РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота ґрунтується на морфологічному дослідженні червоного кісткового мозку та гематологічних показників клінічно здорового молодняка великої рогатої худоби (n = 28) чорно-рябої породи, що народився й постійно утримувався в колективних господарствах та індивідуальному секторі Дубровицького і Зарічненського районів Рівненської області. Територія цих господарств, згідно Постанови Кабінету Міністрів України за № 106 від 23 липня 1991 року, належить до третьої зони радіоактивного забруднення.
Робота виконувалась протягом 1999 - 2001 років на кафедрі патологічної анатомії та гістології Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, у відділі фармакологічних та токсикологічних досліджень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, в радіологічному відділі Рівненської державної лабораторії ветеринарної медицини, а також в Дубровицькій та Зарічненській районних державних лабораторіях ветеринарної медицини.
Дослідження морфофункціонального стану червоного кісткового мозку та гематологічні дослідження проводились на трьох вікових групах молодняку великої рогатої худоби, вирощеного в умовах постійного впливу малих доз радіації:
І група - телята 4 - 6 тижневого віку;
ІІ група - 6 -7 місячного віку;
ІІІ група - тварини 18 -24 місячного віку.
Для контролю був використаний молодняк великої рогатої худоби (n=24) аналогічних вікових груп і породи з благополучних по інфекційних хворобах колективних та індивідуальних господарств Рогатинського району Івано-Франківської області та Буського й Жидачівського районів Львівської області, де рівень радіації знаходився в межах природних фонових величин.
У господарствах, з яких походили дослідні тварини, проводили радіологічні дослідження. При цьому гамма-фон на території господарств (в тому числі у стійлових приміщеннях, на вигульних майданчиках і пасовищах) визначали гамма-радіометром СРП 68-01. Дані про щільність забруднення ґрунтів, а також про ступінь забруднення згодовуваних кормів і молока радіонуклідами використані із звітних матеріалів Рівненської лабораторії, а також Дубровицької та Зарічненської районних лабораторій державної ветеринарної медицини.
Перед забоєм тварин вимірювали їх прижиттєвий рівень радіоактивності гамма-радіометром СРП 68-01 в ділянці лопатки. Вміст радіоцезію в м'язах і паренхіматозних органах визначали за допомогою гамма-радіометрів РУБ-01П6 та РУГ-91 "Адоні".
Матеріал для цитологічного і гістологічного досліджень відбирали в господарствах та після забою тварин на забійних пунктах м. Дубровиці та Зарічне Рівненської області. Контроль - на Ходорівському м'ясокомбінаті та забійному пункті смт. Журавно Жидачівського району Львівської області.
Для дослідження, як дослідний, так і контрольний матеріал відбирали в літньо-осінній період.
Пунктат кісткового мозку і кров брали безпосередньо перед забоєм тварин. При цьому для цитологічного дослідження взято пунктату: І група - 6 тварин; ІІ - 7 тварин; ІІІ - 5 тварин (контроль відповідно 5, 10, 6 тварин). Пунктат брали в ділянці 2-3-го сегментів тіла грудної кістки. Для цього використовували стерильні голки Боброва з добре підігнаними мандренами та шприц зі скляним поршнем. Із одержаного пунктату швидко виготовляли мазки і фарбували за Паппенгеймом або Романовським- Гімзою. Визначали клітинний склад кісткового мозку (при збільшенні 7?1,5?90) на основі підрахунку 500 клітин у найтоншій частині мазків. Визначали лейкоеритробластичний індекс (лейко/еритро- відношення кістковомозкових елементів цих ростків) і кістковомозковий індекс дозрівання нейтрофілів (відношення молодих гранулоцитарних клітин до зрілих нейтрофілів) [95].
Кров для дослідження (по 7 проб з кожної групи дослідних і контрольних тварин) брали з яремної вени. Гемоглобін визначали методом Салі; загальну кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва. Лейкоформулу виводили на основі підрахунку 200 клітин у мазках крові, пофарбованих за Паппенгеймом і Романовським - Гімзою [95, 103]. Визначали бактерицидну активність сироватки крові до мікробної культури Escherichia сoli (штам 276) та лізоцимну активність сироватки крові до культури Mycrococcus lizodeicticus за В.Е. Чумаченко [145]. Кількість Т-лімфоцитів визначали шляхом прямого розеткоутворення з еритроцитами вівці, а В-лімфоцитів - реакцією непрямого розеткоутворення з еритроцитами вівці (за розетку вважали лімфоцит, який фіксував на своїй поверхні три еритроцити і більше) [92, 109, 120, 238].
Для гістологічного та морфометричного досліджень відбирали кусочки грудної кістки. У кожній віковій групі для гістоморфометричного дослідження взято матеріал від 5 тварин (по 15 дослідних і контрольних тварин). При цьому матеріал фіксували в 10%-му розчині нейтрального формаліну. Для декальцинації використовували 8-10%-й розчин азотної кислоти та 5%-й розчин трихлороцтової кислоти. Матеріал заливали в парафін за загальноприйнятими методиками. Гістологічні зрізи виготовляли на санному мікротомі МС-2. Для фарбування гістозрізів використовували загальноприйняті і спеціальні методики: гематоксиліном та еозином, за Паппенгеймом, Ван-Гізоном [100, 107, 129].
Для фіксації мазків крові використовували метиловий (5-10хв.) та етиловий спирти (20-30 хв.), 10-12%-й розчин формаліну на етиловому спирті (3-5 хв.).
Для цитохімічних досліджень клітин червоного кісткового мозку та крові використовували такі методики: Браше - на виявлення РНК і ДНК, Шабадаша - на глікоген, Гольдмана - на ліпіди. Виконання всіх цитохімічних методик супроводжували необхідним контролем для підтвердження їх специфічності [95,190].
Для стереометричного аналізу гістоструктур використовували стереологічну методику волюметрії із застосуванням окулярної морфометричної сітки [2]. У червоному кістковому мозку визначали співвідношення між мієлоїдною тканиною, кістко
- Київ+380960830922