РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкти досліджень
Дисертаційна робота виконана упродовж 1999-2008 рр. на кафедрі анатомії і
гістології Харківської державної зооветеринарної академії та на базі проблемної
науково-дослідної лабораторії фізіології та функціональної морфології
продуктивних тварин при кафедрі нормальної та патологічної анатомії с.-г.
тварин Дніпропетровського державного аграрного університету.
Тварини для досліджень – кріль свійський безпородний (Oryctolagus cuniculus),
заєць-русак (Lepus europacus Pall.), нутрія (Myocastor coypus mol.), байбак
степовий (Marmota bоbac), кіт свійський безпорідний (Felis catus), песець
(Alopex lagopus) – дорослі, статевозрілі, обох статей (таблиця 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Кількісна характеристика об’єктів дослідження
№ п/п
Вид тварин
Кількість голів
Вік
Жива маса однієї тварини, кг
Кролі
1-2 роки
6-7
Зайці
5-6
Нутрії
8-9
Байбаки
8-9
Коти
2,5 -3
Песці
10-11
Всього, голів
64
Для досліджень зайців і байбаків добували під час полювання на території
Харківської області, благополучній щодо особливо небезпечних і карантинних
хвороб свійських і диких тварин; а песців отримували під час технологічного
забою із звірогосподарства „Гора” Дергачівського району Харківської області.
Нутрій, кролів і котів отримували у приватних господарствах Дергачівського
району Харківської області.
При роботі з дослідними тваринами дотримувались загальних принципів, ухвалених
на Першому Національному конгресі з біоетики (м. Київ, 2001).
2.2. Матеріал досліджень
Матеріалом для досліджень були носо-мозковий відділ черепа (n=48),
нижньощелепна кістка (n=96), лопатка (n=96), плечова кістка (n=96), кістки
передпліччя (n=96), тазова кістка (n=96), стегнова кістка (n=96), кістки
гомілки (n=96). Загальна кількість дослідженого матеріалу – 912 кісток (табл.
2.2.1). Зазначені кістки вилучали від клінічно здорових забитих тварин без
ознак захворювань кісткової системи.
Відібраний матеріал досліджували остеоскопічним (n=912),
порівняльно-анатомічним (n=912), остеометричним (n=912) методами, методами
дискримі- нантного аналізу (n=912) і інфрачервоної спектроскопії (n=300).
Всього проведено досліджень кісток – 3846 (табл. 2.2.2).
Вилучені кістки тварин шляхом анатомічного препарування відчищали від м’язів,
зв’язок та сухожилків і висушували на відкритому повітрі. Далі послідовно
проводили візуальне описання анатомічних особливостей будови, здійснювали
остеометрію, обчислювали остометричні індекси, проводили дискримінантний
аналіз. Для інфрачервоної спектроскопії була зібрана спеціальна колекція
кісток, які після вилучення з тіла тварини і очищення від м’яких тканин, без
будь-якої додаткової обробки висушували на відкритому повітрі при температурі
18-200 С.
Таблиця 2.2.1
Кількісна характеристика дослідженого матеріалу
Назва кістки
Види тварин
Всього
Кролі
Зайці
Нутрії
Байбаки
Коти
Песці
I. Череп
Носо-мозкова частина
48
Нижньощелепна кістка
16
16
16
16
16
16
96
II. Скелет грудних кінцівок
Лопатка
16
16
16
16
16
16
96
Плечова кістка
16
16
16
16
16
16
96
Променева кістка
16
16
16
16
16
16
96
Ліктьова кістка
16
16
16
16
16
16
96
III. Скелет тазових кінцівок
Тазова кістка
16
16
16
16
16
16
96
Стегнова кістка
16
16
16
16
16
16
96
Велика гомілкова кістка
16
16
16
16
16
16
96
Мала гомілкова кістка
16
16
16
16
16
16
96
РАЗОМ
152
152
152
152
152
152
912
Таблиця 2.2.2
Розподіл досліджуваного матеріалу за методами досліджень
Назва кістки
Методи досліджень
остео-скопічний
порівняльно- анатомічний
остео-метричний
дискримінан-тний аналіз
інфрачервона спектроскопія
Череп
48
48
48
48
36
Нижньощелепна кістка
96
96
96
96
18
Лопатка
96
96
96
96
18
Плечова кістка
96
96
96
96
18
Променева кістка
96
96
96
96
18
Ліктьова кістка
96
96
96
96
18
Тазова кістка
96
96
96
96
18
Стегнова кістка
96
96
96
96
18
Велика гомілкова кістка
96
96
96
96
18
Мала гомілкова кістка
96
96
96
96
18
Всього
912
912
912
912
198
Всього – 3846 досліджень
2.3. Методи дослідження
Остеоскопічний і порівняльно-анатомічний методи. Для видової
експрес-ідентифікації окремих кісток дрібних тварин описували їх макроскопічну
будову за однією і тією ж схемою, тобто порівнювали одну і ту ж ознаку на
аналогічних кістках різних видів тварин, що дало можливість виявити спільні
ознаки для декількох видів тварин і специфічні. При цьому, звертали увагу на
особливості будови кожної кістки, враховуючи порядкову локалізацію і топографію
досліджуваних кісток у конкретного виду тварин.
Отримані результати вносили в розроблені нами карти остеоскопії з подальшим їх
аналізом. Фотографування кісток проводили цифровою фотокамерою „Olimpus C –
5060” Wide Zoom”, а також сканували сканером «Epson perfection V100 photo» з
наступним виготовленням фотознімків.
Остеометрія. Лінійні розміри кісток кінцівок визначали за методикою В. П.
Алексєєва [552], а черепа – за В. С. Сперанським [553] і В. П. Пашковою [554] в
нашій модифікації штангенсциркулем ДСТ У–10 (022504) з точністю до 0,05 мм.
Отримані результати вносили в розроблені нами остеологічні карти з подальшою
біометричною обробкою. Всього проведено 912 вимірювань кісток.
Абсолютні виміри носо-мозкового відділу черепа:
1. Найбільша довжина черепа – відстань від потиличного гребеня до найбільш
краніальної точки на верхніх різцевих кістках в медіальній площині.
2. Довжина кісткового піднебіння – відстань від рострального
- Киев+380960830922