Розділ 2
Моделювання процесу формування духовної культури майбутнього вчителя засобами
музичного мистецтва
2.1. Аналіз рівня сформованості духовної культури майбутніх учителів
Констатуючий експеримент проводився на базі інституту економіки та бізнесу
Луганського державного педагогічного університету Імені Тараса Шевченка,
Лисичанського та Стахановського педколеджів протягом п’яти років (1997 – 2002
рр.). У ньому брали участь 590 студентів – майбутніх учителів математики,
трудового навчання та основ інформатики, фізики, початкового та дошкільного
виховання.
Під час проведення констатуючого експерименту нам необхідно було розв’язати
такі основні завдання:
1. Визначити рівень сформованості духовної культури студентів, вивчити їх
музичні інтереси.
2. Проаналізувати роль навчальної й позанавчальної діяльності студентів у
процесі формування духовної культури.
Визначення рівня сформованості духовної культури студентів ми проводили в два
етапи. На першому етапі було зроблено спробу з’ясувати, що майбутні вчителі
розуміють під духовною культурою та духовністю за допомогою масового
опитування, спостереження й бесіди. Об’єктом дослідження були студенти перших
курсів інституту економіки та бізнесу, а також Лисичанського і Стаханівського
педколеджів (всього 350). Респондентам ми запропонували відповісти на запитання
анкети відкритого типу (див. Додаток А), яку було розроблено з використанням
методик Л. Попова [186], І. Селіванової [205] та А. Фасолі [238].
Аналіз результатів анкетування, спостереження та бесід показав, що в студентів
немає чітких уявлень про сутність цих понять. Вірогідно, це пов’язано перш за
все з тим, що в науковій літературі відсутня єдність поглядів учених щодо даної
проблеми. Тому тільки 9% студентів порівняно правильно розуміють сутність
духовної культури. Частіше у відповідях переважала думка про те, що духовна
культура – внутрішній світ людини, якому притаманні властивості краси,
моральності, внутрішньої гармонійності, душевності та ін.
Близько 25% студентів змогли перерахувати лише окремі ознаки духовної культури,
а 66% – зовсім не відповіли на поставлене питання. Частина студентів пов’язують
духовну культуру з релігією: дотримання Божих заповідей і законів, прилучення
до Божественної мудрості, до Одкровення.
Більшість опитаних (82%) вважають, що духовна культура притаманна їм незначною
мірою, 17% вважають себе духовно розвиненими. Але ніхто з опитуваних не визнав
себе бездуховною особистістю.
Значна частина студентів (61%) вважають, що головну роль у вихованні в них
духовності, духовної культури, уявлень про душу, дух відіграли вчителі, батьки,
література, мистецтво.
До чинників, що негативно впливають на формування духовної культури,
випробувані в більшості своїй віднесли: дуже низький життєвий рівень і його
перевагу над духовним у суспільстві (60%), недостатньо високий духовний
потенціал учителів (10%), недостатню підготовку батьків до виховання духовності
(12%), низький духовний заряд теле- й радіопередач (16%), низьку духовну
культуру суспільства (72%).
Для проведення другого етапу діагностування духовної культури майбутнього
вчителя нами було розроблено характеристики рівнів її сформованості: високий –
“В”, середній – “С” і низький – “Н”.
Високий рівень духовної культури характеризується глибоким розумінням
респондентами потреби у самовдосконаленні, необхідності усвідомлення мети свого
професійного розвитку та педагогічної діяльності. Їм притаманні такі якості, як
патріотизм, благородність, чуйність до товаришів та молодших, любов до свого
народу. Під час відповідей їх висловлювання відрізняються логічністю, чіткістю,
грамотністю, емоційністю. У цих студентів гарно розвинена інтуїція, бажання до
творчої самореалізації. Вони виявляють інтерес до різноманітних форм
музично-творчої діяльності, що сприяє розвитку особистісно-змістовної сфери,
спрямованості творчо-перетворювальної діяльності, вихованню потреби до
самовдосконалення, комунікативної культури особистості. У студентів з високим
рівнем духовної культури спостерігається яскраво виражений напрямок на
оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями, уміння
висловлювати свої думки та почуття в зрозумілій, чіткій і виразній формі. Для
цієї групи студентів характерна наявність знань про життєвий і творчий шлях
вітчизняних та зарубіжних композиторів, уміння аналізувати характер і форму
твору, засоби музичної виразності, елементи музичної мови і зміст твору.
Студенти цього рівня грамотно оцінюють класичні музичні твори та сучасну
музику. Аналізуючи музичні твори, майбутні вчителі правильно розуміють засоби
музичної виразності та їх образний зміст. Вони часто відвідують концерти
симфонічного оркестру та вистави українського й російського драматичного театру
й віддають перевагу високохудожнім зразкам музичного мистецтва.
Середній рівень розвитку духовної культури характеризується наявністю в
майбутніх учителів інтересу свого самовдосконалення, більш глибокого розуміння
професійного розвитку й педагогічної діяльності. Вони інформовані про
національні та загальнолюдські цінності, але не завжди усвідомлюють їх
необхідність у майбутній діяльності вчителя. У студентів цього рівня
сформованості духовної культури переважає орієнтація на комунікативну
діяльність. У них спостерігається інтерес до спілкування та обміну інформацією
під час занять, перерви, а також у вільний час. Аналізуючи музичні твори,
респонденти, як правило, виявляють лише окремі музично-виражальні засоби,
виділяють більш пам’ятні факти з творчого життя композиторів. У цієї групи
студентів не завжди виявляєт
- Киев+380960830922