РОЗДІЛ 2
ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ
2.1. Технологія оцінювання діяльності вищого військового навчального закладу та професійної готовності його випускників
Підвищення ефективності діяльності вищого військового навчального закладу та якості підготовки спеціалістів - важлива проблема такої складної суспільної системи, якою є система навчання і виховання. При вивченні такої системи необхідно, передусім, чітко визначити такі поняття, як "ефективність", "ефективність вищого навчального закладу", "ефективність підготовки" та "якість підготовки спеціалістів".
Поняття "ефективний", "ефективність" широко вживається у різних видах професійної діяльності. Досить часто воно використовується і для оцінки особистої діяльності людини в побуті. На буденному рівні твердження про щось "ефективне", підводить до розуміння про те, що це "добре" або "бажане".
"Ефективність" як наукове поняття досить багатогранне. Невипадково певні сторони проблеми ефективності знайшли своє відображення у філософії, соціології, в економічних, технічних та інших науках, а також у педагогіці. Кожна галузь людських знань розглядає проблему ефективності під своїм специфічним кутом зору. В філософії та соціології основна увага приділяється методологічним та соціальним аспектам даної проблеми, в педагогіці - психологічним та методичним, в технічних науках - технологічним та технічним і т. ін. [23, 220, 223].
В цих дослідженнях ми знаходимо відображення як багатьох загальних, так і особливих сторін поняття "ефективності", що має важливе значення для нашого дослідження. Але особливу цікавість викликає розробка цієї проблеми в праксиології. Ця наука вивчає будь-яку людську діяльність, в тому числі і управлінську, і є "загальною теорією ефективної ( "справної" ) організації діяльності". Її головним завданням є розробка найбільш загальних норм максимальної доцільності, які головним чином грунтуються на практичному досвіді. Тому певні праксиологічні положення щодо ефективності можна практично застосовувати для більш глибокого розуміння сутності поняття "ефективність управління".
Розгляд праксиологічного поняття ефективності в працях різних авторів робить більш повним уявлення про його розвиток та зміст. Це вихідний пункт для подальшого аналізу даного поняття в різних аспектах та напрямках.
Значний внесок в розробку проблеми ефективності зробив один із засновників праксиології, польський вчений Т.Котарбінський.
Він виділяє два значення поняття ефективності. "Цей термін розуміють як в широкому, так і вузькому значенні. В широкому значенні він охоплює всю сукупність позитивних ознак її правильності, а правильна діяльність і ефективна діяльність - це одне й те ж. Ефективність у вузькому смислі, по-іншому майстерність, вправність - це здатність вміло виконувати будь-яку практичну або близьку їй діяльність" [48]. В обох цих значеннях ефективність має ступені градації.
Найважливішою характеристикою ефективності в її широкому значенні є результативність. "...а результативність діяльності полягає в тому, що вона досягає поставленої мети" [48]. Відносно мети дія може бути успішною (мету досягнуто), неуспішною (мети не досягнуто), невдалою (окремими випадками якої є протиуспішність та байдужість).
Особливу увагу Т.Котарбінський приділяє аналізу ознак ефективної дії, які складають хребет праксиології. До них належать: економізація дій, перетворення їх в більш економічні, тобто більш економні або більш продуктивні; препарація дій, яка включає будь-які спеціальні приготування до них; інструменталізація дій, використання інструментів та різної апаратури; проблеми організації, які мають особливе значення для складної багатосуб'єктивної дії. В реалізації цих ознак провідна роль належить постулату активізації діючого суб'єкта, який Т.Котарбінський вважає найбільш важливим положенням всієї теорії ефективної організації діяльності.
Розглядаючи застосування Т.Котарбінським поняття ефективності можна зробити висновок, що він вживає це поняття в різних аспектах та формах. Поряд з вищевказаним використанням ефективності в широкому та вузькому значенні можна назвати застосування ефективності в термінологічній (як одна із взаємозамінюючих характеристик дії) та в понятійній формах ( ефективність визначається через досягнення мети). Основні праксиологічні оцінки дії з точки зору справності, а саме ефективності як досягнення мети, з одного боку, і оцінка економічності, розуміється як економічність та продуктивність, в певній мірі виражають різні види ефективності, що виділяються в сучасній літературі: цільову, економічну.
Таким чином оцінка дії з точки зору справності в певній мірі реалізується через різноманітність форм поняття ефективності, його поліфункціональним значенням й структурною різноманітністю. Це дозволяє ставити питання про різні значення поняття ефективності (універсальне, синтетичне, маніпуляційне), а також про його особливі види.
Багато уваги в розробці та розвитку поняття ефективності в праксиології приділяється в працях одного з видатних дослідників теорії організації та управління Я.Зеленевського. Значний інтерес викликає його підхід до вивчення організаційних одиниць в двох аспектах: взаємозв'язку та взаємозалежності організаційних підрозділів, хоча й повторюваності подій. Перший аспект стосується організаційної структури, другий - процесів, що відбуваються в організації. Відзначаючи тісний взаємозв'язок цих двох аспектів, слід разом з тим визнати, що принятий їх розподіл, як це, наприклад, характерно для проблеми підвищення ефективності роботи апарату управління, робить предмет, що вивчається, більш виразним та сприяє правильному визначенню напрямків його досліджень [61].
Розгляд поняття ефективності Я.Зеленевський попереджує аналізом поняття мети. Він дає наступне визначення мети: "Мета діяльності - це стан якихось речей, що належать до майбутнього, передбачається діючим суб'єк
- Київ+380960830922