РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дослідження проводили в період з 1993 по 2003 рр. у лабораторії
бактеріологічних біологічних препаратів Київського філіалу Державного
науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів, лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи Інституту ветеринарної медицини УААН,
Житомирському центрі по роботі з особливо небезпечними хворобами тварин,
Сумській біологічній фабриці, лабораторії інструментальних методів досліджень
Всеросійського державного науково-контрольного інституту ветпрепаратів (м.
Москва), тваринницьких господарствах Чернігівської, Рівненської, Житомирської,
Полтавської, Кіровоградської та Херсонської областей України.
Методологічною основою визначення напрямку досліджень були літературні дані про
поширення серед свиней збудників пастерельозу, які відносяться до серологічних
типів Pasteurella multocida А та Д, мають певні особливості антигенної
структури й біології, спричиняють розвиток пневмонії, локальних процесів або ж
ускладнюють перебіг інших інфекційних захворювань. Важливою підставою для
виконання роботи стала необхідність удосконалення діагностичних засобів та
існуючих вітчизняних біологічних препаратів, до складу яких необхідно ввести
штами Pasteurella multocida серологічних типів, відмінних від типу В.
2. 1. Живильні середовища
Для культивування штамів пастерел, вивчення їх культуральних, морфологічних та
біохімічних властивостей, виготовлення капсульних та соматичних антигенів, а
також для культивування штамів ешерихій та сальмонел застосовували живильні
середовища: бульйон Хотінгера, рН 7,2-7,4; м’ясо-пептонний бульйон (МПБ), рН
7,2 – 7,4; 2,5%-й м’ясо-пептонний агар (МПА), рН 7,2 – 7,4, середовища Гісса,
агар Ендо, середовище Масюкова; МПБ з вмістом 0,2%-в КNO3; кров’яний МПА з
вмістом 5%-ів еритроцитів барана, середовище Сімонса. Виготовлення поживних
середовищ проводили згідно із загальноприйнятими методиками [97, 111, 220].
Для тривалого зберігання штамів пастерел, сальмонел та ешерихій використовували
ліофільно висушені культури. Попередньо культури вирощували на середовищі
Масюкова. Після отримання добової культури штамів їх у співвідношенні 1:1
з'єднували з цукрозо-желатиновим середовищем. Суміш розфасовували по 1см3 у
стерильні ампули об'ємом 5-6см3, заморожували до мінус 79?С протягом 12 годин,
а потім ліофільно висушували. Ампули з сухими культурами запаювали в атмосфері
вакууму при 1 атмосфері. Залишкова вологість сухої речовини в ампулах не
перевищувала 3%. Наявність вакууму в запаяних ампулах перевіряли за допомогою
апарату типу Д’apcaнваль. Ліофільно висушені штами зберігали при температурі +2
- +4 ?С протягом одного року.
2. 2. Матеріал для дослідження
Матеріал для досліджень відбирали в свинарських господарствах, неблагополучних
з пастерельозу Чернігівської, Рівненської, Житомирської, Херсонської,
Полтавської та Кіровоградської областей України та отримували з лабораторій
ветеринарної медицини різних рівнів.
2.2.1. Штами пастерел. У роботі використовували культури пастерел, виділені з
патологічного матеріалу від хворих тварин та трупів (свиней, великої рогатої
худоби, птиці) з тваринницьких господарств Чернігівської, Рівненської,
Житомирської, Херсонської, Полтавської та Кіровоградської областей України.
2.2.1.1. Виробничі штами пастерел. Для виготовлення вакцини проти пастерельозу,
сальмонельозу, колібактеріозу свиней “Пасако” ТУУ 24.4.-19024865.677-2002,
“Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів Пастерела
мультоцида” ТУУ 24.4.-19024865.676-2002, а також для контролю активності
вакцини “Пасако” використовували штами пастерел: №7 - Р.multocida ( визначений
як штам серотипу А, вірулентний для білих мишей у кількості 103 – 104 мікр.
клітин); №9 - Р. multocida (визначений, як штам серологічного типу В,
вірулентний для білих мишей у кількості 2 - 3 мікр. клітини); №3 – Р. multoсida
(типований, як штам серотипу Д, вірулентний для білих мишей у кількості 105 –
106 мікр. клітин).
Виробничі штами пастерел – біполярні овоїди з характерним світінням, спор не
утворюють, синтезують капсулу. Інтенсивність капсулоутворення залежить від
штаму, середовища культивування та виду тварин, від яких ізольована культура.
За Грамом фарбуються негативно, оптимальний режим культивування – при
температурі (37±0,5)?С, рН 7,2-7,4, на живильних середовищах із вмістом
амінного азоту не менше 185мг%. На м`ясо-пептонному агарі утворюють різні
колонії в залежності від серотипу. Тип В та Д утворюють дрібні прозорі колонії
з блакитним відтінком, а штами типу А - білі середньовеликі із слизоподібним
нашаруванням. На кров`яному агарі всі культури набувають сіруватого
забарвлення, зони гемолізу не утворюють. На середовищах Гісса всі без
виключення культури не ферментують лактозу, дульцит, рафінозу; ферментують
ксилозу, манніт, адоніт, мальтозу, сорбіт, арабінозу, глюкозу, цукрозу з
утворенням кислоти без газу. Культури пестерел утворюють індол, не утворюють
сірководень, редукують нітрати, не гемолізують еритроцити. Реакція з сечовиною
негативна.
2.2.2. Виробничі штами сальмонел. Для виготовлення “Вакцини проти пастерельозу,
сальмонельозу, колібактеріозу свиней “Пасако” – ТУУ 24.4–190 24865.677-2002 та
для контролю її активності були використані штами сальмонел: №15 –
S.сholeraе-suis (аглютинується монорецепторними сироватками С:7 вірулентна для
білих мишей у дозі 500 млн. мікр. клітин); №16 - S.typhimurium (аглютинується
монорецепторними сироватками В:1:4; вірулентна для білих мишей у дозі 500 млн.
мікр. клі
- Киев+380960830922