РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ,
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ МЕТОДИКИ
2.1. Об'єкт та методи дослідження
Робота була виконана на протязі 2001-2005 років на базі акушерської університетської клініки ДонДМУ ім. М. Горького - в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД, генеральний директор - член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Чайка В.К.). Лабораторні дослідження проводилися в Центральній науково-дослідній лабораторії (завідувач - професор, д. мед. н. Зябліцев С.В.) та на кафедрі епідеміології (керівник дослідження - доцент, к. мед. н. Колеснікова Г.Г.) ДонДМУ ім. М. Горького, в науково-дослідній лабораторії НДІ медичних проблем сім'ї (завідувач лабораторії - д. біол. н. Герасимов І.Г.) та клініко-імунологічній лабораторії ДРЦОМД (завідувач - Бондаренко Л.С.); патогістологічні дослідження проведені на кафедрі патологічної анатомії ДонДМУ ім. М. Горького (керівник дослідження - професор, д. мед. н. Шлопов В.Г.).
Для розробки системи лікувальних і профілактичних заходів і досягнення поставленної мети нами були висунуті наступні робочі гіпотези:
1. В основі патогенезу акушерських ГЗЗ лежить синдром системної запальної відповіді, і не завжди видалення матки як вогнища інфекції прериває цей патологічний процес.
2. Існують різні типи імунної відповіді породіль на запалення, тому можливі різні варіанти перебігу акушерських ГЗЗ.
3. При складанні плану лікування акушерських ГЗЗ необхідно враховувати тип імунної відповіді жінки, застосовуючи за показаннями методи екстракорпоральної гемокорекції як патогенетично обгрунтовані.
4. Впровадження програми лікувально-профілактичних заходів при ГЗЗ із дифференційованим підходом на різних етапах надання допомоги сприяє зниженню материнської і малюкової захворюваності й смертності.
Для досягнення поставленої мети та вирішення задач була розроблена програма дослідження, яка включала 4 етапи (рис. 2.1).
На І етапі був проведений ретроспективний аналіз всіх випадків материнської смертності, які сталися в Донецькій області за період 1994-2004 рр. (всього 107 випадків), з яких детально були проаналізовані 35 випадків МС від ГЗУ. Було проведено епідеміологічне дослідження частоти і структури акушерських ГЗЗ в Донецькій області за період 2000-2004 рр., виявлені фактори ризику реалізації ГЗЗ у вагітних і породіль та на основі отриманих даних розроблена карта обстеження жінок. Був виконаний ретроспективний аналіз малюкової смертності від внутрішньоутробних інфекцій за період 2000-2004 рр. і встановлений зв'язок з материнською захворюваністю на ГЗЗ.
На ІІ этапе були обстежені 96 жінок з реалізацією ГЗЗ в післяпологовому періоді (основная группа - I), які при аналізі їх імунної відповіді на запалення були розподілені на три групи: до підгрупи IА увійшли 33 породіллі з "адекватним" (нормергічним) типом імунної відповіді; підгрупу IБ склали 38 породіль з "гіпореактивним" (гіпоергічним) типом; підгрупу IВ - 25 жінок з "гіперреактивним" (гіперергічним) типом. Здорові вагітні та породіллі (n=62) склали групу контроля, які в післяпологовому періоді були розподілені на 2 підгрупи в залежності від способу розродження: підгрупа ІІІ СП - 30 здорових породіль після нормальних самостійних пологів з нормальним перебігом післяпологового періоду; підгрупа ІІІ КР - 32 здорові породіллі після операції кесаревого розтину з нормальним перебігом післяопераційного періоду.
Рис. 2.1. Програма та етапи дослідження
У всіх жінок було вивчено показники імунної системи та неспецифічного захисту організму, ендогенної інтоксикації, системи гемостазу, мікробіоценоз статевих шляхів; вивчені морфологічні особливості плацент у породіль з ГЗЗ.
На ІІІ етапі було досліджено вплив різних методів екстакорпоральної гемокорекції (озонотерапії, ПА, РОПОАК та їх комбінації) на стан імунної системи та неспецифічного захисту організму, показники ендогенної інтоксикації, систему гемостазу, мікробіоценоз статевих шляхів та обгрунтований механізм патогенетичної дії цих методів.
На підставі даних, отриманих на ІІ етапі, були сформовані групи для вивчення різних схем лікування ГЗЗ, а саме (рис. 2.1):
Основну групу склали 128 вагітних і породіль з ГЗЗ, яким до комплеку лікувально-профілактичних заходів було включено запропоновані нами методи. Ця група була поділена на 4 підгрупи:
? підгрупа І О - 32 вагітні з високим ризиком реалізації ГЗЗ, яким до комплексного лікування було включено озонотерапію;
? підгрупа І ПА - 33 породіллі з реалізацією ГЗЗ, з адекватним типом імунної відповіді, які в комплексному лікуванні отримували плазмаферез;
? підгрупа І РОПОАК - 38 породіль з реалізацією ГЗЗ, з гіпореактивним типом імунної відповіді, яким в комплексному лікуванні було проведено трансфузію рентген-опроміненої поза організмом аутокрові;
? підгрупа І ПА+РОПОАК - 25 породіль з реалізацією ГЗЗ, з гіперреактивним типом імунної відповіді, до комплексу лікування яких було введено поєднання ПА та РОПОАК.
Групу порівняння (ІІ) склали 72 вагітні й породіллі з ГЗЗ, лікування яких проводилося за традиційною схемою, вони були поділені на 2 підгрупи:
? підгрупа ІІ В - 37 вагітних з високим ризиком реалізації ГЗЗ;
? підгрупа ІІ П - 35 породіль з реалізацією ГЗЗ.
Обстеження здорових жінок проводилося напередодні пологів, а потім на 1, 3-4, 6-7-му добу післяпологового/післяопераційного періоду та через місяць після виписки із пологового стаціонару. Обстеження жінок основної групи та групи порівняння проводилося до початку лікування, потім на 1, 3-4, 6-7, 9-10-ту добу від початку лікування та через місяць після закінчення лікування.
Проведене комплексне обстеження внутрішньоутробного стану плода (біофізичний профіль, кардіот