РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єм і методи клінічного дослідження
Для досягнення сформульованої мети і розв’язання поставлених завдань нами
проведене поглиблене клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження 243
хворих на хронічне обструктивне захворювання легень тяжкого та помірного
ступеня тяжкості, віком від 35 до 65 років, середній вік склав 58,17±7,21
років. Всі вони перебували на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному та
диференційно-діагностичному відділеннях обласного клінічного
фтизіопульмонологічного центру (м. Івано-Франківськ). Контрольну групу склали
20 практично здорових осіб без наявних ознак пульмонологічних захворювань та
іншої патології внутрішніх органів.
У 72 з обстежених нами пацієнтів методами імуноферментного аналізу (апарат
“StatFax 303 Plus”, США) за типоспецифічними імуноглобулінами G і А („SeroCP
IgG, IgA, Savyon, Ізраїль) та полімеразної ланцюгової реакції з використанням
обладнання та реагентів фірми „БиоКом” (Росія) ідентифіковано наявність
Chlamydia рneumoniae.
Верифікацію діагнозу та його формулювання проводили за матеріалами наказу МОЗ
України №311 від 30.12.1999р., а з 2003 року згідно нового наказу МОЗ України
№499 від 28.10.2003 р. - „Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та
лікування хронічних обструктивних захворювань легень” [4].
З метою дослідження клініко-патогенетичних особливостей хронічного
обструктивного захворювання легень при хламідійному інфікуванні обстежені були
розподілені за групами:
І група складалася з 171 хворого із хронічним обструктивним захворюванням
легень без верифікації хламідійної присутності;
ІІ група – 72 пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на тлі
хламідіозу;
Серед 243 обстежених хворих чоловіків було 180 (74%) та жінок – 63 (26%), при
цьому більшість склали особи працездатного віку – 79,1%.
Слід зауважити, що серед хворих із відсутністю хламідійного інфікування
переважали люди старших вікових груп, а детекції хламідійної присутності мала
тенденцію до поширення серед молодих осіб та вікової групи пацієнтів після 55
років (табл. 2.1). Максимальна захворюваність на хронічне обструктивне
захворювання легень із супутньою детекцією Chlamydia рneumoniae - 32 випадок
(44,4%) спостерігалася нами у віці 35-45 років.
Таблиця 2.1
Розподіл за віком обстежених хворих на хронічне обструктивне
захворювання легень
Вік,
роки
І група
ІІ група
Всього
1 підгрупа дослідження
2 підгрупа дослідження
3 підгрупа дослідження
4 підгруппа дослідження
Абсолютні значення
35-45
32
64
26,3
45-55
61
78
32,1
55-65
78
101
41,6
Всього
171
20
18
18
16
243
100,0
Професійна орієнтація та виробничі умови в обстежуваних нами хворих зумовлювали
наявність та частоту факторів ризику, провокуючих виникнення хронічного
обструктивного захворювання легень в кожному конкретному випадку, проте
найбільш частим безпосередньо передуючим фоном загострення перебігу патології у
188 (77,4%) пацієнтів було переохолодження та різні простудні захворювання.
Комплексна базова терапія надавалася хворим на хронічне обструктивне
захворювання легень згідно зі схемами передбаченими наказом МОЗ України №499
від 28.10.2003 р. - „Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та
лікування хронічноих обструктивних захворювань легень” [4].
У випадку доведеного інфекційного загострення хронічного обструктивного
захворювання легень стартова антибактеріальна терапія носила емпіричний
характер, при необхідності, після бактеріологічного дослідження та/чи детекції
Chlamydia рneumoniae, ми проводили її корекцію. Призначали переважно пероральні
антибактеріальні препарати з врахуванням чутливості збудника. Інколи, при
тяжкому перебігу патології, застосовували ступінчасту антибактеріальну терапію,
яка включала перехід з парентерального на пероральний шлях введення препарату.
Критеріями для переведення хворого на прийом антибіотика всередину були:
нормальна температура тіла при двох послідовних вимірюваннях із інтервалом 8
годин; зменшення задишки чи її зникнення; відсутність порушень свідомості та
бажання хворого приймати ліки всередину [4, 16, 254].
Хворим призначали комплекс лікувальної дихальної гімнастики, інгаляції
бронходилятуючих, відхаркувальних та антисептичних фітозасобів; відповідну
дієту та режим.
Для вивчення ефективності використання запропонованих нами програм лікування
хронічного обструктивного захворювання легень в осіб, інфікованих Chlamydia
рneumoniae, всі обстежені були розподілені на підгрупи в залежності від
призначеного їм лікування:
1-а підгрупа порівняння складалася з 20 хворих, котрі лікувалися за
загальноприйнятими базовими методиками, відповідно до чинних положень [4].
2-а підгрупа – 18 хворих, котрим на фоні базової терапії призначали препарат
протефлазід: всередину краплями, нанесеними на цукор 1-й тиждень - по 5 крапель
3 рази на добу; 2-3-й тиждень - по 10 крапель 3 рази на добу; 4-й тиждень – по
8 крапель 3 рази на добу.
3-я підгрупа – 18 хворих, котрі на фоні базового лікування отримували препарат
кверцетин по 1,0 грами 3 рази на добу всередину за 30 хвилин до їди, курсом 14
днів.
4-а підгрупа – 16 хворих, котрі окрім базової терапії отримували протефлазід і
кверцетин у вище означених дозах та курсах.
При цьому необхідно зауважити, що всі виділені групи та підгрупи обстежених
хворих були репрезентативні між собою за віком, клініко-інструментальними
проявами патології, а також за вираженістю змін параметрів імунологічних
досліджень, що дозволяє пов’язувати та аналізувати динаміку, отриману в процесі
їх медикаментозної
- Киев+380960830922