Ви є тут

Теорія і практика підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою

Автор: 
Матвієнко Оксана Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000290
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТА З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
Сутність концепції підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи
управління
Реалізація навчально-виховного процесу підготовки інформаційних спеціалістів
ґрунтується на відповідній системі знань про його по­будову, хід і результати,
що потребує розробки педагогічних основ підго­товки спеціалістів з
інформаційного забезпечення системи управління. Під впливом об’єктивних
соціальних чинників, згідно з потребами суспільства у певному змісті і рівні
навчання стає необхідним формулю­вання й обґрунтування основних закономірностей
навчально-виховного процесу підготовки інформаційних спеціалістів як основи для
по­будови системи норма­тивних педагогічних знань і організації практичної
реалізації навчально-виховного процесу.
Педагогічні основи підготовки фахівців мають відображати ті інва­ріантні
положен­ня, які характеризують науковий статус кожного ком­понента ло­кальних
навчально-виховних сис­тем: підхід до визначення цілей навчання, виховання і
розвитку студентів, найбільш загальні принципи до­бору змісту освіти з
урахуванням його інваріантної структури (знання, уміння і навички, риси творчої
діяльності, якості особистості), номенклатура методів, засобів і організаційних
форм навчально-виховної діяльності (рис.2.1.).
Таким чином, педагогічними основами підготовки фахівців є:
* соціальне замовлення;
* дидактична задача – формування спеціалістів вищої кваліфікації відповідного
профілю;
* дидактичний процес, який виходить із загальних задач вищої освіти і
професійної підготовки спеціаліста даного профілю і складається з таких
компонентів як мета, завдання, зміст, методи, засоби й форми взаємодії
педагогів і студентів, організаційні форми, результат [292].
Власне педагогічна компонента – дидактична задача і дидактичний процес може
вважатись педагогічною системою із сукупністю взаємопов’язаних між собою
елементів [44,300,387,341].
Обґрунтування всіх компонентів навчально-виховного процесу по­требує
відповідної концепції, яка, за визначенням, наведеним у Філософ­ському
енциклопедичному словнику, є: « …(від лат. concepto – розуміння, система) -
певний спосіб розуміння, трактування якого-небудь предмету, явища, процесу,
основна точка зору на предмет або явище, провідна ідея для їх систематичного
висвітлення» [435, с. 279].
Концептуальні підходи до підготовки фахівців зазначеного профілю базуються на
результатах вивчення та прогнозування структури соціальної та ви­робничої
діяльності фахівців з вищою освітою в галузі організації інформаційної
діяльності з урахуванням потреб рин­ку праці, на відповідних вимогах до
фахівця, згідно яких визначається зміст освіти в даній галузі
Концепція наукового дослідження теорії і практики підготовки спеціаліста з
інформаційного забезпечення управління базується на науковому обґрунтуванні
змісту професійної освіти інформаційного фахівця, обумовленому процесами
інформатизації суспільства, якісним перетворенням всієї інформаційної сфери
життя, розвитком комп’ютерних інформаційних систем, гуманістичним підходом до
процесів інформатизації, який передбачає, перш за все, розв’язання завдань
суттєвого підвищення інтелектуального рівня суспільства.
Основні принципові підходи дослідження базуються на існуючих концепціях
побудови моделі фахівця, на науково обґрунтованих підходах до визначення змісту
професійної освіти, відповідно до закономірного взаємозв’язку: суспільна
по­треба – освітньо-квалі­фікаційна характеристика (уміння) –
освітньо-про­фесійна програма (знання) –засоби діагностування.
Основними положеннями концепції, які мають бути враховані при розробці моделі
фахівця є такі:
На різних етапах розвитку інформаційної освіти функціонували відповідні напрями
підготовки кадрів для сфери інформаційної діяльності, які були важливою
складовою системи професійної освіти. Окремі з них, зокрема бібліотечна освіта,
є сталими, інші напрями підготовки спеціалістів для галузі інформаційної
діяльності виникають під впливом суспільних потреб і вимагають досліджень
відпо­відно до сучасних соціально-економічних умов, що характеризуються
інформатизацією всіх сфер суспільної практики.
Необхідність підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи
управління обумовлена сучас­ним станом і тенденціями інформатизації
суспільства, широким впро­вадженням інформаційних систем в організаціях.
Можливість підготовки спеціаліста забезпечується інформатизацією освіти як
комплексом соціально-педа­гогічних перетворень, пов’язаних з насиченням
освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією з метою
раціоналізації інтелектуальної діяльності. Інформатизація освіти як
детермінанта підготовки спеціаліста інформаційного профілю сприяє радикальному
підвищенню ефективності і якості підготовки спеціаліста з новим типом мислення
відповідно вимог пост­індустріального суспільства, сприяє формуванню нової
інформаційної культури мислення шляхом індиві­дуалізації освіти.
Мета підготовки фахівця з інформаційного забезпечення управління відповідає
контексту завдань інформатизації суспільства, які обумовлюють комплексний і
міждисциплінарний характер змісту освіти. Розробка методів, форм і умов
реалізації навчально-виховного процесу ґрунтується на здобутках і напрямах
інформатизації освіти, які роблять доступним визначений зміст освіти як за
теоретичним рівнем, так і за можливістю практичної реалізації.
На основі системно-діяльнісного підходу, дотримуючись принципів послідовності,
наступності й об