Формування в майбутніх педагогів прогностичного компонента професійної діяльності

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
ПРОГНОСТИЧНОГО КОМПОНЕНТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Результати теоретичного етапу дослідження дозволили охарактеризувати сутність прогностичного компонента, обґрунтувати його структуру та функції у професійній діяльності педагога, механізм виникнення.
Однак, існуючі наукові дані не відповідали на головне запитання: яким чином слід організувати підготовку майбутніх педагогів у вузі, щоб уже на цьому етапі освоєння професійної діяльності при дотриманні визначених умов в її структурі формувався прогностичний компонент.
У пошуках відповіді на це запитання ми вдалися до розробки логіки й змісту експериментального етапу дослідження, маючи на меті, що аналіз емпіричних фактів, окрім визначення ефективності виділених умов, дозволить виявити об'єктивні та суб'єктивні чинники, що закономірно впливають на процес та якість результатів формування прогностичного компонента у професійно-педагогічній діяльності.
Виконуючи цей етап дослідження, ми керувалися наступними положеннями:
- прогностичний компонент проявляється і функціонує в ідеальному плані, тобто у плані свідомості особистості, на етапі попереднього обдумування педагогом мети, змісту і засобів професійної діяльності, яка має відбутися;
- прогностичний компонент виникає й розвивається на основі спеціальних пізнавальних здібностей, ґрунтом для розвитку яких служить спеціально організована пізнавальна діяльність особистості;
- зміст прогностичного компонента становить навмисний аналіз педагогом ситуації, у контексті якої він має здійснювати свою діяльність, з метою її оптимального розвитку.
2.1. Логіка та методика організації експериментального етапу дослідження закономірностей процесу формування в майбутніх педагогів прогностичного компонента професійної діяльності
Експериментальне дослідження здійснювалось у три етапи, різними за своїми цілями та завданнями.
На першому - підготовчому етапі експериментальної роботи було опрацьовано методики діагностики прогностичного компонента, уточнено змістові характеристики його прояву. Окрім того, були визначені фактори, здатні впливати на процес формування прогностичного компонента під час засвоювання майбутніми педагогами своєї професійної діяльності, розроблена методика їх спостереження.
На цьому ж етапі уточнювався зміст знань і вмінь, необхідних для складання педагогічного прогнозу, розроблялося навчально-методичне забезпечення процесу формування прогностичного компонента на матеріалі теоретичної та практичної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності. По завершенні цього етапу було проведено констатуючий експеримент, за результатами якого зроблено опис та порівняння вибірки студентів, що входили до складу експериментальних груп.
Другий - основний етап експериментальної роботи був присвячений цілеспрямованому формуванню прогностичного компонента в умовах педагогічного експерименту, що тривав у природних умовах процесу підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності. Для отримання вірогідних емпіричних фактів, що свідчать про закономірності цього процесу, та чинників, що впливають на нього, навчання студентів теорії та практики складання педагогічних прогнозів здійснювалося на базі різної за своїм характером навчально-пізнавальної діяльності, різного обсягу їхньої психолого-педагогічної підготовки та практичного досвіду.
По закінченню цього етапу повторно проводився констатуючий експеримент за тими ж показниками прогностичного компонента, стан яких був зафіксований до початку формуючого експерименту.
Третій - заключний етап експериментального дослідження полягав у впорядкуванні та узагальненні емпіричного матеріалу; уточненні кількісних та якісних показників, які були одержані під час проведених діагностичних зрізів; аналізу експериментальних даних, описі виявлених тенденцій та закономірностей формування прогностичного компонента професійно-педагогічної діяльності в різних моделях організації навчального процесу; порівнянні отриманих результатів з даними, одержаними за практикою традиційної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах.
Розробляючи методику діагностики станів обстежуваних студентів із урахуванням чинників, що здатні впливати на процес формування прогностичного компонента професійно-педагогічної діяльності, ми виходили із соціально-когнитивної теорії особистості, відповідно до якої джерела функціювання людини як особистості полягають у безперервному взаємозв'язку її поведінки, пізнавальної сфери та оточення [278]. При цьому, навчання певної поведінки чи діяльності відбувається завдяки:
- спостереження ситуації;
- її моделювання з продумуванням (чи передбаченням) наслідків;
- оцінювання та відтворення самостійних дій у відповідності до подумки створеного образу ситуації;
- визначення й усвідомлення свого місця в ній та з'ясування змісту функцій, що їх вимагає виконувати та поведінка або діяльність.
Відповідно до положень цієї теорії, можна було б припустити, що на процес успішного формування в майбутніх педагогів прогностичного компонента у професійній діяльності впливають:
- уміння "бачити" педагогічну ситуацію, тобто спостерігати й фіксувати її прояв у потоці подій педагогічної реальності;
- уміння її аналізувати, тобто уявляти в певній системі образів, елементи якої впорядковані у просторі, часі та причинно-наслідковій залежності відповідно до прийнятих у педагогіці наукових термінів і понять;
- наявність певної суми науково теоретичних обґрунтованих уявлень і знань, що дозволяє аналізувати та критично будувати й перебудовувати систему образів;
- наявність досвіду, що дозволяє оцінювати варіанти різних моделей розвитку педагогічної ситуації та ймовірність їх реального втілення;
- наявність певних рис особистості, що забезпечують її включення до продуктивної професійно-педагогічної діяльності.
Для підтвердження чи спростування висунутої гіпотези дослідження необ