РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН В АГРАРНІЙ СФЕРІ.
2.1. Соціально-економічний стан розвитку дослідних господарств
Важливою передумовою інтеграції науки і виробництва є належне матеріально-технічне забезпечення науково-виробничих відносин, яке повинне здійснюватись у двох напрямах: забезпечення високого рівня наукових розробок та їх виробничої перевірки й апробації. В рамках науково-виробничих відносин в мережі УААН другий напрям діяльності здійснюється дослідними господарствами, соціально-економічний стан яких є важливим чинником підвищення ефективності взаємодії науки і виробництва в аграрній сфері.
Станом на 1 січня 2001 р. у мережу наукових установ УААН входило 220 дослідних господарств, з них на самостійному балансі перебувало 147. Президією Академії постійно здійснюються заходи щодо оптимізації і вдосконалення мережі дослідних господарств з метою виявлення таких, що не виконують своїх статутних завдань: не займаються елітним насінництвом і племінним тваринництвом, не ведуть дослідницьку діяльність. За п'ятирічний період з підпорядкування УААН виведено чотири господарства. В 2000 р. також переглянуто мережу дослідних господарств і виявлено 21 дослідне господарство, що втратило зв'язок з наукою. Після передачі цих господарств експериментальну базу аграрної науки формують із 199 дослідних господарств. Дані щодо землекористування наукових установ і дослідних господарств УААН станом на 1 січня 2001 р. наведені в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Землекористування наукових установ і дослідних господарств УААН
(тис. га.)
Показник1996 р.2000 р.2001 р.Загальна земельна площа730,2678,2604,2У тому числі сільськогосподарських угідь643,3605,8545,8З них ріллі555,5523,2475,9 Джерело: [44а, с.166]
За минулі п'ять років площа земель у користуванні вказаних установ і господарств зменшилася на 51,3 тис. га, у тому числі сільськогосподарських угідь - на 37,5 тис. га, з них ріллі - на 32,3 тис. га. Ці земельні площі були передані відповідним органам місцевого самоврядування для створення земель запасу, під забудову та розширення присадибних ділянок. Тенденції скорочення обсягів землекористування спостерігаються в дослідному господарстві "Пасічна" Хмельницької області (табл.2.2). Як видно з даних таблиці, в господарстві здійснюється робота щодо поліпшення якості земель.
Таблиця 2.2
Землекористування в дослідному господарстві "Пасічна", га
Категорії угідьРоки19901995199619971998199920002001Загальна земельна площа34012970299429572957295529442944Всього сільськогосподарських угідь29332804281528152778277627652765з них: рілля26302592255625232523251925022502багаторічні насадження7355454545455151Сіножаті110157157210210212212212Із загальної земельної площі зайнято під дослідними полями і дослідними багаторічними насадженнями26302592255625232523251925022502Всього використовується осушуваних земель500500500500500500500500Внесення добрив на 1 га ріллі:- органічних, т13114810,4789- мінеральних, в кг поживної речовини32363546638175156в т.ч.: азотні9660475231154751калійні11415107223фосфорні11322422
Після виведення із підпорядкування УААН і передачі у відання Міністерства аграрної політики України вищезгаданого 21 дослідного господарства (загальною земельною площею 59,8 тис. га, у тому числі сільськогосподарських угідь - 49,9 тис. га, з них ріллі - 39,9 тис. га), в землекористуванні УААН залишиться 619,1 тис. га загальної земельної площі, у тому числі 555,9 тис. га сільськогосподарських угідь, з них ріллі - 483,3 тис. га.
Президією УААН було прийнято рішення про створення в наукових установах фонду земель винятково наукового призначення, до складу якого входять землі наукових сівозмін. Станом на 1 січня 2001 р. за науковими установами закріплено понад 40 тис. га землі. Для забезпечення виробництва 101,5 тис. тонн елітного насіння необхідно близько 85 тис. га ріллі.
З урахуванням науково обґрунтованих вимог ведення насінництва, зокрема просторової ізоляції, технології вирощування, періодичності чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах у землекористуванні має бути 170 тис. га. Крім того, для забезпечення кормами племінного тваринництва необхідно також 180 тис. га ріллі, а з урахуванням чергування культур у сівозмінах та інших вимог агротехніки - близько 315 тис. га. Всього мережа УААН потребує 485 тис. га ріллі.
Обчислена земельна площа гарантує забезпечення потреби держави в елітному насінні та в племінному молодняку і дозволяє вирощувати насіння великими партіями на значних площах, що створює умови для застосування сучасної техніки, добрив, засобів захисту рослин тощо і зниження витрат на їх виробництво.
Це дозволить нашій державі, одній з небагатьох країн світу, задовольнити в повному обсязі потребу в насінні сортів і гібридів вітчизняної селекції та племінному молодняку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, а також виконати зобов'язання за міждержавними угодами.
Подальше вилучення земель із землекористування наукових установ та дослідних господарств мережі УААН неприпустиме, оскільки це призведе до руйнування експериментальної бази аграрної науки, а Україна може втратити найцінніше надбання, що створювалось багатьма поколіннями вчених і практиків. Отже, будь-яке рішення щодо скорочення експериментальної бази має бути науково обгрунтованим, а не мотивованим втратою зв'язків з наукою. Саме наукові установи мають забезпечувати ефективність зв'язків з експериментальною базою, дослідними господарствами, а не змінювати їх статус і підпорядкування.
В галузі рослинництва основним елементом експериментальної бази є земля. Кожна наукова установа виділяє в своєму дослідному господарстві необхідну площу експериментально придатної
- Киев+380960830922