РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика оперативних втручань
Для досягнення основної мети і реалізації поставлених завдань дослідження
виконане на 86 безпородних різностатевих собаках з масою тіла від 16 до 20 кг
та віком від 2 до 6 років. Такий підхід до підбору експериментальних тварин
дозволив достатньо зручно оперувати на широких елементах кореня легені і
усунути можливі нашарування вікових змін на результати дослідження. В
залежності від характеру оперативного втручання і об’єму резекції легеневої
паренхіми тварини були розділені на 7 експериментальних груп (табл 2.1).
Всі дослідження проводилися з дотриманням “Правил проведення робіт з
використанням експериментальних тварин”. Операції здійснювалися за умов
асептики і антисептики під загальним дроперидол-кетаміновим знечуленням та
додатковою інфільтраційною анестезією кореня легень субплевральним введенням
розчину новокаїну. З експерименту тварин виводили швидким довенним введенням
великих доз концентрованого розчину тіопенталу натрію.
Після 14-денного карантину за 30 – 45 хв до втручання тваринам
внутрішньом’язово вводили 0,25 % розчин дроперидолу з розрахунку
0,2 мг/кг маси та підшкірно – 0,1 % розчин атропіну (0,05 мг/кг маси). За 10 –
15 хв до початку операції внутрішньом’язово вводили 5 % розчин кетаміну із
розрахунку 5 мг на кг маси. При необхідності для підтримання наркозу введення
кетаміну додатково повторювали із розрахунку 3 мг/кг маси.
В стані наркозу тварин інтубували. Штучну вентиляцію легень здійснювали
кімнатним повітрям за допомогою апарата для керованого
Таблиця 2.1
Розподіл тварин за серіями і термінами експерименту
п/п
Характер експерименту
Розподіл тварин за термінами спостереження
Всього
5 днів
30 днів
90 днів
180 днів
1.
Контрольна група
2.
Резекція 33 % легеневої тканини (правобічна нижньочасткова білоб- ектомія)
12
3
3.
Резекція 58 % легеневої тканини (правобічна пульмонектомія)
12
3
4.
Резекція 67 % легеневої тканини (одномоментна двобічна обширна резекція)
15
4
5.
Резекція 67 % легеневої тканини з артеріо-венозним шунтуванням малого кола
кровообігу
13
3
6.
Резекція 67 % легеневої тканини з обмеженням легеневого кровотоку шляхом
дозованого звуження легеневого стовбура
13
3
7.
Резекція 67 % легеневої тканини з дозованою регульованою редукцією кровотоку
малого кола кровообігу шляхом звуження каудальної порожнистої вени
12
3
дихання “Красногвардеец” під тиском 110 – 115 мм вод. ст. з частотою 18 – 20
дихальних рухів за хвилину.
Для визначення обсягу оперативного втручання і об’єму видаленої паренхіми в
контрольній групі тварин було проведено визначення середніх показників
процентного співвідношення кожної із часток до загальної маси легень (табл.
2.2).
У другій серії експерименту вивчали вплив на судинне русло малого кола
кровообігу резекцію 33 % легеневої тканини. Для цього після правобічної
торакотомії проводили видалення нижньої і білясерцевої часток правої легені
(правобічна нижньочасткова білобектомія).
В третій серії досліджень вивчали вплив на гемодинамічні показники і
морфофункціональний стан малого кола кровообігу правобічної пульмонектомії
(видалення біля 58 % легень).
Таблиця 2.2
Процентне співвідношення маси часток до загальної маси легень у неоперованих
тварин (M ± m)
Частка легень
Права легеня
Ліва легеня
Верхня
14,22 ± 0,27
10,12 ± 0,19
Середня
10,43 ± 0,31
7,95 ± 0,16
Нижня
24,71 ± 0,37
24,65 ± 0,35
Білясерцева
7,92 ± 0,14
Для вивчення впливу на судинне русло легень двобічних обширних резекцій у
четвертій серії після лівобічної торакотомії за загальноприйнятими правилами
проводили видалення лівої легені, після чого через розріз у медіастінальній
плеврі між стравоходом і каудальною порожнистою веною в лівий геміторакс
переміщали і видаляли нижню частку правої легені. Такого ж об’єму втручання
досягали видаленням через правобічний доступ середньої, нижньої і білясерцевої
часток правої легені з наступним переміщенням з лівого геміторакса в правий і
видаленням нижньої частки лівої легені. Для розмежування і герметизації
плевральних порожнин після завершення видалення часток нами був
Рис. 2.1. Схема операції накладання позалегеневого артеріо-венозного анастомоза
з формуванням штучних клапанів шляхом інвагінації бокових притоків вен під час
одномоментної двобічної обширної резекції легень.
Рис. 2.2. Схема операції дозованого обмеження притоку крові до легеневих судин
шляхом звуження легеневого стовбура трьома кетгутовими лігатурами різної
товщини під час одномоментної двобічної обширної резекції легень.
розроблений спосіб (Деклараційний Патент України на винахід № 45175 А [101])
згідно з яким закриття отвору в медіастінальній плеврі для герметизації
плевральних порожнин здійснюють за допомогою легеневих зв’язок. Виділення і
перев’язку легеневих судин під час резекції здійснювали за допомогою
запропонованої нами лігатурної голки (Деклараційний Патент України на винахід №
50181 А [96]).
До п’ятої серії належали тварини яким з метою попередження гемодинамічних і
відповідних морфофункціональних змін у судинах малого кола кровообігу одночасно
з двобічними обширними резекціями легень накладали артеріо-венозне співустя між
судинами видаленої нижньої частки за запропонованим нами способом (А.с. СССР №
1476518 [295]). Особливість способу полягає у формуванні в венозній частині
анастомозу клапанів з бокових притоків нижньочасткової вени шляхом їх
перев’язки та інвагінації у просвіт
- Київ+380960830922