Вы здесь

Використання натуральних та екструдованих кормових бобів у годівлі свиней.

Автор: 
Лавринюк Оксана Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003474
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та схема проведення досліджень
Дослідження по вивченню ефективності використання кормових бобів в годівлі чистопородних свиней великої білої породи при відтворенні, вирощуванні і відгодівлі, а також вирорбничу апробацію одержаних результатів провели в умовах агрофірми "Маяк" Полонського району Хмельницької області в 2001-2003 рр.
Науково-господарські та виробничий досліди проводили за методом груп-аналогів [36, 148, 169] за схемою наведеною в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема проведення дослідів
ГрупаКількість, гол.Періоди дослідузрівняльний основнийНауково-господарськіТривалість, діб15200І - контрольна8 / 30 *Основний раціон
(ОР)ОРІІ - дослідна8 / 30 *В ОР 20-25% протеїну - за рахунок екструдованих кормових бобівІІІ - дослідна8 / 30 *В ОР 40-45% протеїну - за рахунок екструдованих кормових бобівІV - дослідна8 / 30 *В ОР 20%-25% протеїну - за рахунок натуральних кормових бобівВиробничийТривалість, діб15209І - контрольна-1100ОРОРІІ - основна100В ОР 20-25% протеїну - за рахунок екструдованих кормових бобівІІІ - основна100В ОР 40-45% протеїну - за рахунок екструдованих кормових бобівІV - контрольна-2100Господарський раціон Примітка: * - у чисельнику перший дослід, в знаменнику - другий.
При проведенні досліджень дотримувались наступних методичних вимог:
- дотримання тотожності умов годівлі крім досліджуваних;
- дотримання розпорядку годівлі тварин;
- дотримання аналогічності утримання (щільність посадки, фронт годівлі, напування).
Утримували свиней в типових приміщеннях та станках: свиноматок - в індивідуальних, а молодняк у групових - по 20 голів у станку. Облік споживання тваринами кормів проводили щоденно. Зважували тварин щомісячно до ранкової годівлі.
Організацію годівлі тварин проводили відповідно до існуючих деталізованих норм годівлі свиней [65]. Годували тварин двічі на добу вологими мішанками у співвідношенні корму і води 1:1 з вільним доступом до води.
Лабораторні дослідження були проведені в Інституті агроекології та біотехнології УААН, лабораторії підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН, дослідження органів, тканин та крові, відібраних в кінці досліду після забою свиней, проведені в міжкафедральній науково-дослідній лабораторії зооінженерного факультету Вінницького державного аграрного університету.

2.2. Методика і техніка проведення досліджень з перетравності кормів
Перетравність поживних речовин корму вивчали на свиноматках та молодняку. На свиноматках досліди проводились методом періодів. Підготовчий період тривав 6 діб, І, ІІ та ІІІ облікові періоди по 8 діб, тобто дослід тривав 42 доби (три періоди по 14 діб). Для досліду було відібрано 4 дорослих свиноматки у першу половину поросності, через тиждень після парування провели дослідження перетравності основного раціону, який складався в середньому із 23,67% пшениці, 13,71% вівса, 28,52% ячменю, 4,86% соняшникової макухи та 29,24% зеленої маси. Потім у ІІ періоді вивчали перетравність екструдованих і в ІІІ періоді натуральних кормових бобів, які добавляли по 1 кг до основного раціону. Перетравність поживних речовин визначали за різницею між основним раціоном і досліджуваним.
Дослідження перетравності поживних речовин раціонів молодняком проводились за схемою науково-господарських дослідів в ІІ половині відгодівельного періоду за Н.А. Коваленко [94]. Дослід тривав 17 діб (підготовчий - 6 діб, перехідний - 3 доби, обліковий - 8 діб).
Відібрані для дослідів тварини утримувались індивідуально в спеціально обладнаних клітках. В підготовчий, перехідний і обліковий періоди досліду годівля проводилась двічі на день вологими сумішками (вранці - з 6.00 до 7.30, ввечері з 18.00 до 19.30) при цьому всі корми, мінеральні добавки і вода зважувались для кожної тварини індивідуально. Одночасно при зважуванні кормів відбирались середні проби кожного виду корму для хімічного аналізу, які зберігались в скляних банках з притертими кришками, а до кормів, що швидко псуються додавали хлороформ, як консервант. Поїдання корму тривало 1,5 години, після чого не з'їдені залишки кормів збирались в скляні банки з кришками.
Протягом доби від кожної тварини збирали кал, який зберігався в банках з притертими кришками. В кінці кожної доби облікового періоду залишки кормів і кількість калу зважували, відбираючи середні проби для аналізу. Кал перед взяттям середньої проби добре перемішували і відбирали 10 %, поміщаючи в скляні банки з кришками, при цьому для його консервування додавали 5-% розчин соляної кислоти із розрахунку 10 г на 100 г калу, а також декілька крапель хлороформу. Після зважування залишків кормів відбирали середню пробу в кількості 10 % і поміщали в скляний посуд з кришками куди додавали для консервації декілька крапель хлороформу. Всі середні проби зберігались при температурі 5-70 С.
В кормах і калі визначали:
- суху речовину - гравіметричним методом після висушування зразка при 1000 С;
- сиру золу - гравіметричним методом після озолення корму в муфелі при 450-5500 С;
- сиру клітковину - за Геннебергом і Штоманом;
- сирий протеїн - за методом Кьєльдаля;
- амінокислоти - на автоматичному аналізаторі чеського виробництва типу ААА-881;
- сирий жир - за методом знежиреного залишку в апараті Сокслета;
- БЕР - розрахунковим шляхом;
- кальцій - комплексонометрично з трилоном Б методом зворотного титрування;
- фосфор - ванадо-молібдатним методом;
- залізо, мідь, цинк, кобальт і марганець - полум'яним атомно-адсорбційним методом із однієї наважки на спектрофотометрі ААS-1;
- йод - за довідковими даними ?65?;
- каротин - за Цирелем;
- вітаміни - за довідковими даними ?65?.

2.3. Організація і проведення досліду на свиноматках
Для формування дослідних груп було відібрано 32 свиноматки великої білої породи по 8 голів у кожній з урахуванням їх віку, живої маси, кількості попередніх опоросів, кількості сосків, багатоплідності,