Ви є тут

Теоретико-методичні основи формування культури професійного спілкування студентів вищих аграрних навчальних закладів

Автор: 
Амеліна Світлана Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3508U000647
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У СТУДЕНТІВ
АГРАРНИХ ВНЗ
2.1. Інформаційний простір як фактор впливу на формування культури професійного
спілкування
Формування культури професійного спілкування у студентів аграрних ВНЗ –
багатогранний, тривалий і взаємообумовлений процес, успішна організація якого
залежить від багатьох чинників, включаючи й сучасний інформаційний простір.
Отже, для створення концепції формування культури професійного спілкування у
майбутніх фахівців-аграріїв необхідно з’ясувати специфіку інформаційного
простору нового тисячоліття і врахувати його вплив.
Прогнозуючи подальший розвиток світової спільноти, переважна більшість
науковців дотримується думки, що наступною формацією буде інформаційне
суспільство з його високорозвиненими технологіями. „Фундаментальною основою
шостого, технологічного, укладу суспільства, найвірогідніше, стануть
високоефективні інформаційні технології” [237,с.4]. Деякі автори вважають, що й
інформація, і наукові знання стануть найбільш поширеними предметами і
результатами праці [115,с.26].
Інформаційна сфера діяльності суспільства бурхливо розвивається і вносить зміни
до інших сфер суспільного буття, зокрема, освітньої. Перетворення у сфері вищої
освіти в цілому і вищої аграрної школи зокрема є реакцією на зміни у
суспільстві, до яких належить насамперед бурхливий розвиток інформаційних
технологій. У зв’язку з цим вчені прогнозують створення у найближчий час
освітньо-науково-інформаційних комплексів. Так, зазначаючи, що завданням
освітньо-наукової сфери Європи є прокладання шляху „до найрозвиненішого
суспільства, заснованого на знаннях”, С.Сидоренко підкреслює, що цей шлях
пролягає через важливі трансформаційні процеси:
формування єдиного європейського науково-дослідницького простору як складової
інтегрованої конкурентоспроможної європейської економіки, заснованої на
знаннях;
створення міцної спільноєвропейської співдружності університетів – об’єднання
для міжнародної взаємодії з іншими – неєвропейськими – мегаекономіками;
розбудова інформаційного суспільства, набуття сучасними університетами ознак
міжнародних освітньо-науково-інформаційних комплексів [415,с.6].
Зростання значущості ролі знань та інформації у житті сучасного й особливо
майбутнього людства підкреслює поява терміна „ноосферна демократія” [118].
Такий устрій передбачає наявність максимально досконалої, відкритої
інформаційної мережі, завдяки якій суспільство буде в змозі швидко і
кваліфіковано приймати рішення у будь-яких ситуаціях. Підготувати студентську
молодь аграрних ВНЗ до успішної професійної діяльності у прогнозованих умовах –
одне з найважливіших завдань вищих навчальних закладів [310].
З метою з’ясування впливу сучасного інформаційного простору на формування
культури професійного спілкування майбутніх аграріїв і формувального потенціалу
інформаційних технологій звернулися до документів, затверджених на державному
рівні. У своєму дослідженні виходимо з того, останні основні документи у галузі
освіти визнають тенденцію до інформатизації всіх сфер діяльності головною на
даному етапі розвитку суспільства. Зокрема, „Національна доктрина розвитку
освіти”, затверджена 17.04.2002 року, проголошує пріоритетом розвитку освіти
„впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують
подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність
освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному
суспільстві” [330,с.4].
Це планується досягти шляхом:
забезпечення поступової інформатизації системи освіти, спрямованої на
задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників
навчально-виховного процесу;
запровадження дистанційного навчання із застосуванням у навчальному процесі та
бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд з традиційними
засобами;
розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів
складності залежно від конкретних потреб, а також випуску електронних
підручників;
створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому
науково-технічному рівню і є важливою передумовою реалізації ефективних
стратегій досягнення цілей освіти.
Держава, як вказано у „Національній доктрині розвитку освіти”, підтримує процес
інформатизації освіти і застосування інформаційно-комунікаційних технологій у
системі освіти. Державна підтримка впровадження інформатизації у
навчально-виховний процес вищих аграрних навчальних закладів полягає у
забезпеченні їх комп’ютерами, сучасними засобами навчання, створенні
інформаційно-освітніх мереж.
Коли мова йде про інформаційний простір нового тисячоліття, то, насамперед,
мається на увазі стрімке входження в життя суспільства Інтернету і подальше
зростання його ролі у формуванні та функціонуванні інформаційного простору, а
через нього – вплив на всі сфери життя суспільства. Можливість користуватися
різноманітними базами даних дозволяє фахівцю-аграрію за короткий час
ліквідувати саме ті „білі плями”, які є для нього актуальними на даний момент,
або використати отримані дані для вирішення певної професійної проблеми, адже
„інформація – зміна вірогідності досягнення мети (задоволення потреби) завдяки
отриманню даного повідомлення” [477,с.22]. Водночас висуваються нові вимоги до
культури професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв, пов’язані з
актуальним чи відстроченим характером спілкування і викликані входженням
Інтернету у повсякденну практику вищих аграрних навчальних закладів. Інтернет,
за умови володінн