Ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у корекції ендобронхіальних факторів неспецифічної реактивності хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Проведене комплексне обстеження 122 хворих на ХОЗЛ ІІ стадії у віці від 40 до
69 років і 30 практично здорових осіб, які обстежені за період 2002-2004 рр.
(табл. 2.1). Клінічні ознаки хронічного легеневого серця були відсутні у всіх
об-
Таблиця 2.1
Характеристика досліджених хворих
Проаналізовані
показники
Досліджені хворі
(n =122)
абс.
1. Стать: - чоловіки
- жінки
2. Вік: - 40-49 років
- >50 років
3. Професія: - робітники
- службовці
- не працюючі
Місце проживання: - місто
- село
Тривалість ХОЗЛ (років)
8. Наявність супутніх захворювань
79
43
28
94
49
24
49
62
60
9,4
41
64,8
35,2
23,0
77,0
40,2
19,6
40,2
50,8
49,2
33,6
стежени­х. Під нозологічною формою "хронічне обструктивне захворювання легенів"
ми, як і інші автори [115, 168, 210, 213, 390, 439], розуміли хворобливий стан,
що характеризувался обмеженням потоку дихальних шляхів, яке не було по­вністю
зворотнім; обмеження повітряного протоку зазвичай прогресувало і було
по­в’я­за­но з незвичайною відповіддю легенів запального характеру на шкідливі
частки або гази. Діагноз ХОЗЛ встановлювалися відповідно до опубліко­ва­них
критеріїв [168, 210, 213, 230, 281, 415]. Серед хворих переважали чоловіки
(64,8 %). 19 пацієнтів мали багаторічний професійний контакт з агресивними
полютантами (газоелектрозварювачі, працівники хімічної промисловості, маляри та
ін.), у 13 пацієнтів умови праці були пов'язані з систематичним
переохолодженням, 43 - палили протягом 12-22 років. Найчастіше негативні
фактори сполучалися між собою. Підставою для госпіталізації пацієнтів було
загострення ХОЗЛ, причиною якого 89 осіб (72,9 %) вважали перенесені
напередодні бак­теріальні і респіраторні вірусні інфекції. У 27,1 % випадків
причиною було сполучення інфекційного фактору і постійного контакту пацієнтів з
виробничими полютантами, зловживання палінням. У зв'язку з загостренням
захворювань хворі одержували комплексне лікування: антибактеріальні,
бронхолітичні, мукорегуляторні і дезінтоксикаційні засоби, препарати
імуномодулюючої дії; їм виконувалась ендобронхіальна санація, за показниками -
корекція водно-електро­літного обміну, гемореологічних порушень; проводилось
лікування сполучених захворювань. По­дібне лікування ми умовно позначили як
"базисне".
З числа обстежених були сформовані дві групи, в яких аналізувалися результати
обстеження та ефективність лікування. Групи були репрезе­н­тативні за статевим
і віковим складом, особливостями перебігу захворювань, частотою рецидивів ХОЗЛ
і іншими показниками (табл. 2.2). При ретроспективному аналізі перебігу ми,
крім періодів лікування в стаціонарі, виявляли у хворих обох груп епізоди
додаткового застосування антибактеріальних препаратів трива­лістю до 7 діб при
передбачуваних ними загостреннях захворювання (від­по­відно, 1,5±0,19 і
2,0±0,25 випадків на рік). В структурі супутніх захворювань у обстежених обох
груп однаково часто діагностувалися хронічні гастродуоденіт, ентероколіт,
індукований ліками гепатит в стадії ремісії тощо. Зазначені захворювання
розвивалися у них на тлі ХОЗЛ, що існував раніше, і їхнє виникнення пацієнти
по­в'язували з багаторічним застосуванням медикаментозних засобів. Хворі І
гру­пи (42 осіб) лі-
Таблиця 2.2
Характеристика хворих на ХОЗЛ, серед яких проводилося диференційоване лікування
(М±m)
Проаналізовані показники
Групи хворих
I (n=42)
II (n=80)
Стать ( %): - чоловіки
- жінки
Вік (років)
Тривалість ХОЗЛ (років)
Число рецидивів ХОЗЛ за останні 3 роки
Наявність супутніх захворювань ( %):
- хвороби органів травлення у стадії ремісії (хронічний індукований ліками
гепатит, хро­ні­чний гаст­рит, ентероколіт)
- ІХС (атеросклеротичний міокардіосклероз)
інші хвороби (остеохондроз хребта та ін.)
- поєднання декількох супутніх захворювань у одного хворого
73,8 ±6,8
26,2 ±6,8
54,5 ±3,5
10,8 ±0,7
3,7 ±0,4
38,1 ±7,5
11,9 ±5,0
38,1 ±7,5
31,0 ±7,1
31,0 ±7,1
60,0 ±5,5
40,0 ±5,5
54,0 ±3,9
9,9 ±0,9
3,6 ±0,5
31,3 ±5,2
12,5 ±3,7
25,0 ±4,8
25,1 ±4,8
26,3 ±4,9
Примітка. Різниця між підгрупами не достовірна (Р >0,05)
кувалися тільки засобами базисної терапії. Хворим ІІ групи (80) до зазначеної
терапії були додані щ-3 ПНЖК - теком (епадол) у дозі 1,0 4 рази на добу
протягом 4 тижнів (з лікування виключалися імуномодулюючі, дезагрегантні
засоби, антикоагулянти). Включення до лікування текому (епадолу) пацієнтами
переносилося добре, побічної дії зареєстровано не було. У зв'язку з поліпшенням
стану 36 хворих ІІ групи були виписані зі стаціонару до закінчення 4-х
тижневого терміну лікування; прийом текому (епадолу) продовжувався ними в
амбулаторному періоді, і заключне дослідження здійснювалося після завершення
курсу те­ра­­пії. Обсяг засобів лікування у хворих обох груп представлений у
табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Використані методи лікування обстежених хворих
Лікувальна дія
I група (n=42)
II група (n=80)
абс.
%
абс.
%
1.
1. Антибактеріальні препарати
33
78,6
70
87,5
2. Бронхолітичні засоби (в-2 агоністи, ме­тілксантини та ін.)
42
100,0
80
100,0
3. Нестероідні протизапальні засоби
9,5
4. Муколітичні засоби (лазолван, мукосолвін, бромгексин та ін.)
41
97,6
79
98,8
5. Відхаркуючі засоби
23
54,8
50
62,5
6. Бронхоскопічна санація
42
100,0
80
100,0
7. Немедикаментозні засоби ліку­ван­­­ня (фі­зіотерапевтичні