РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ, ОБСЯГ І ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дане дослідження передбачало рішення наступних груп завдань: вивчення
техногенного навантаження на навколишнє середовище сільських територій
Донецького регіону, стану повітряного середовища, питної води, поверхневих і
підземних вододжерел, ґрунту, рівня, динаміки і структури онкологічної
захворюваності сільських жителів, залежності між накопиченням важких металів в
організмі та онкологічною захворюваністю населення, а також її детермінації
хімічними ксенобіотиками повітря, води і ґрунту, наукове обґрунтування
принципів і заходів профілактики онкологічної захворюваності сільського
населення.
Для комплексної оцінки техногенного навантаження на екологічне середовище
Донецького регіону були розраховані для 14 сільських районів наступні
показники: питома вага аналізів повітря, води і ґрунту з перевищенням ГДК за
хімічними забруднювачами, середньорічне внесення в ґрунт пестицидів і
мінеральних добрив (у кг/га/рік і в кг/чол/рік), валовий викид шкідливих
речовин в атмосферу (у тис. т/км2/рік і в т/чол/рік), викид в атмосферу
забруднюючих речовин за окремими інгредієнтами промисловими підприємствами,
котельнями, автотранспортом, житловим фондом (у тис. т/км2/рік і в т/чол/рік),
щільність розміщення неутилізованих відходів (у тис. т/км2/рік і в т/чол/рік),
валове скидання стічних вод, пестицидів та інших шкідливих речовин у водойми (у
т/км2/рік і в кг/чол/рік), витрата палива по промислових підприємствах (у
т/км2/рік і в т/чол/рік), щільність промислової забудови за видами виробництв
(питома вага підприємств і площа забудови на 1 км2), радіус поширення шкідливих
речовин в повітрі, воді і ґрунті. Ці показники були розраховані за
двадцятирічний період за допомогою ліцензійної комп'ютерної програми «Microsoft
Excel».
Матеріалом для розрахунку показників техногенного навантаження стали архівні
дані Донецького обласного управління статистики, регіональних управлінь
екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища і
ядерної безпеки України, а також Донецької облСЕС.
Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських населених місць проводилась
за територіальним принципом в 14 адміністративних сільських районах.
Оцінка природно-географічних факторів навколишнього середовища проводилася на
основі архівних матеріалів Артемівської геологорозвідувальної експедиції
об'єднання "Донбасгеологія", регіональних управлінь екологічної безпеки,
регіонального бюро погоди Гідрометцентру України і регіональних відділень
Державного комітету з гідрометеорології і контролю природного середовища.
Усього проаналізовано 450 архівних одиниць (звіти, протоколи, зведення,
довідки) і близько 1500 вимірювань.
Оцінка забруднення повітряного середовища проводилася за результатами власних
цільових вимірів за допомогою лабораторної служби СЕС, стаціонарних постів
спостереження Державного комітету з гідрометеорології і контролю природного
середовища, а також лабораторних даних поточного спостереження
санітарно-епідеміологічної служби, отриманих відповідно ДСП-201-97 „Державні
санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення
хімічними і біологічними речовинами)”.
Всього проаналізовано біля 150000 проб повітря за результатами вимірів 46
стаціонарних пунктів СЕС, 34 постів Держкомітету з гідрометеорології, а також
проведено 350 цільових вимірів в намічених пунктах самостійного спостереження.
У відібраних пробах атмосферного повітря визначалися концентрації наступних
інгредієнтів: завислих речовин (пилу), діоксиду азоту, оксиду вуглецю, діоксиду
сірки, 3-4 бензпірену, ртуті, свинцю і деяких інших речовин. Відбір проб і
визначення концентрацій ксенобіотиків в атмосфері здійснювали відповідно до
„Вказівок щодо визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі” (Київ, 1993 р.). При цьому використовувалися
фізико-хімічні методи аналізу: фотоколориметричний, спектрофотометричний,
газової хроматографії, атомно-абсорбційний.
За даними вимірів одержували разові, середньодобові і середньорічні величини
концентрацій. Середньорічні концентрації одержували як середньоарифметичне
значення середньодобових концентрацій, отриманих за рік.
Аналіз фактичного забруднення повітряного середовища проводився шляхом
порівняння середньодобових максимально разових, сумарних (Ксум) концентрацій,
комплексних показників забруднення (Р) та сумарних показників забруднення
сумішшю речовин із ГДК відповідно до вимог ДСП-201-97, а також „Методичних
вказівок з питань збору, обробки і порядку надання даних про зміни в стані
здоров'я населення, пов'язаних із забрудненнями навколишнього природного
середовища”.
Диференційована оцінка забруднення атмосферного повітря окремими речовинами
проводилася по 5 ступенях за Пінігіним [26, 44]: 1-ий ступінь – припустиме
забруднення, 2-ий ступінь – слабке, 3-ий ступінь – помірне, 4-ий ступінь –
сильне, 5-ий ступінь – дуже сильне. Ступінь забруднення визначався за
комплексним показником забруднення.
Оцінка одночасного забруднення атмосферного повітря декількома ксенобіотиками
проводилася також по п'ятьох ступенях з урахуванням кількості речовин, які
мають ефект сумарної дії. Розрахунок сумарної концентрації (Ксум) проводився за
формулою К.А. Буштуєвої [26, 44]:
де: С – фактична концентрація речовини;
ГДК – гранично допустима концентрація речовини;
N – коефіцієнт небезпеки по класах:
1 клас – 1,0;
2 клас – 1,5;
3 клас – 2,0;
4 клас – 4,0.
Оцінка якості питної води здійснювалася згідно з СанПіН 2.1.4.559-96 „Питна
вода. Гі
- Киев+380960830922