РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика обстежених
Обстежено 215 жінок віком від 20 до 70 років, яких було розподілено залежно від
наявності менструальної функції та тривалості постменопаузального періоду на
такі групи (табл. 2.1).
I — здорові жінки репродуктивного віку; середній вік 33,4±1,9 років.
II — жінки з нерегулярним менструальним циклом та іншими ознаками пременопаузи,
менструальна функція котрих закінчилась менш, ніж рік тому (перименопаузальний
період); середній вік 48,2±0,59 років.
Менопаузою вважається остання менструація. Відрахунок постменопаузального
періоду проводиться через 1 рік від останньої менструації.
III — жінки з ранньою постменопаузою від 1-го до 5-ти років; середній вік
52,3±0,67 років.
ІV та V групи об’єднують жінок в пізній постменопаузі.
ІV — жінки, тривалість постменопаузального періоду у яких від 6-ти до 10 років
(середній вік 58,6±0,7 років).
V — жінки з тривалістю постменопаузи більше 10 років (середній вік 64,8±0,9
років).
Кожна група розподілялась на дві підгрупи:
підгрупа 1 — жінки, IM KT котрих більше 90%, тобто з нормальною КТ;
підгрупа 2 — жінки, КТ опорного скелету котрих має ІМ<89%, тобто з остеопенією
та остеопорозом (див. табл. 2.1).
Так, І групу обстежених склали 70 жінок дітородного віку, яких розподілено за
станом КТ опорного скелета на дві підгрупи: 1-а підгрупа — жінки із здоровою
КТ; 2-а підгрупа — жінки із діагностованою остеопенією та остеопорозом.
Середній вік обстежених 32,8±1,39 та 34,9±1,67 років в 1-й та 2-й підгрупах
відповідно (див. табл.2.1). Питома вага пацієнтів з ГЗП в цій групі склала
35,6% (табл. 2.2).
У ІІ групу обстежених входили жінки перименопаузального періоду, яких було
розподілено на підгрупи за тим самим принципом. Для жінок цієї групи
характерним є питома вага ГЗП (66,7%) та жінок, яким встановлено діагноз
гінгівіт (33,3%). Середній вік обстежених в 1-й та 2-й підгрупах 48,8±0,6 та
47,4±1,25 відповідно (див. табл. 2.1, 2.2).
ІІІ групу склали жінки в ранній постменопаузі (тривалість постменопаузального
періоду до 5 років). Середній вік обстежених в 1-й та 2-й підгрупах 51,2±1,2 та
53,3±0,6 відповідно. Питома вага ГЗП серед обстежених цієї групи склала 78,4%.
В IV групу ввійшли обстежені, тривалість постменопаузального періоду яких
становить від 6 до 10 років (пізня постменопауза). Середній вік обстежених 1-ої
та 2-ої підгрупи 58,3±0,7 та 58,6±0,7 роки відповідно. Питома вага ГЗП серед
обстежених цієї групи склала 69,7%.
V групу склали 42 жінки, тривалість постменопаузального періоду котрих була
понад 10 років. V група обстежених також була розподілена за станом КТ на дві
підгрупи. Середній вік обстежених становив 63,4±1,3 та 65,3±1,2 роки відповідно
(див. табл. 2.1, 2.2).
Питома вага ГЗП у жінок V групи становила 90,5% та гінгівіт був діагностований
в 9,5% випадках.
Обстеження проводили на базі міської стоматологічної поліклініки, у відділі
фізіології та патології опорно-рухового апарату інституту геронтології АМН
України, центрі по вивченню менопаузи.
До дослідження не включались пацієнтки з захворюваннями ендокринної системи,
нирок, новоутвореннями, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, які можуть
впливати на метаболізм КТ.
В роботі була використана класифікація захворювань пародонта М.Ф.Данилевського
(1994) [20].
2.2. Клінічні та спеціальні методи дослідження при генералізованих
захворюваннях пародонта
Клінічні дослідження проводили за традиційною схемою, збирали анамнез: скарги
хворого, з’ясовували розвиток захворювань тканин пародонта, тривалість
захворювання, зв’язок з загальними захворюваннями, спадковістю, характер
харчування, заповнювали анкету-опитувальник.
При огляді оцінювали вид прикусу, дефекти зубних рядів, стан протезів, їх
якість, а також матеріали, з яких вони виготовлені. Використовували клінічні
методи обстеження (огляд).
Для оцінки стану тканини пародонта використовували наступні індекси.
Індекс гігієни (за Green-Vermillion, 1964), який визначається методом
фарбування вестибулярної поверхні зубів розчином Пісарєва-Шиллера або іншим
йодовмісним розчином. Критерії оцінки, бали:
0 — відсутність забарвлення;
1 — забарвлення 1/3 коронки зуба;
2 — забарвлення 2/3 поверхні коронки зуба;
3 — забарвлення більше 2/3 поверхні коронки зуба.
Індекс визначали за формулою
сума значень всіх зубів
ІГ = (2.1)
кількість зубів
При інтерпретації результатів використовувалась раніш запропонована шкала:
0–0,6 бала — хороший показник індексу;
0,7–1,6 бала — задовільний;
1,7–2,5 бала — незадовільний;
понад 2,5 бала — поганий.
Інтенсивність запального ураження ясен визначали, використовуючи індекс РМА,
запропонований I.Schour, M.Massler [62]. Використовується для оцінки запального
процесу ясен. Запалення ясенного сосочка оцінювали як 1 бал, запалення краю
ясен — 2 бали, запалення альвеолярних ясен — 3 бали.
Індекс РМА обчислювали за формулою
сума балів
РМА = (2.2)
число зубів
Сума балів визначалась сумою усіх найвищих показників стану тканин пародонта
біля кожного зуба.
Критерії оцінки індексу РМА знаходяться в межах від 0 до 3 балів.
Вираженість запального процесу в пародонті характеризувалася за пробами
Писарєва-Шиллера та кровоточивістю ясен.
Проба Писарєва-Шиллера базується на виявленні гликогену в яснах, рівень якого
зростає при запаленні. Залежно від інтенсивності запалення забарвлення ясен
буде від жовтого до темно-коричневого кольору (здорові ясна не забарвлюються).
Критерії оцінки:
1 — забарвлення відсутнє;
2 — забарвлення від слабого до помірного;
3 — інтенсивне темно-коричневе забарвлення.
Індекс обчислювався за формулою:
сума значень
Значення індексу = (2.3)
кількість зубів
Симптом кровото
- Київ+380960830922