Розділ 2
Формування паперової промисловості в Україні
(ХVІ – перша половина ХІХ ст.)
2.1. Виникнення паперового виробництва в Україні
(ХVІ- перша половина ХVІІ ст.)
Час появи перших папірень в Україні поки остаточно не з’ясований. В історичній
літературі називаються перші паперові виробництва у Янові (1522 р.) [288, 14]
та Буську (1541 р.) [529, 66-67].
Проте, дуже цінн факти і міркування приводить О.Я. Мацюк у своєму
фундаментальному дослідженні “Папір та філіграні на українських землях”. Він,
зокрема, посилаючись на польських істориків, говорить про можливість існування
папірні в Галичі ще у ХІІ столітті, на якій працювали два брати з галицьких
міщан [299, 9].
Теоретично можна допустити, що такі дані є правдоподібні. Адже у ХІІ-ХІІІ
століттях Галич досяг високого рівня розвитку. Галич був одним із найбільших
культурних центрів середньовічної Центральної Європи. В ньому складалася
частина Іпатіївського літопису – Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. Ряд
письмових пам’яток ХІІ-ХІІІ ст. відзначаються місцевими особливостями.
Щоправда, до нашого часу дійшли книги, написані на пергаменті. Та однією з
найдавніших книг, написаних в Україні з використанням паперу, є адміністративна
книга з генуезької колонії в Кафі, що зберігається сьогодні в Італії. Книга
датована ХІІІ століттям [480, 66].
Технологію виробництва паперу могли принести в Галич як араби, так і італійці.
Адже Галицько-Волинське князівство мало торговельні стосунки із Угорщиною,
Німеччиною, Візантією, Чехією, Болгарією, Італією, Польщею, Литвою, Багдадським
халіфатом.
Такі широкі економічні й політичні зв’язки несли в собі й відповідний вплив на
культурне та побутове життя.
М.С. Грушевський з приводу цього в “Історії України – Руси” зазначив: “В …
матеріалі про галицьке культурне життя ми стрічаємо теж злуку елементів
західних і східних” [261, 484].
Та документально підтвердити ці міркування сьогодні не є можливим. Це пов’язано
насамперед з тим, що в ХІІІ столітті Галич втрачає свою першість у краї і
столиця переноситься в Холм, а згодом у Львів. По-друге, пограбування Галича
угорцями в 30-х роках ХІІІ століття призвело до знищення документів даного
періоду. Більш пізніші архівні документи не дають достатніх підстав для
твердження, що в ХІІ-ХІІІ століттях у цьому краї розвивалось папірництво.
Якщо ж і припустити, що в цей період на західноукраїнських землях почали
виробляти папір з ганчір'я, то це не дає ніяких підстав для нових поглядів на
теорію поширення та розвитку папірництва в Європі взагалі. Таке припущення без
підтвердження документального матеріалу може залишатись щонайбільше привабливою
для вітчизняних істориків гіпотезою.
Офіційно ж прийнято вважати, що початок розвитку паперового виробництва на
терені нашої держави припадає на першу половину ХVІ століття.
Найстарішою в цьому плані можна вважати папірню в Янові. Перша і єдина згадка
про неї збереглася в Краківській раєцькій книзі. В ній говориться про
“папірника з Янова на Русі” Мартина. Але джерело не називає точного
місцезнаходження Янова. І в зв’язку з цим довгий час наводився Янів, що під
Львовом. Проте це твердження було проблематичним, оскільки львівський Янів
з’явився на карті лише в 1611 році, коли перейменувалось с. Залісся. Також
робилось припущення про можливість існування першої української папірні в Янові
Люблінському. Однак і він випадав з контексту, оскільки назва з’явилась в 1640
році в результаті перейменування с. Білого.
Велику дослідницьку роботу по встановленню місцезнаходження “Янова на Русі”
зробив О.Я.Мацюк. Він приходить до висновку, що дана папірня повинна була
знаходитись на р. Кривці, притоці Бугу [298, 48].
В наш час це територія Польщі. Тому виникають деякі проблеми з тлумаченням, що
перша згадка про українську папірню належить до 1522 року. Та разом з тим
твердження документа про існування “Руського Янова” або “Янова на Русі”
говорить не лише про переважно український етнічний склад населення, а й
географічне положення.
З приводу цього необхідно зауважити, що з 12 папірень, які діяли в ХVІ
столітті, лише сім знаходяться в межах сучасної України. Решта на території
Словаччини та Польщі (див. таблицю 2.1.1.) [298, 153]. Та при детальному
дослідженні з’ясовується, що дані виробництва виникали не лише на етнічних
українських землях, а й засновувались українцями.
Найстарішими паперовими виробництвами, які виникли і працювали на теренах
сучасної України були папірні в Буську (1541-1714 рр.) та Лівчицях (1549-1612
рр.) [284, 80].
Перша письмова згадка про Лівчицьку папірню належить до 1590 року. Але в
результаті досліджень філіграней, які здійснив О.Я.Мацюк, цілком ймовірно, що у
Лівчицях паперове виробництво зародилось значно раніше. Зокрема, відомий в цей
час рід Коритків, якому й належала папірня, мав так званий герб Єліта. Оскільки
цей герб зустрічається на філігранях з 1549 року, то не виключено, що
виробництво паперу почалось не пізніше цього часу. Також інші спостереження
дають всі підстави твердити, що лівчицький папір використовував Іван Федоров
для свого “Апостола” [294, 148].
Таблиця 2.1.1.
Папірні, що виникли на українських землях в ХVІ столітті
Місцезнаход-
ження папірні
Відомі роки існування
Сучасна назва
Сучасна територія, де знаходилась папірня
Янів
1522
Янів Підляський
Польща
Левоча
1530
Левоча
Словаччина
Бардіїв
1532
Бардіїв
Словаччина
Коросно
1541 - 1591
Коросно
Польща
Буськ
1541 - 1714
Буськ
Україна
Лівчиці
1549 - 1612
Лівчичі
Україна
Перемишль
1570
Перемишль
Польща
Новостав
1573 - 1823
Новостав
- Київ+380960830922