РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИМИ РЕЗЕРВАМИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
2.1. Діалектика становлення та розвитку управління золотовалютними резервами
Українська банківська система утворилася протягом 1991 р. в результаті розпаду СРСР. Україна, як новостворена держава не мала власних золотовалютних резервів, а отже й досвіду управління ними, кадрів, інфраструктури. За часів СРСР управління золотовалютними резервами було виключно монополією центральних органів Держбанку СРСР та його агента Зовнішекономбанку СРСР.
Структура та функції центральних банків визначалися в країнах світу протягом досить довгого історичного періоду під впливом унікальних для кожної країни історичних, політичних, економічних та інших факторів. Незважаючи на особливості грошово-кредитної політики, різний ступінь економічного розвитку, практично всі країни світу мають золотовалютні резерви, а отже, здійснюють управління останніми у той або інший спосіб. У СРСР була побудована дуже цікава система управління золотовалютними резервами, які в умовах адміністративно-командної економічної системи практично не застосовувались для запровадження тих або інших заходів грошово-кредитної політики, здійснення валютних інтервенцій тощо. На жаль, СРСР не публікував звітність щодо золотовалютних резервів, що значно ускладнює здійснення детального аналізу. Основним джерелом поповнення золотовалютних резервів СРСР були валютні надходження від експорту сировини, енергоносіїв та корисних копалин, а також власний видобуток золота. Золотовалютні резерви СРСР використовувались в основному для фінансування імпорту продовольства, товарів широкого вжитку, а також для фінансування політичних заходів СРСР, пов'язаних, насамперед, з підтримкою комуністичного руху в усьому світі та країн-сателітів. Такі операції потребували збереження конфіденційності, для чого була створена широка мережа так званих "совзагранбанков" - 100% дочірніх банків у Швейцарії, Лондоні, Парижі, через які в основному і здійснювались операції щодо зберігання та витрачання золотовалютних резервів СРСР. Фактично, золотовалютні резерви просто "проїдалися", при чому особливо динамічно цей процес розвивався в перші та останні роки існування СРСР. Дуже цікавими даними, що підтверджують це твердження, є статистичні дані, що збираються та публікуються експертами міжнародної організації World Gold Council (рис. 2.1) [88].
Рис. 2.1. Динаміка золотих авуарів у деяких країнах світу, 1900-1925 рр.
Як свідчать наведені дані, за десятиріччя з 1915 до 1925 рр. золоті запаси Росії, а пізніше - СРСР скоротились з 1250 до 141 метричних тонн, що відбувалося при досить стабільному рівню видобутку золота в СРСР. В останні роки існування СРСР було опубліковано інформацію, що обсяг золотих авуарів складає лише 275 тонн (за іншими даними, 325 тонн), що нагадує ситуацію, яка мала місце в перші роки його існування.
З грудня 1991 року з моменту створення Національного банку України на базі українського республіканського відділення Держбанку СРСР починається історія управління золотовалютними резервами сучасної незалежної України[89]. Доречно зауважити, що процес розбудови механізму управління золотовалютними резервами відбувався досить непросто. На нашу думку, можна виділити виділяє чотири етапи еволюції управління золотовалютними резервами НБУ [90].
Перший етап охоплює період з часу створення Національного банку України і закінчується організацією Валютної біржі НБУ (1992 рік). Найважливішими завданнями на цьому етапі було створення інфраструктури управління золотовалютними резервами, встановлення кореспондентських відносин НБУ з іноземними банками, підготовка кваліфікованого персоналу.
Другий етап триває з 1992 до 1995 року (початку кредитування України Міжнародним валютним фондом). Для цього етапу характерними є дві особливості: активне формування нормативно-правової бази з питань валютного регулювання та валютного контролю в Україні і швидке зростання золотовалютних резервів НБУ завдяки впровадженню обов'язкового продажу частини валютних надходжень. Так, "у 1992 році за рахунок первинної емісії Національного банку України було придбано в офіційний валютний резерв 2,2 млн. дол. США" [91]. На цих етапах еволюції механізму управління золотовалютними резервами НБУ питанням зберігання золотовалютних резервів уваги приділялося явно недостатньо. Про це свідчить термінологічна плутанина, коли під поняттям "управління золотовалютними резервами" в основному розумілося здійснення операцій на внутрішньому валютному ринку: викуп 10% обов'язкового продажу іноземної валюти, а пізніше - купівля-продаж іноземної валюти на УМВБ.
Третій етап (1995-1998 рр.) пов'язаний із стрімким зростанням обсягів золотовалютних резервів за рахунок надходження кредитів МВФ та короткострокових портфельних іноземних інвестицій. Завершується цей етап фінансовою кризою 1998 р.
Четвертий етап (з 1998 р. і до теперішнього часу) виявив недоліки існуючої системи управління золотовалютними резервами НБУ, зокрема: низьку ліквідність резервів, що обумовлено використанням довгострокових фінансових інструментів; проведення операцій з офшорними банками; недостатній рівень контролю за ризиками НБУ. Все це зумовило об'єктивну потребу в удосконаленні механізму управління золотовалютними резервами НБУ. Обсяг золотовалютних резервів станом на 1.11.2001 року досяг рекордної позначки: 2,97 млрд. дол. США, покращилась ліквідність та захищеність золотовалютних резервів. Структура золотовалютних резервів станом на 1.11.2001 наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка та структура золотовалютних резервів НБУ, 1995-2001 рр.*
Складові золотовалютних резервів НБУ11'1995
млн. дол. СШАПитома вага, %%11'2001 млн. дол. СШАПитома вага, %%Резервна позиція в МВФ0000Авуари в СПЗ15813,8309,310,4Монетарне золото15,61,4134,24,5Готівкова валюта25,22,23,770,1Депозити до запи