РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених осіб
2.1.1. Контроль. Вибірка контрольних донорів складалася з 50 осіб, в тому числі
19 чоловіків та 31 жінки, віком від 16 до 58 років; середній вік донорів
дорівнював 32.8±1.5 роки. До контрольної вибірки увійшли мешканці міста Харкова
та Харківської області, які були відібрані згідно із загальноприйнятими
критеріями для когортного цитогенетичного дослідження: відсутність дії визнаних
мутагенних чинників у професійній діяльності, відсутність в анамнезі
терапевтичного опромінення, відсутність будь-яких рентгендіагностичних процедур
у терміни до 3 місяців перед цитогенетичним обстеженням.
Всім особам контрольної вибірки було проведено класичний цитогенетичний аналіз
лімфоцитів периферичної крові. Для визначення впливу чинника статі на
спонтанний рівень цитогенетичних пошкоджень в лімфоцитах крові вся вибірка була
розподілена на дві групи – чоловіків (середній вік 32.7±2.8 роки) та жінок
(середній вік 32.8±1.5 роки). При визначенні залежності рівня цитогенетичних
пошкоджень від віку донорів контрольна група була розподілена на три вікові
категорії – від 16 до 25 років (14 осіб; середній вік 21.2±0.6 рік), від 26 до
35 років (20 осіб; середній вік 30.2±0.8 років) та від 36 до 58 років (16 осіб;
середній вік 42.9±2.0 роки).
В групі з 12 контрольних донорів (5 чоловіків та 7 жінок віком від 19 до 58
років; середній вік 38.5±3.6 років) було проведено паралельне визначення рівнів
цитогенетичних пошкоджень в лімфоцитах крові методами класичного хромосомного
аналіза та флуоресцентної in situ гібридізації (FISH) в цілому в групі та в
трьох вікових підгрупах – від 19 до 26 років, від 35 до 43 років та від 46 до
58 років.
2.1.2. Евакуйовані мешканці 30 км зони ЧАЕС. Вибірка евакуйованих мешканців
зони аварії на ЧАЕС складалася з 112 осіб, а саме з 57 чоловіків та 55 жінок
віком від 4 до 66 років, які були мешканцями міста Прип’ять та інших населених
пунктів, розташованих в межах 30 км зони відчуждення. Дані особи були обстежені
методом класичного хромосомного аналізу в терміни від 2 діб до 14.75 років
після евакуації із зони ЧАЕС. Тривалість перебування в зоні аварії була точно
встановлена у осіб, які були обстежені у строки до 4 років після евакуації, і
дорівнювала у 45 осіб – 2 доби, у 35 осіб – від 3 до 11 діб.
При дослідженні перебігу цитогенетичних ефектів з плином часу після експозиції
у евакуйованих повна вибірка була розподілена на 5 груп в залежності від
строків обстеження: від 1 до 9 діб (20 осіб), від 2 місяців до 1 року (40
осіб), від 1.42 до 3.67 років (20 осіб), від 4.58 до 10.67 років (14 осіб) та
від 12.83 до 14.75 років (18 осіб). До складу кожної з означених груп надходили
особи різного віку, і значення середнього віку в групах перебували в межах
29-40 років.
Для визначення особливостей картини ранніх цитогенетичних ефектів у
евакуйованих був проведений аналіз цитогенетичних показників у осіб, які були
обстежені протягом першого року після евакуації, в залежності від статевої
належності, вікової категорії й термінів евакуації. Вибірку склали 60
індивідуальних досліджень з середньогруповим терміном обстеження 0.48±0.05 р.
після перебування в зоні ЧАЕС.
Вплив чинника статі вивчався з розподілом цієї вибірки на групи жінок (28 осіб)
та чоловіків (32 особи). Дані групи були збалансованими за віковим критерієм:
серед жінок налічувалося 3 особи віком до 17 років, 15 осіб віком від 23 до 35
років та 10 осіб старшого віку; кількість чоловіків, які належали до
відповідних вікових категорій, становила 7, 15 і 10 осіб. Середній вік
дорівнював 30.8±2.1 років у групі жінок та 29.2±2.6 років у групі чоловіків.
Вплив чинника віку вивчався з розподілом вибірки на групи дітей і підлітків –
від 4 до 17 років (10 осіб), дорослих молодого віку – від 23 до 35 років (30
осіб) та осіб старшого віку – від 36 до 66 років (20 осіб). До складу
наймолодшої групи увійшли 7 хлопців і 3 дівчини; дві інші групи були
збалансованими щодо статі (50 % чоловіків, 50 % жінок).
В залежності від термінів евакуації вибірка з 60 осіб була розподілена на групи
з тривалістю перебування в зоні ЧАЕС 2 доби (35 осіб) і 3-11 діб (25 осіб з
середнім терміном перебування в зоні аварії 6.7±0.9 діб). До складу першої
групи увійшли 19 чоловіків і 16 жінок, в т.ч. 5 дітей і підлітків, 19 дорослих
осіб віком від 23 до 35 років та 11 осіб зрілого віку. Другу групу склали 13
чоловіків та 12 жінок, в т.ч. 5 дітей і підлітків, 11 дорослих осіб віком від
23 до 35 років та 9 осіб зрілого віку. Середній вік дорівнював 30.4±2.5 р. у
групі евакуйованих протягом 2 діб та 29.7±2.1 р. у групі осіб з подовженим
терміном перебування в зоні ЧАЕС.
Із залученням до аналізу на додаток до вищеописаної вибірки ще й групи
евакуйованих, які були обстежені в строки 1.42-3.67 р. після експозиції, було
проведено порівняння перебігу цитогенетичних ефектів в залежності від
тривалості перебування в зоні ЧАЕС. Для цього дані індивідуальних досліджень
були об’єднані в інтервалах часу 1-9 діб, 6-12 місяців та 1.42-3.67 років після
виходу із зони аварії. Середні терміни обстеження становили: у осіб, які були
евакуйовані протягом перших 2 діб після аварії – 4.2±0.8 доби (13 осіб),
0.79±0.03 роки (22 особи) та 2.20±0.14 роки (10 осіб); у осіб, які були
евакуйовані протягом 3-11 діб після аварії – 5.7±1.2 діб (7 осіб), 0.66±0.05
роки (18 особи) та 2.07±0.17 роки (10 осіб).
В групі з 18 осіб, які були обстежені у терміни від 12.83 до 14.75 років після
евакуації із зони аварії ЧАЕС, було проведено паралельне вивчення рівня
цитогенетичних пошкоджень у лімфоцитах крові методами класичного х
- Київ+380960830922