РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО КОНТРОЛЮ
2.1. Ідентифікація елементів контролюючої системи
Система фінансово-економічного контролю є досить складною категорією. Для
дослідження ідентифікації суб’єктів та об’єктів контролю як учасників
контролюючого процесу слід використовувати графоаналітичні підходи,
абстрагуючись від реалій s складнощів взаємозв’язків економічного середовища.
Структурну побудову елементів контролю та їх можливих взаємодій використано для
доведення положення про визначену кількість можливих взаємодій суб’єкта
контролю та підконтрольного об’єкта, на основі чого обґрунтуємо висновок про
теоретичну можливість побудови таких відносин у суспільному житті країни.
Так, за взаємним відношенням суб’єкт і об’єкт можуть мати два варіанти
розташування:
перший, коли суб’єкт контролю ідентифікується з об’єктом контролю, тобто є
однією юридичною (чи фізичною) особою (рис. 2.1.);
Рис. 2.1. Варіант ідентифікації суб’єкта і об’єкта контролю як однієї
юридичної (чи фізичної ) особи,
де – об’єкт контролю;
– суб’єкт контролю.
Така взаємодія вказує на спрямування контрольних повноважень на власну
діяльність і характеризує самоконтроль, внутрішній контроль.
Другий варіант передбачає існування в економічному середовищі як мінімум двох
осіб (інституцій), пов’язаних між собою контрольною діяльністю, які можуть
перебувати як суб’єкт і об’єкт контролю в таких ситуаціях (рис. 2.2.).
Ситуація 1 Ситуація 2
Рис. 2.2. Варіант взаємного розташування елементів контролю за умови їх
ідентифікації як двох різних осіб
Ситуація 1 характеризує стан суб’єкта контролю, який по відношенню до об’єкта
контролю здійснює контрольні дії у вертикальній площині, тобто виступає
вищестоящою структурою контролю. Така модель контрольної системи характерна для
відомчого контролю, коли в межах одного відомства (міністерства, організації)
здійснюється контроль вищестоящої установи за здійсненням
фінансово-господарської діяльності та додержання норм.
Ситуація 2 вказує на здійснення контрольних дій між суб’єктом і об’єктом
контролю в горизонтальній площині, тобто на паритетні стосунки під час
виконання суб’єктом контролю контрольних дій. Така ситуація може
характеризувати незалежну аудиторську перевірку підприємства, коли контролюючий
суб’єкт (аудитор) виступає по відношенню до об’єкта контролю як партнер у
досягненні його цілей. Обґрунтування нового підходу до сутності контролю як
розбудовчого процесу, запропоноване автором у попередньому розділі дисертації,
дає змогу стверджувати про необхідність побудови паритетних відносин під час
контрольних дій податкової адміністрації, контрольно-ревізійного управління та
об’єктами їх контролю.
Розглянуті приклади взаємного розташування елементів системи контролю
передбачали існування мінімальної кількості таких елементів. Реалії
господарського життя свідчать про існування більшої чисельності об’єктів та
суб’єктів контролю, які взаємодіють один з одним у процесі фінансової
діяльності.
Подальше дослідження виконуватиметься за умови, коли пара розглянутих елементів
залишиться незмінною, а інші додаткові учасники контролю змінюватимуться в
просторовому розташуванні. Ситуація, коли об’єкт контролю, який здійснює
самоконтроль, може мати відношення з іншим (одним чи кількома) суб’єктами
контролю, наведена на рис. 2.3.
Ситуація 1 Ситуація 2
Рис. 2.3. Ситуації взаємного розміщення елементів контролю за умови існування
більшої як два чисельності елементів
Ситуація здійснення контрольних дій суб’єктом контролю у вертикальній чи
горизонтальній площині може характеризувати можливість співпраці зовнішніх
суб’єктів контролю з системою внутрішнього контролю на тому підприємстві
(організації), яку належить проконтролювати. Об’єкти контролю, що мають дієвий
внутрішній контроль, можуть постійно відстежувати відхилення фактичних величин
господарської діяльності від нормативних. Зовнішній суб’єкт контролю оцінює
ефективність внутрішньої системи контролю та будує свої контрольні дії за умови
меншого ризику виникнення відхилень. Така графічна схема співвідношень дає
теоретичне обґрунтування можливості й необхідності дослідження системи
внутрішнього контролю контрольним суб’єктом під час зовнішніх перевірок,
наслідком чого стає підвищення ефективності зовнішнього контролю.
Під час дослідження можливих взаємодій елементів контролю доцільно розглянути
взаємовідносини між ними, коли збільшується чисельність не тільки суб’єкта, а й
об’єкта контролю (рис. 2.4.).
Ситуація 1 Ситуація 2
Рис. 2.4. Ситуація взаємодії елементів контролю за умови збільшення
чисельності об’єктів контролю
Ситуація характеризує контрольні дії, які відбуваються між елементами системи
контролю, за умови, коли в кожного з учасників контрольних дій активізовано
внутрішній контроль. Можливі варіанти взаємодії суб’єктів і об’єктів контролю
можна інтерпретувати як взаємний контроль, наприклад, під час уточнення стану
взаємних розрахунків дебіторської заборгованості як при партнерських відносинах
(горизонтальна площина), так і у відомчих структурах, де ініціатором взаємних
звірок може виступати вищестояща організація (вертикальна площина).
Ситуація, за якої до контрольних дій залучено дещо більшу чисельність елементів
контролю, може характеризувати, наприклад, зустрічну перевірку, яку ініційовано
суб’єктом контролю відносно до інших об’єктів контролю (рис. 2.5.).
Рис. 2.5. Зустрічний контроль між підконтрольними об’єктами за
- Київ+380960830922