Ви є тут

Трансформація економіки галузі скотарства до ринкових умов

Автор: 
Харчишина Олена Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001382
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Аналіз трансформаційних процесів в економіці галузі скотарства житомирської
області
2.1. Вплив трансформаційних процесів на обсяги виробництва та його економічну
ефективність
Скотарство є однією з провідних галузей сільського господарства Житомирської
області. За показниками рівня виробництва молока і яловичини на душу населення
і чисельністю поголів’я великої рогатої худоби Житомирщина займає одне з перших
місць серед областей України. Це історично сформований напрям діяльності, тому
що природно-економічні умови цього регіону сприятливі для розвитку молочного і
м’ясного скотарства (наявність значної кількості природних кормових угідь,
вигідне розташування відносно ринків збуту), є відносно міцною база для
переробки молока і м’яса.
Особливістю галузі скотарства в Житомирській області є те, що та частина
районів області, яка з точки зору наявності природних умов є найбільш
пристосованою для виробництва продукції скотарства, зазнала суттєвого впливу
аварії на ЧАЕС в 1986 р. Внаслідок радіоактивного забруднення на частині
території області виробництво продукції галузі скотарства було згорнуто, так як
населення з цієї території було відселене. На іншій частині забрудненої
території виробництво можливе, але потребує додаткових витрат. Від аварії на
ЧАЕС постраждало 7 районів Житомирської області: Ємільчинський, Коростенський,
Лугинський, Малинський, Народицький, Овруцький, Олевський. Із землекористування
було вилучено 63,61 тис. га земель.
Трансформація економіки галузі скотарства до ринкових умов відбувалась на фоні
погіршення стану галузі, зниження показників економічної ефективності,
посилення одних форм виробництва та послаблення інших (табл. 2.1). Спад
виробництва молока є меншим, ніж спад виробництва м’яса великої рогатої худоби.
Так, якщо скорочення чисельності корів на 31% та скорочення середнього удою від
однієї корови на 7% стало причиною зменшення валового надою на 38%, то
скорочення поголів’я на відгодівлі на 38% та середньодобових приростів на 30%
призвело до зменшення валового виробництва яловичини і телятини в живій вазі на
68%.
Таблиця 2.1
Стан галузі скотарства в Житомирській області в 1990-2002 рр.
(в усіх категоріях господарств)
Показники
1990 р.
1999 р.
2001 р.
2002 р.
2002 р. до 1990 р., %
Чисельність поголів’я ВРХ, тис. гол.,
в т. ч. корів
1154,6
394,6
604,2
321,4
511,1
287,0
485,6
273,3
42,1
69,3
Середній удій на одну корову в рік, кг
2739
2184
2332
2542
92,8
Валове виробництво молока, тис. т
1123,9
729,1
665,5
693,8
61,7
Валове виробництво яловичини і телятини (забійна вага), тис. т
91,8
32,4
25,2
29,7
32,4
Середньодобові прирости на вирощуванні і відгодівлі ВРХ, г [1
Сільськогосподарські підприємства. Дані за усіма категоріями господарств
неможливо отримати.]
424
253
304
298
70,3
Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь, т
679,5
440,8
438,7
462,2
68,0
Виробництва м’яса ВРХ на 100 га сільськогосподарських угідь, т
145,2
65,1
52,1
56,7
39,0
Крім того, змінилась структура виробництва м’яса, тобто намітилась тенденція до
зниження частки м’яса великої рогатої худоби у загальній кількості виробленого
(реалізованого) м’яса. Якщо в 1990 р. м’ясо великої рогатої худоби займало 58%
в структурі виробництва м’яса усіх видів, то в 2002 р. його частка становила
вже 53%. Показником стану галузі, у динаміці якого намітилась позитивна
тенденція, є середньорічний удій від однієї корови, зростання якого починаючи з
1997 р. склало 12,9%. Протягом 1998-2000 рр. валове виробництво м’яса великої
рогатої худоби також зросло (на 7,8%).
Проте таке зростання на фоні значного зменшення середньодобових приростів
худоби означає, що валове виробництво зростало екстенсивним шляхом. І лише в
2001 р. намітилась тенденція до зростання середньодобових приростів великої
рогатої худоби, проте валове виробництво м’яса скоротилось з причини скорочення
поголів’я.
Виробництво молока і м’яса великої рогатої худоби на 100 га
сільськогосподарських угідь також зменшилось, хоча площа сільськогосподарських
угідь за аналізований період скоротилась в 1,3 рази. Виробництва молока на 100
га сільськогосподарських угідь зменшилось протягом 1990-2002 рр. в 1,5 рази і
склало в 2002 р. 462,2 т, а виробництво м’яса скоротилось в 2,6 рази і склало
56,7 т.
Загальний обсяг фонду споживання молока і м’яса великої рогатої худоби та
продуктів з них в області формується за рахунок виробництва, імпорту, переробки
сільськогосподарської сировини, залишків на початок року. Основним джерелом
надходжень продукції галузі є виробництво. Так, в загальному обсязі надходжень
молока в 2002 р. виробництво займало 81%, купівля на ринках – 12%, купівля в
торговельній мережі – 7%. Потрібно зазначити, що загальний фонд споживання
молока в області щороку скорочується, головним чином, за рахунок скорочення
виробництва. Серед усіх каналів надходжень молока в абсолютному та відносному
вимірі зростає лише закупівля на ринку. Зростання цього показника на фоні
скорочення закупівель через торгівельну мережу свідчить про примітивізацію
каналів розподілу та низький рівень платоспроможності населення.
Аналіз структури джерел надходжень молока в цілому дає лише загальну картину
поповнення фонду споживання молока в області. Для більш докладного вивчення
процесів у цій сфері необхідно проаналізувати структуру джерел надходжень за
категоріями господарств в 2002 р. Надходження молока за рахунок виробництва в
сільськогосподарських підприємствах складають 96%, а в домогосподарствах – 77%
(рис. 2.1). Лише незначна частина молочних продуктів надходить в
домогосподарства через ринковий ме