Розділ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-дослідна робота здійснена за період з 1993 по 2003 роки.
Об’єкт дослідження: механізми формування бронхолегеневої патології за впливу
важких металів та іонізуючого випромінення в низьких дозах.
Предмет дослідження: біохімічні особливості стану легень людини за умов
ізольованого та поєднаного впливу важких металів і іонізуючого випромінювання в
низьких дозах та експериментальне моделювання дії хімічно-радіаційного
навантаження на живі організми.
Виконана робота є комплексом гігієнічних, епідеміологічних, біохімічних,
токсикологічних, імунологічних, електрофізіологічних, нейрохімічних,
гістологічних та електронно-мікроскопічних, математичних та статистичних
досліджень, направлених на вивчення причин та механізмів формування
бронхолегеневої патології у мешканців територій, забруднених ВМ та іонізуючим
випроміненням в низьких дозах.
Моніторинг вмісту ВМ об’єктах довкілля протягом 1994-1999 рр. здійснений
методом атомно-абсорбційної спектроскопії [505] за допомогою
атомно-абсорбційного спектрофотометру ААS фірми Карл Цейс Йси (Німеччина) в
1994-1999 рр.. Режим контролю, відбір проб повітря та води, визначення в них
хімічних сполук виконували у відповідності із держстандартом 17.2.301-86
“Правила контроля качества воздуха населенных мест» [506]. Гігієнічна оцінка
забруднювачів у повітрі виконана згідно із ДСП-201-97 “Державні санітарні
правила охорони атмосферного повітря населених міст (від забруднення хімічними
і біологічними речовинами)” [507]. Для дослідження вмісту ВМ у воді здійснювали
регулярний відбір проб води з вододжерел та води питної з водозаборів мм.
Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Павлограда, Кривого Рогу. Проби води
відбирались та аналізувались згідно ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”[508], ГОСТу
2761-84 “Источники централизованного хозяйственно-питьевого
водоснабжения”[509], СанПіНу №4630-88 [510]. Вивчали та аналізували кількість
важких металів – Pb, Cd, Ni, Cu, Fe, Mn, Zn - у ґрунті промислових районів.
Відбір проб проводили на території промислових підприємств, санітарно-захисних
зонах підприємств, зонах дії транспортних магістралей, житлових зонах. Умовно
чистими вважали території, що розташовані не ближче, ніж у 20 км від основних
джерел емісії, а також населених пунктів Придніпровського регіону, де відсутні
промислові підприємства металургійної, хімічної, машинобудівної промисловості.
Всього виконано 1267 досліджень атмосферного повітря, 1324 досліджень питної
води, 734 досліджень ґрунту.
З метою визначення причин формування та особливостей перебігу хронічних
неспецифічних захворювань легень у мешканців Придніпровського регіону
проаналізовано 196 медичних справ інвалідів внаслідок хронічного бронхіту, 112
індивідуальних карт вагітних та породіль, 1000 медичних карток нащадків
ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Для обґрунтування комплексу біологічних показників для оцінки функціонального
стану пацієнтів з бронхолегеневими захворюваннями (за класифікацією МКХ-10: J
41.0 - хронічний бронхіт, J 43.0 – емфізема, J 45.0 – бронхіальна астма), в
клініці Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності
(УкрДержНДІМСПІ, м. Дніпропетровськ) були обстежені 144 хворі та інваліди
(чоловіки та жінки віком 25-60 роки, середній вік – 45,2+3,7 років) внаслідок
бронхолегеневих захворювань. Всі обстежені хворі були поділені на 4 групи за
ступенем вираженості дихальної та серцевої недостатності. Першу групу склали 39
хворих з дихальною недостатністю (ДН) I ступеня і недостатністю кровообігу (Н)
I стадії; другу групу - 38 хворих з ДН II и НI; третю - 37 особи з ДН II і Н
IIА ст. і четверту - 30 хворих з ДН II-III cт., ДН IIIcт. і Н IIA, H IIA-Б ст.
Обстежено 73 хворих на БА. До складу контрольної групи увійшли 40 здорових осіб
відповідного віку.
Було обстежено 137 інвалідів, що страждають на хронічний бронхіт, що призвело
до обмеження їх працездатності, з яких 63 брали участь у роботах по усуненню
наслідків Чорнобильської аварії в 1986-1988 р. з перебуванням в зоні катастрофи
протягом 80-120 діб (чоловіки віком 35-50 років, середній вік 42,3+2,5 років).
Офіційно зареєстровані дози зовнішнього опромінення складали 0,10-0,30 Гр: 22
особи отримали дозу опромінення 0,2-0,3 Гр, 15 – 0,1-0,2 Гр та 26 осіб – менш,
ніж 0,1 Гр. Середня доза опромінення склала 0,25 Гр. До роботи в зоні аварії
жоден з них на хворів на хронічний бронхіт. Хворі були розподілені на 6 груп:
I-III групи склали особи, що не були експоновані іонізуючим випромінюванням,
IV-VI – після дії опромінювання в низьких дозах. В залежності від фази
активності процесу були складені наступні групи: I (n=24), IV (n=21) – ремісія;
II (n=33), V (n=27) - неповна ремісія; III (n=17), VI (n=15) - загострення. 40
здорових чоловіків відповідного віку були включені до контрольної групи.
Було обстежено 195 осіб, хворих на ХОБ (чоловіки віком 35-50 років, середній
вік, 42,7+4,1 років). Хворі склали групи в залежності від ступеня бронхіальної
обструкції:
А (n=44) - ОФВ1 > 70 - хронічний необструктивний бронхіт;
I (n=32) - ОФВ1 50-70 - незначна обструкція;
II (n=34) - ОФВ1 35-49 - виражена обструкція;
III (n=17) - ОФВ1< 34 - важка обструкція,
де ОФВ1 - об’єм форсованого видиху за 1 хвилину.
Хворі на ХОБ (чоловіки віком 35-50 років, середній вік 42,3+2,5 років), що
підпали під вплив іонізуючої радіації в результаті робіт по ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986-1988 рр.- середня доза опромінення
склала 0,25 Гр - були поділені на групи:
ІА (n=25) - ОФВ1 > 70 - хронічний необструктивний бронхіт;
IІА (n=17) - ОФВ1 50-70 - незначна обструкція;
II
- Київ+380960830922