<p style="font-family: 'Times New Roman', 'Times', serif; font-size: 18px; background-color: #ffffff;"><span style="background-color: #ffffff;">РОЗДІЛ 2СОНАНТИ УКРАЇНСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО МОВЛЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КІНОРЕНТГЕНОГРАФУВАННЯ)2.1. Артикуляційна реалізація складів з початковими губними сонантами українського, російського та польського мовлення 502.2. Артикуляційна реалізація складів з початковими губними дзвінкими українського, російського та польського мовлення 81 2.3. Артикуляційна реалізація складів з початковими губними глухими українського, російського та польського мовлення 105 2.4. Зіставлення артикуляційної реалізації губнихсонантів українського, російського, польськогомовлення між собою та з відповіднимидзвінкими й глухими 124 ВИСНОВКИ 138 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 145ДОДАТКИДОДАТОК АА.1. До методики дослідженняА.2. Зіставні кінорентгеносхеми складових фрагментів з губними приголосними українського, російського та польського мовлення А.3. Графіки зміни параметрів точок тіла язикаА.4. Артикуляційна динаміка складових фрагментів з губними приголосними українського, російського та польського мовлення (за порівняльними кінорентгеносхемами) А.5. Кінорентгенопрограма складових фрагментів українського російського та польського мовленняА.6. Ілюстраційний матеріалДОДАТОК ББ.1.1. Таблиця півперіодів імпульсної активності губів Б.1.2. Таблиця півперіодів імпульсної активності преларингальної зони надгортанного резонатора Б.1.3. Таблиця півперіодів імпульсної активності язикаБ.1.4. Таблиця півперіодів імпульсної активності м'якого піднебіння СПИСОК СКОРОЧЕНЬАН - артикуляційна напруженістьАП - артикуляційний перехідГ - голоснийГЗ - голосові зв'язкиЗГК - замикаюче глоткове кільцеКон-р - констрикторКР - кінорентгенМП - м'яке піднебінняНЩ - нижня щелепаП - приголоснийПЛ - преларингальнийПЛЗ - преларингальна зонаПЯК - під'язикова кісткаЯз. верт. - вертикальне стиснення язикаЯз. гориз. - горизонтальне стиснення язикаЯз. заг. - загальне стиснення язика ВСТУПЗ'ясування природи сонантів належить до найбільш дискусійних питань загальної фонетики. Як складові елементи фонетичної системи сонанти порушують її логічну упорядкованість, оскільки за артикуляційними ознаками ці звуки тяжіють до приголосних, а за акустичними - до голосних. Очевидно, вирішити питання про природу сонантних приголосних можливо тільки через грунтовне комплексне дослідження їх фізіологічних, акустичних та спектральних характеристик із застосуванням сучасних можливостей експериментальної фонетики. В цьому розумінні, безпосереднє дослідження процесів мовлення через артикуляційно-динамічний аналіз має особливе значення, оскільки характеристики акустичного сигналу залежать від конфігурації мовленнєвого тракту та ступеня напруження мовних органів.Фізіологічні особливості творення губних сонантів вивчалися у природному вимовлянні, оскільки глибоке висвітлення проблеми сонантів можливе тільки в межах реальної одиниці мовлення - складу, тому об'єктом пропонованого дослідження стали склади з початковими сонантними приголосними українського, російського та польського мовлення.Предмет пропонованого експериментально-фонетичного дослідження становлять закономірності творення сонантів українського, російського та польського мовлення. За наявністю та обсягом експериментального матеріалу предмет дисертаційної роботи було обмежено описом артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів українського, російського та польського мовлення за матеріалами кінорентгенографування. Дослідження артикуляційної динаміки губних сонантів, як частина загальної наукової теми Лабораторії експериментальної фонетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка - "Фонетика мовлення. Сегментні явища: артикуляційний аспект", спирається на визначення І.О. Бодуеном де Куртене фонеми як комплекса "робіт окремих частин мовленнєвого апарата" [40, с. 257], і зокрема сонантів як "складних фонетичних утворень" [217, с. 78-83], а також на загальну теорію побудови рухів М.О. Бернштейна [25] та теорію породження мовлення В.М. Сорокіна [173].Для визначення артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів у пропонованій роботі було використано нову методику аналізу фізіологічних процесів протягом складотворення, яка враховує якісні і кількісні характеристики імпульсної активності основних артикуляторів.Актуальність дисертаційної роботиАктуальність пропонованого експериментально-фонетичного дослідження зумовлена відсутністю у загальній фонетиці опису артикуляційно-динамічних ознак сонантних приголосних, тобто, таких ознак, які характеризують процес реалізації як такий. Крім того, актуальність цієї роботи полягає у невизначеності місця сонантів у складі як артикуляційній цілісності і відсутності таких артикуляційних даних про сонанти, які можна було б використати для дослідження акустичної ознаки звучності. До цього часу губні сонанти [м-], [м'-] українського; [м-], [м'-] російського та [m-] польського мовлення в аспекті артикуляційної динаміки не були предметом самостійного дослідження, а також не зіставлялися між собою типологічно. Мета дослідженняОсновною метою пропонованого дослідження є визначення артикуляційної природи губних сонантів експериментально-фонетичним методом. Досягнення основної мети дисертаційної роботи передбачило виконання таких завдань:1. З'ясування визначальних артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів.2. Опис артикуляційної динаміки губних сонантів українського, російського та польського мовлення протягом продукування складових фрагментів.3. Зіставлення артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів і відповідних глухих та дзвінких приголосних українського, російського та польського мовлення для виявлення артикуляційних чинників звучності сонантів.4. З'ясування основних артикуляційних типологічних ознак продукування губних сонантів у структурі складових фрагментів на матеріалі кінорентгенографування українського, російського та польського мовлення.5. Класифікація складів у межах аналізованої підсистеми за визначальними артикуляційно-динамічними ознаками.Матеріал дослідженняМатеріал пропонованого дослідження становлять кінорентгенофіл</span></p>
- Київ+380960830922