Геометричні моделі формування та попередньої обробки цифрових фотограмметричних зображень високого просторового розрізнення

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ВИСОКОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗРІЗНЕННЯ
1.1. Загальні відомості про цифрову фотограмметрію
1.2. Технічні засоби дистанційного зондування і особливості формування аерокосмічних зображень
1.2.1. Формування аерокосмічних зображень
1.2.2. Підсумки запусків супутників у році
1.2.3. Запуски супутників ДЗЗ в році
1.2.4. Супутники високого просторового розрізнення
1.2.4.1. Супутник IKONOS
1.2.4.2. Супутник QuickBird
1.2.4.3. Супутники EROS
1.2.4.4. Супутник WorldView-
1.2.4.5. Супутник GeoEye-
1.2.4.6. Супутник "Ресурс-ДК"
1.3. Зміст і призначення попередньої обробки фотограмметричних даних
1.4. Програмні продукти для обробки даних дистанційного зондування
1.5. Структура та якість оптичних зображень
1.6. Центрально-проекційна модель формування фотограмметричних зображень
1.7. Постановка проблеми та теоретичний апарат дослідження
1.8. Висновки по першому
розділу
РОЗДІЛ 2. ГЕОМЕТРИЧНІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
2.1. Геометрія орієнтування пари знімків
2.1.1. Елементи зовнішнього орієнтування пари знімків
2.1.2. Елементи взаємного орієнтування
2.2. Епіполярна геометрія кадрових зображень
2.2.1. Основні визначення
2.2.2. Рівняння колінеарності
2.2.3. Умова компланарності
2.2.4. Епіполярна передискретизація і нормалізація зображень
2.2.4.1. Епіполярна передискретизація
2.2.4.2. Моделювання нормалізації
2.2.4.3. Дослідження ефективності відомих методів інтерполяції для передискретизації сканерних зображень
2.3. Геометрія формування зображень зі сканерних камер
2.3.1. Технічні аспекти сканування
2.3.2. Відмінність між поняттями "зображення" і "сцена"
2.3.3. Типи лінійних сканерних систем
2.3.4. Геометрія формування цифрових стереозображень
2.4. Моделі формування та корекції цифрових зображень
2.4.1. Строга модель
2.4.2. Узагальнені моделі
2.4.2.1. RPC-модель
2.4.2.2. DLT-модель
2.4.2.3. D-афінна модель
2.5. Особливості моделювання та попередньої обробки сканерних зображень
2.6. Епіполярна геометрія сканерних сцен
2.7. Висновки по другому
розділу
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКЦІЙНІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ СКАНЕРНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
3.1. Паралельно-проекційні моделі формування сканерних зображень
3.1.1. Обґрунтування використання паралельного проекціювання
3.1.2. Паралельно-проекційна модель поодинокого сканерного знімка
3.1.2.1. Загальна модель
3.1.2.2. Окремий випадок паралельного проекціювання між двома площинами
3.1.2.3. Зв'язок між афінними і паралельно-проекційними параметрами
3.1.3. Паралельно-проекційна модель формування стереопари
3.1.3.1. Загальна модель, яка враховує тривимірність об'єкта
3.1.3.2. Дві сцени з однаковим направляючим вектором
3.1.3.3. Модель формування пари знімків,
що належать одній площині
3.2. Перехід до паралельно-проекційних моделей
3.2.1. Перемасштабування для стереосцен, одержаних зміною кутів тангажу
3.2.2. Перемасштабування для стереосцен, одержаних трилінійною камерою
3.2.3. Перемасштабування для стереосцен, одержаних зміною кутів крену
3.2.4. Одержання кута крену
3.2.4.1. Одержання кута крену через кути повороту сканера
3.2.4.2. Непряма оцінка кута крену за допомогою GCP
3.3. Математичні співвідношення між ЕЗО сканера і паралельно-проекційними параметрами
3.4. Тестування запропонованих моделей і методів
3.5. Висновки по третьому
розділу
РОЗДІЛ 4. ЕПІПОЛЯРНА ГЕОМЕТРІЯ СКАНЕРНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
4.1. Епіполярна передискретизація сканерних сцен
4.1.1. Параметри епіполярних ліній
4.1.2. Нормалізація сцен
4.1.2.1. Алгоритм нормалізації №
4.1.2.2. Алгоритм нормалізації №
4.1.2.3. Тестування
4.1.3. Визначення площини нормалізації для нормалізованих сцен
4.1.4. Визначення паралельно-проекційних параметрів для епіполярної передискретизації
4.2. Епіполярна геометрія стереопари, одержаної невідкаліброваними камерами
4.3. Висновки по четвертому
розділу
РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ТА ОЦІНКИ ЇХНЬОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
5.1. Проблема оцінки візуальної якості зображень
5.1.1. Особливості зору людини
5.1.2. Об'єктивні метрики якості зображень
5.2. Найбільш відомі об'єктивні критерії оцінки якості зображень
5.2.1. Методи оцінки візуальної якості цифрових зображень
5.2.2. Оцінки якості злиття зображень
5.3. Новий критерій оцінки ефективності обробки зображень
5.4. Підвищення
роздільної здатності цифрових зображень
5.4.1. Загальна схема злиття зображень різного просторового розрізнення
5.4.2. Новий метод злиття розмитих цифрових зображень
5.5. Реєстрація зображень з використанням ентропійних критеріїв
5.6. Оцінка ефективності запропонованих методів підвищення інформативності зображень
5.6.1. Оцінка з використанням вейвлет-аналізу
5.6.2. Оцінка ефективності процедури злиття цифрових зображень з використанням удосконаленого критерію якості
5.6.3. Оцінка з використанням методу головних компонент
5.7. Висновки по п'ятому
розділу
РОЗДІЛ 6. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНИХ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ
6.1. Геометрична корекція сканерних зображень
6.1.1. Модель геометричної корекції сканерних зображень
6.1.2. Корекція сканерних зображень із урахуванням
рельєфу місцевості
6.2. Ректифікація сканерних знімків
6.3. Визначення змін земної поверхні
6.4. Обробка стереопар
6.5. Визначення висот об'єктів
6.6. Висновки по шостому
розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК