РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика використаних препаратів
В роботі були використані:
1. «Доксорубіцин» - протипухлинний препарат виробництва фірми «Арено Сероно
Груп», Швейцарія.
2. «Цисплатин Ебеве», виробництва фірми «Ебеве Арцнайміттель Гез.м.б.Х.»,
Австрія.
3. «Церулоплазмін ліофілізований для ін’єкцій» виробництва Київського
підприємства по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма» (реєстраційний №
П/96/322/6 від 11.10.1996р.).
4. «Церулоплазмін рідкий для ін’єкцій 0,2%» виробництва Київського підприємства
по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма», який проходить ІІ фазу
клінічних випробувань, застосовувався тільки в експериментальних дослідженнях.
Варіювання в експерименті дози застосованих хіміотерапевтичних препаратів, з
урахуванням маси тварин, обумовлено тим, що і в клінічних умовах при лікуванні
різних форм злоякісних новоутворень використовуються різні дози цитостатиків.
Дози та схеми введення церулоплазміну в різних серіях експериментальних
досліджень були рекомендовані розробниками цього препарату (відділ біохімії
пухлин Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
Р.Є.Кавецького НАН України та Київське підприємство по виробництву бактерійних
препаратів «Біофарма»). Дози цього препарату при призначенні онкологічним
хворим визначались згідно інструкції.
2.2. Характеристика експериментальних тварин
Експериментальні дослідження були проведені на 518 піддослідних тваринах, в
тому числі, на 228 щурах-самцях лінії Вістар, масою від 180 до 210 г і 290
мишах масою від 18 до 22 г.
Щурам перещеплювали карциному Герена, яку подрібнювали і вводили в об’ємі 0,5
мл 20% зависі в стерильному фізіологічному розчині підшкірно з правого боку
тварини.
Дослідження впливу ЦП на інтенсивність процесів ПОЛ при введенні цитостатика
цисплатину проводили на 90 білих інтактних безпородних мишах-самцях масою 18-21
г і на 200 мишах-самцях лінії С57Bl (Black) розводки віварію Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН
України масою 18-21 г, яким інтраперитонеально перещеплювали асцитну карциному
Ерліха шляхом введення 5 млн клітин, суспендованих у 0,2 мл фізіологічного
розчину.
Всі піддослідні тварини утримувались в умовах віварія на стандартному раціоні
годування з вільним споживанням води. Кров у щурів отримували з хвостової вени
а тканини печінки, серця та нирок - після декапітації під ефірним наркозом.
Всі серії досліджень для отримання результатів високого ступеня вірогідності
були дубльовані кілька разів.
В експериментальній частині роботи було вивчено вплив різних форм, доз та схем
введення ЦП на кількісні зміни біохімічних показників, в першу чергу,
інтенсивності ПОЛ, у інтактних тварин і у тварин з перещеплюваними пухлинами
при застосуванні двох цитостатиків - доксорубіцину та цисплатину, що широко
застосовуються в клініці при лікуванні хворих на злоякісні новоутворення.
Загальну характеристику видів і кількості тварин, пухлин, що перещеплювали,
дозування і схеми введення препаратів наведено в табл. 2.1.
В першій серії досліджень вивчали вплив ЦП на зміни показників перекисного
окислення ліпідів в органах здорових тварин при введенні цитостатика.
Дослідження проводили на 5 групах щурів, по шість тварин у кожній групі. Група
І (інтактні тварини) служила контролем, щурам групи ІІ внутрішньоочеревинно
вводили триразово через добу рідку форму ЦП в дозі 10 мг/кг. Тваринам групи ІІІ
внутрішньоочеревинно триразово через добу вводили доксорубіцин в дозі 7 мг/кг.
Щурам групи IV внутрішньоочеревинно триразово через добу вводили доксорубіцин в
дозі 7 мг/кг, а починаючи з другого дня доповнювали хіміотерапію
внутрішньоочеревинним введенням рідкого ЦП в дозі 10 мг/кг по черзі з
цитостатиком. Щурам групи V препарати вводили за тією ж схемою, що і тваринам
групи IV, але використовували ліофілізовану форму ЦП.
Друга серія досліджень по вивченню впливу ЦП на зміни показників перекисного
окислення ліпідів в органах тварин при введенні цитостатика проведена на щурах
з перещеплюваною карциномою Герена. Дослідження проводили на 5 групах тварин,
по шість щурів у кожній групі. Схема експерименту, порядок введення і дозування
препаратів в цій серії повністю співпадали з першою серією, тобто група І
(інтактні тварини)
Таблиця 2.1.
Характеристика експериментальних тварин
серії
Тварини
Умови дослідження
Група тварин
Кількість
тварин
Препарати, що вводили
1.
Щури Вістар
Інтактні
6ґ2
- (контроль)
II
6ґ2
ЦП рідкий 3 рази 10мг/кг
III
6ґ2
ДР 3 рази 7мг/кг
IV
6ґ2
ДР+ЦП рідкий
6ґ2
ДР+ЦП ліофіл.
2.
Щури Вістар
6ґ2
контроль
Карцинома
II
6ґ2
-
Герена
III
6ґ2
ЦП ліоф. 3 рази 10мг/кг
IV
6ґ2
ДР 3 рази 7мг/кг
6ґ2
ДР+ЦП
3.
Щури Вістар
6ґ3
контроль
Карцинома
II
6ґ3
Герена
III
6ґ3
ЦП 3 рази 10 мг/кг
IV
6ґ3
ЦСП 3 рази 3 мг/кг
6ґ3
ЦСП + ЦП
VI
6ґ3
ЦП + ЦСП
4.
Безпородні
Інтактні
10ґ3
контроль
миші
II
10ґ3
ДР 7 мг/кг
III
10ґ3
ДР+ЦП 3 рази 20 мг/кг
5.
Миші C57Bl
Інтактні
50ґ2
ЦСП 1 раз 5 мг/кг
Асцитний
10ґ2
контроль
рак
II
10ґ2
Ерліха
III
10ґ2
ЦП 1 раз 10 мг/кг
IV
10ґ2
ЦСП 1 раз 5 мг/кг
10ґ2
ЦСП 5 мг/кг + ЦП
служила контролем, а щурам інших груп було перещеплено карциному Герена.
Слід зазначити, що в даній та наступних серіях досліджень використовували вже
тільки ліофілізовану форму ЦП. Тканини для досліджень отримували на 16-й день
після перещеплення пухлини і на 5-й день після останнього введення.
В третій серії експериментів вивчали вплив ЦП на різні