РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ЕНЕРГОЕКОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
СТАНУ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ`ЄКТІВ ТА СИСТЕМ
2.1. Стратегія енергоекологічного аналізу теплоенергетичних
об'єктів та систем
Подальший розвиток економіки України неможливий без впровадження сучасних маловитратних і екологічно чистих технологій у різних галузях народного господарства в тому числі і в енергетиці, яка повинна мати випереджувальні темпи розвитку [61]. Висока енергоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) України у порівнянні з високо розвинутими країнами світу обумовлена не тільки специфікою структури промисловості, а і відсутністю мало- і безвідхідних та екологічно безпечних технологій виробництва теплової та електричної енергії.
Проблема забезпечення енергетично ефективної та екологічно безпечної технології енерговиробництва на теплоенергетичних об'єктах є складною (проектування та розробка нового обладнання, надійна експлуатація, проведення експертиз, аудиту та моніторингу, прогнозування розвитку тощо) та багатозначною (складний вплив різноманітних визначальних параметрів, факторів і показників). Розкриття зв'язку параметрів, факторів і показників енергетично-екологічного спрямування розглядається з метою визначення основних складових взаємозалежного впливу [18,19].
Прийняття та впровадження законодавчих актів екологічного спрямування в Україні є підґрунтям та основою необхідності розробки відповідної нормативно-технологічної, науково-технічної, науково-методичної, уніфікованої та стандартизованої системи енергоекологічного аналізу усіх форм промислової діяльності і в першу чергу в енергетичній галузі. Тісний зв'язок екологічних показників з технічними характеристиками енергетичних процесів перетворення видів енергії (хімічної у теплову, теплову в електричну і т.п.) є об'єктивною основою для поєднаного енергоекологічного аналізу експлуатації теплоенергетичних об'єктів.
Незважаючи на посилення відповідальності за нанесені збитки навколишньому природному середовищу, ще існує неоднозначність та недостатня обґрунтованість основних форм екологічного аналізу (аудит, експертиза, моніторинг і менеджмент ) [62-88], а також відсутність науково-обґрунтованого та уніфікованого підходу до вибору критеріїв екологічної безпеки, що суттєво зменшує ефективність впровадження цих форм аналізу.
Енергоекологічний аналіз відрізняється від енергетичного та екологічного тим, що при його проведенні враховуються усі параметри та характеристики, які фіксуються окремо для енергетичного та екологічного, є більш складною формою контролю за експлуатацією об`єкта чи агрегату. Існує чітка і пропорційна залежність між енергетичними і екологічними показниками експлуатації паливоспалювального енергооб`єкту. Наявність хімічного і механічного недопалу органічного палива у топках котлів і камерах згорання ГТУ, неякісне сумішоутворення, наявність застійних зон у паливоспалювальному об`ємі призводить до зниження енергетичної ефективності експлуатації агрегатів та збільшенню шкідливих викидів у довкілля. Зниження енергетичної ефективності завжди супроводжується зниженням екологічної безпеки теплоенергетичного об`єкту. І навпаки __ підвищення рівня екобезпеки призводить до підвищення енергетичної ефективності експлуатації енергооб`єкту.
Тому доцільно проводити комплексний анализ енергетичних, технологічних та екологічних показників експлуатації теплоенергетичних об`єктів та систем для здійснення об`єктивної оцінки їх діяльності, відповідності існуючим нормам і чинному законодавству, а також для прийняття та впровадження обгрунтованих рішень щодо підвищення енергоекологічної ефективності їх діяльності.
Проведення енергоекологічного аналізу теплоенергетичних об'єктів за різними формами та масштабами (локальні, об`єктні, галузеві) повинно базуватися на досягненні кінцевої мети [18,68-89] і мати кореляцію з похідними поняттями, які обґрунтовують проведення відповідних заходів.
Енергоекологічний аудит є процесом встановлення адекватності якісних та кількісних енергоекологічних характеристик реального об'єкту оптимальним умовам його функціонування у минулому (ретроспектива), або реальному вимірі часу, включаючи перевірку характеристик встановленим нормам, правилам та нормативам, порівняння показників експлуатації з існуючими аналогами, а також розробку рекомендацій щодо умов оптимізації експлуатації теплоенергетичного об'єкту, систем та території з мінімальними екологічними наслідками.
Енергоекологічна експертиза проводиться з метою визначення якісних і кількісних характеристик роботи об'єкту, відповідності встановленим номінальним технологічним показникам експлуатації і допустимим екологічним нормам та правилам, оцінки впливу об'єкта на навколишнє природне середовище (НПС) у реальному часі та у майбутньому за рахунок накопичення, або накладання впливу з іншого об'єкту при проектуванні, експлуатації або його реконструкції.
Енергоекологічний моніторинг (локальний, регіональний або глобальний) застосовується у реальному вимірі часу з метою здійснення за певними довгостроковими програмами системних спостережень за станом енергетичних об'єктів, систем та територій, включаючи енергоекологічний контроль і інспекцію стану екологічної рівноваги довкілля, параметрів і характеристик експлуатації обладнання з метою прогнозування змін та розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінсько-організаційних рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки [72].
Метою енергоекологічного менеджменту є управління і експлуатація у реальному вимірі часу теплоенергетичним об'єктом з високим рівнем енергетичної ефективності та рівнем екологічної безпеки у дозволених розмірах з організацією відповідних процедур енергоекологічного аналізу, в тому числі проведення аудиту, експертизи та моніторингу.
Менеджмент є замикаючою процедурою, яка визначає необхідність та рівень виконання попередніх процедур у якості інструменту визначення ефективного функціонування енергетичних об