РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОГО МЕХАНІЗМУ В УКРАЇНІ: ФІСКАЛЬНИЙ ТА РЕГУЛЮЮЧИЙ АСПЕКТИ
2.1. Аналіз вітчизняної практики справляння мита
Митно-тарифна система кожної держави, що представляє собою сукупність взаємопов'язаних сфер митно-тарифного оподаткування, побудована на основі загальновизнаних положень податкової теорії із застосуванням індивідуального підходу. Тому такі системи відрізняються за видами мита та порядком його справляння, за структурою національного митного тарифу, за кількістю ставок мита та їх розміром. Це пов'язано з важливим значенням мита у регулюванні ЗЕД, рівнем економічного розвитку конкретної країни, історичними факторами, а також такими особливостями мита, як значна диференціація ставок, великий перелік його видів, зовнішній характер даного податку.
Вказані особливості мита і відмінності функціонування митно-тарифних систем у різних країнах обумовлюють доцільність вивчення національного механізму митно-тарифного оподаткування (рис.2.1).
Мито в Україні справляється митними органами відповідно до положень Конституції України, Митного кодексу України, Закону України "Про Митний тариф" від 05.04.2001 р. та інших нормативних актів, що регламентують митну справу в Україні.
Митне оформлення, метою якого є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю, і документування його результатів, та пропуск товарів через митний кордон здійснюються лише після сплати мита, крім окремих передбачених законодавством випадків. Мито сплачується у національній валюті України шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком на рахунок митного органу або внесення відповідної суми готівки до каси митного органу [40].
Рис. 2.1. Склад митно-тарифного механізму України.
При недотриманні строку сплати (у випадку попереднього відстрочення сплати або у результаті дій, що спричинили недобір) мито справляється за весь час заборгованості з нарахуванням пені на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення [40].
Основою вітчизняного митно-тарифного регулювання є Митний тариф України, що визначається як систематизований згідно з УКТЗЕД звід ставок ввізного мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України [21]. Тобто, Митний тариф України є імпортним тарифом. Варто відмітити, що у економічно розвинутих країнах, як правило, митом оподатковується лише імпорт. Так, у США експортне мито заборонено законодавчо [80, C.97].
В Україні експортне мито застосовується до обмеженого переліку товарів, тому його частка у структурі надходжень мита до Державного бюджету України є невеликою (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Структура фактичних надходжень мита до Державного бюджету України у 2001-2005 рр. (за даними ДМСУ і [26]).
Так, у 2001-2002 рр. сума фактичних надходжень вивізного мита до бюджету складала менше 0,5% від загального обсягу надходжень мита. Проте, у 2003-2004 рр. частка експортного мита у структурі загальних надходжень даного податку була більш вагомою і становила 7,4% та 14,7% відповідно. Тенденцію щодо зростання даного показника заплановано зберегти і у 2005 р. - згідно з плановими даними частка вивізного мита у загальній сумі надходжень зазначеного платежу становить 16,5% [26].
Введення та справляння вивізного мита регулюється окремими законодавчими актами. Митний тариф України також не включає ставки особливих видів мита.
З метою більш детального з'ясування порядку справляння мита в Україні розглянемо його основні елементи (рис. 2.3).
Х X
Рис. 2.3. Структурно-логічна схема мита.
Суб'єктами оподаткування митом є юридичні та фізичні особи, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон. Слід зазначити, що кінцевим платником, як правило, виступає споживач. Щоправда, інколи суб'єкт оподаткування і є споживачем товару, а в окремих випадках перекладання мита є неможливим або недоцільним.
Товари, які перетинають митний кордон України, підлягають митному контролю, митному оформленню та оподаткуванню митними платежами згідно з чинним законодавством. Митний кодекс України трактує термін "товари" як будь-яке рухоме майно, включаючи валютні та культурні цінності; електричну, теплову та інші види енергії; транспортні засоби, за винятком тих, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон [1, C.8].
Ряд вчених, серед яких В. Ю. Бардачова, К. М. Владимиров, І. В. Дудчак, О. В. Мартинюк, А. М. Поддєрьогін та інші, визначають об'єкт митного оподаткування як МВ товарів або фізичну одиницю виміру та обліку товарів, які переміщуються через митний кордон (вага, об'єм, кількість тощо) [80, C.199; 195, C.157; 59, C.54]. Взагалі, вартість як об'єкт оподаткування доцільно обирати при оподаткуванні доходу, а в момент перетину кордону товари можуть бути ще не продані. Більш того, при застосуванні специфічних ставок мита, МВ однозначно не може бути об'єктом оподаткування, а фізична одиниця виміру та обліку товарів є масштабом вимірювання для цілей оподаткування. На нашу думку, об'єктом оподаткування митом є товари, які перетинають митний кордон країни, а МВ товару або величина у фізичній одиниці його виміру виступає базою оподаткування. В даному випадку об'єкт має безпосереднє відношення до платника і більш чітко вказує на те, що саме оподатковується.
Наступним елементом мита є податкова ставка. Товари, які імпортуються в Україну, оподатковуються