РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ
2.1. Економічні і політичні передумови аграрної реформи у Чехії
Сільське господарство Чехії пройшло складний та тернистий шлях соціалістичного
розвитку, який докорінно змінив його структуру та принципи організації. В
багатьох рисах ця система копіювала радянську колгоспно-радгоспну систему,
однак вона вирізнялась певними специфічними особливостями, які в подальшому
мали вплив на формування програми реформування.
Зміни, що розпочались в 1989 році з початком поступової, але доволі рішучої
«оксамитової революції», були орієнтовані на створення двох найважливіших
запорук нового суспільного устрою: утвердження демократії європейського зразка
та економіки ринкового типу. Саме першочергова спрямованість на реформування
економіки, з огляду на прагнення досягти європейських стандартів
господарювання, обумовила необхідність реального та рішучого реформування всіх
складових економіки, в тому числі сільського господарства. Економічні ідеї
«оксамитової революції» мали чітку базу в політичних ідеях. та суспільних
настроях.
Наслідки виборів 1992 року до Парламенту ЧСФР підтвердили курс на ліберальні
реформи. Особливі та відмінні концептуальні підходи до політичного та
економічного реформування Чехословаччини з боку провідних політичних сил Чехії
та Словаччини практично сприяли поділу Чеської і Словацької федеративної
республіки.
Новий уряд Чеської Республіки рішуче приступив до швидкого і однозначного
реформування економіки, щоб в найкоротший термін та з найменшими негативними
наслідками перевести її на ринкові засади функціонування, використавши для
цього виняткові умови макроекономічної стабільності. Отже, можна говорити про
те, що уряд вибрав стратегію швидкого та комплексного входження в ринкову
економіку, а змістом дій уряду було будівництво (структурне і функціональне)
нової економіки та подолання наслідків комуністичного режиму.
Однак, якщо аналізувати передреформні умови Чехії, то вони мали низку
позитивних рис, які відрізняли цю країну від інших країн Центральної і Східної
Європи (ЦСЄ):
економіка була внутрішньо і зовнішньо відносно стабільною;
кваліфікація робочої сили була дуже високою, понад 60% працівників мали вищу
або середню спеціальну освіту;
тривалий час практично не було інфляції;
сукупна заборгованість економіки була дуже низькою, внутрішній борг становив
тільки 9% ВНП (» 8.7 млрд. USD), загальний зовнішній борг досягав лише 16%
ВНП;
життєвий рівень населення та соціальні гарантії були відносно високими.
Відносна стабільність чеської економіки та суспільного життя дозволили
здійснити реформування за дещо специфічним сценарієм, коли безпосередньому
реформуванню не передує фаза стабілізації.
Досить добрі стартові умови чеської аграрної реформи, на думку деяких
дослідників, унеможливлюють використання цього досвіду в Україні. Однак, цей
досвід є позитивним з точки зору не лише формального нагромадження дій, заходів
і впливів, але й з погляду на методологію, системність підходів, добру
обґрунтованість. Зрештою, не слід надмірно переоцінювати вплив стартових умов.
Л. Бальцерович наводить з цього приводу цікавий приклад, який не тільки
ілюструє незначний влив стартових умов, але й показує вплив неекономічних
чинників на успіх реформування – “при однакових стартових умовах ті ж самі
кроки економічної реформи викликали в Словаччині безробіття втричі більше ніж у
Чехії” [152, c.184]. Принагідно зазначимо, що дещо далі він поділяє умови
трансформації на чотири групи чинників (власне умови старту; умови перебігу
трансформації; політику та перші результати), говорячи, що певні умови слід
вважати “закопаним скарбом”, які мають сенс лише за умови, що будуть реально
задіяні [152, c.199]. Тобто, добрі стартові умови можуть проявитись при
ефективному реформуванні, в іншому випадку вони залишаться не задіяними.
Загальна концепція та зміст економічної реформи та її складової – аграрної
реформи, випливають з політичних передумов, прагнень населення, які знайшли
своє відображення в демократичних механізмах державного управління та
самоуправління суспільством. Загальна концепція та схема економічних
перетворень в Чехословаччині були опрацьовані до початку 1991 року, і вони
органічно випливали з програмних документів партій та рухів
ліберально-демократичного спрямування, суспільної дискусії а також непрямих
зарубіжних впливів. Головними елементами першого етапу економічної реформи, на
думку більшості реформаторських політичних сил, повинні були стати:
швидка цінова лібералізація;
підготовка до приватизації та реструктуризації економіки;
рішуча, хоча й поетапна, програма зменшення обсягів дотацій для державних і
колективних підприємств;
лібералізація зовнішньої торгівлі та внутрішнього валютного регулювання;
регулювання оплати праці з метою підтримки конкурентоспроможності вітчизняної
продукції та стримування потенційно можливої інфляції;
реструктуризація економіки з орієнтацією на утримання макроекономічної
стабільності в період приватизації та реформування;
створення нової нормативно-правової бази функціонування економіки.
Тодішній прем’єр уряду В. Клаус, який детально вивчав досить успішний досвід
реформування новозеландської економіки, в дискусії з новозеландським вченим
Р.Дугласом вказав, що “…люди повинні знати і відчувати мету реформ”[210,
c.26-27].
Головною метою стратегії економічного реформування стала підтримка швидкої, та
по можливості ефективної, приватизації низки великих державних підприємств та
об’єднань з допомогою купонної методики. До речі, саме купонна методика Чехії з
- Київ+380960830922