Ви є тут

Формування та економічне оцінювання діяльності холдингових структур у машинобудуванні

Автор: 
Найчук-Хрущ Марта Богданівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004543
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ХОЛДИНГОВИХ СТРУКТУР У МАШИНОБУДУВАННІ
2.1. Дослідження особливостей процесу холдингування
Холдингові структури є динамічними об’єднаннями, що проявляється у постійній
зміні інвестиційного портфелю материнської компанії, придбанні нових дочірніх
підприємств, продажу контрольних пакетів акцій вже існуючих, розширенні
діяльності, економічному зростанні тощо. Саме тому, оцінювання їхньої
діяльності та стану не повинно зупинятись лише на оцінюванні та аналізі
поточної діяльності у певний момент чи за певний проміжок часу. Важливими,
складними та такими, що вимагають ефективних методів управління є процеси
придбання дочірніх підприємств як при формуванні холдингової структури, так і у
процесі її розвитку. Оскільки сутність принципу холдингування полягає у
придбанні контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств з метою подальшого
управління останніми, то, очевидно, що даний процес є вирішальним в ході
виробничо-господарської діяльності холдингової компанії та холдингової
структури загалом, і визначає основні особливості функціонування об’єднання.
Даний процес вимагає не тільки теоретичних обґрунтувань прийнятих рішень щодо
придбання нових дочірніх підприємств, але й певного аналітичного забезпечення.
Ефективність холдингування визначає ефективність функціонування холдингового
об’єднання загалом та його учасників зокрема.
Саме тому ефективний аналіз холдингової структури може бути здійснений на базі
комплексного підходу, який поєднує оцінювання цілей структури, ретроспективний
аналіз її діяльності, прогнозування її розвитку [180, с. 214]. У зв’язку з цим
доцільно використовувати такі напрямки комплексного аналізу:
Аналізування загального стану холдингової структури;
Аналізування та оцінювання діяльності потенційних дочірніх підприємств з метою
здійснення відповідних фінансових вкладень;
Прогнозне аналізування розвитку холдингової структури.
Оскільки, як зазначалось, метою функціонування холдингових компаній є придбання
контрольних пакетів акцій інших підприємств з ціллю управління ними [121, 162],
особливої уваги заслуговує перший напрям комплексного аналізу діяльності
холдингових структур. Цей етап реалізується в процесі формування холдингової
структури або чергового придбання нового дочірнього підприємства (розширення
холдингової структури). Метою холдингування є придбання контрольного пакету
акцій іншого підприємства та отримання певного позитивного ефекту для
материнської компанії та усіх учасників холдингової структури загалом.
Придбання контрольного пакету акцій дочірнього підприємства є фінансовою
інвестицією для холдингової компанії. Саме тому, аналіз та оцінювання
потенційних дочірніх підприємств у процесі холдингування повинен передбачати
наявність двох етапів: 1) аналізування та оцінювання інвестиційної
привабливості потенційного дочірнього підприємства та 2) оцінювання
ефективності придбання контрольного пакету акцій даного підприємства на основі
прогнозного аналізування розвитку холдингової структури. Дані етапи повинні
бути основою процесу холдингування разом із здійсненим аналізом поточного стану
структури.
Аналіз літературних джерел [17, 46, 129, 145] дає підстави стверджувати, що під
інвестиційною привабливістю об’єкта розуміють певну сукупність умов та
чинників, які здійснюють вирішальний вплив на прийняття рішення щодо
інвестування коштів у даний об’єкт. Розрізняють інвестиційну привабливість
держави, регіону, галузі, підприємства. Дані категорії тісно взаємопов’язані.
На думку фахівців [46, 78, 167], інвестування є базовим процесом розширеного
відтворення та вирішення сучасних проблем вітчизняної економіки, що в свою
чергу впливає і на соціально-політичне становище країни. Високий рівень
інвестиційної привабливості підприємств, галузей, регіонів гарантує стабільне
надходження інвестицій в країну, що забезпечує додаткові надходження до бюджету
держави, покращення соціального середовища в країні. Очевидним є, що
інвестування у конкретне підприємство не буде доцільним за умов занепаду
відповідної галузі чи інвестиційного клімату держави, який характеризується
надто високим ризиком, нестабільністю та іншими негативними чинниками. Саме
тому, фактори, що визначають інвестиційну привабливість даних об’єктів тісно
переплітаються між собою.
На думку фахівців [46], інвестиційна привабливість підприємств - це інтегральна
характеристика підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій
перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності
використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансового
стану. Фахівці російського рейтингового центру АТ «АК&M» [153] інвестиційну
привабливість підприємства розглядають як інтегрований показник ефективності
підприємства, який визначається на основі фінансової звітності підприємства.
Слід зауважити, що такі методи розрахунку показника інвестиційної привабливості
є такими, що легко розраховуються та не вимагають володіння додатковою
інформацією. Даний показник доцільно застосовувати при встановленні відносного
рейтингу підприємств однієї галузі. Рейтинговий підхід простежується і у працях
інших авторів. Так, згідно Пахомова В.А. [129, 130], під інвестиційною
привабливістю підприємства слід розуміти сукупність характеристик, які дають
змогу потенційному інвестору оцінити, наскільки даний об’єкт інвестицій є більш
привабливим у порівнянні з іншими. Згідно іншого джерела [82] інвестиційну
привабливість підприємства доцільно розглядати як його ділову активність, яка
враховує також і ризики виробничо-господарської діяльності та дає