботи розпочато нами в 1987 р. з вивчення в лабораторних умовах дії водних витяжок із повітряно-сухої маси органів рослин бур'янів на проростання насіння інших видів бур'янів і культурних рослин.
Видовий склад вищих рослин в сегетальних агроекосистемах уточнено за літературними матеріалами (Бур'яни України, 1970; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора европейской части СССР, 1974-2002) та власними спостереженнями відповідно до монотипного стандарту і вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (Международный кодекс, 1996).
Бур'яни збирали в фазу цвітіння на дослідних полях елітно-насінницького дослідного господарства Селекційно-генетичного інституту "Дачна" (Біляївський район, Одеська обл.). Кореневу систему рослин брали з глибини 0-20 см. Зібрані рослини висушували в затінку до повітряно-сухого стану. Потім кожний орган рослин окремо подрібнювали і настоювали у воді протягом 24 годин при +18-20?С у темряві. Співвідношення між матеріалом і водою від 1:10 до 1:500.
Як тест-об'єкти використовували насіння щириці звичайної (Amaranthus retroflexus L.), грициків звичайних (Capsella bursa pastoris (L.) Medik.), талабану польового (Thlaspi arvense L.), кучерявця Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl.) та інших. З культурних рослин тест-об'єктами були озима пшениця м'яка (Triticum aestivum L.) та тверда (Tr. durum Desf.), кукурудза (Zea mays L.), озимий і ярий ячмінь (Hordeum sativum Lessin. ssp. H. vulgare L., ssp.H. distichon L.) та інші. Насіння бур'янів розміщували в чашках Петрі і стандартних мисках для пророщування насіння. Як субстрат для пророщування використовували грунт і частково - фільтрувальний папір. Насіння бур'янів висівали по 300 шт. в одну чашку або миску, культурних рослин - дрібнонасінних культур - 300 шт., пшениці, ячменю, жита (Secale cereale L.), вівса (Avena sativa L.), гречки (Polygonum fagopyrum L.), соняшнику (Helianthus annuus L.), еспарцету (Onobrychis arenaria (Kit.) DC.), буряків (Beta vulgaris L.), огірків (Cucumis sativus L.) - по 100 шт., кукурудзи. гороху (Pisum sativum L.), квасолі (Phaseolus vulgaris L.), сої (Glycine hispida (Moench.) Maxim.) - 50 шт.. Повторність дослідів три-восьмикратна. У дослідні чашки додавали екстракти відповідного органу рослин, відповідної концентрації, у контрольні - воду в рівній кількості. Пророщення провадили при +18...+20?С. Підрахунок сходів у варіантах з культурними рослинами проводили через 7-10 діб, з бур'янами - через 10-20 діб. Експериментально встановлено, що оптимальною