РОЗДІЛ 2
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОГО ІПОТЕЧНОГО ЖИТЛОВОГО КРЕДИТУВАННЯ
2.1. Аналіз джерел і умов формування ресурсів банківського іпотечного житлового кредитування в Україні
Умови створення і функціонування банківських установ є зовнішніми чинниками, які багато в чому визначають процес формування ресурсів і враховуються в ресурсній політиці банків. Тому розгляд зовнішніх економічних умов, які визначають формування, динаміку розвитку і принципи управління БРІЖК, входять у сферу дослідження дисертаційної роботи.
Динаміка макроекономічних показників (див. Додаток Д.1) дозволяє нам виділити декілька періодів: 1991-1995 рр. - етап глибокої економічної кризи; другий період, 1996 - 1999 рр., позначений введенням національної грошової одиниці, протягом якого на фоні поглиблення кризових явищ відбулася деяка економічна стабілізація; третій етап, з 2000 р. і до теперішнього часу характеризується зміцненням досягнутих результатів і формуванням основи стабільного економічного зростання.
Зниження виробництва протягом 1991 - 1997 рр. призвело до критичного скорочення інвестицій в основний капітал (див. Додаток Д.1), зростання об'ємів прибутку в даний період носило здебільшого інфляційний характер. Складні економічні умови посилювалися кризою неплатежів, низькою ефективністю функціонування підприємств і збільшенням частки збиткових виробництв із 5,9 % до 55,7 %. Аналогічні негативні тенденції спостерігалися в даний період і за основними соціально - економічними показниками, які характеризують добробут населення. Не дивлячись на значне зростання середньої номінальної заробітної плати, за період з 1991 р. до 2000 р. індекс реальної заробітної плати вказував на зниження добробуту населення внаслідок високої інфляції і перевищення темпів зростання доходів над витратами.
Значні позитивні зміни в економіці України відбулися в 2000 році, який став переломним: вперше подолано падіння ВВП (темп зростання 105,8 %), збільшилося виробництво промислової, сільськогосподарської продукції, а також товарів народного споживання на 12,4 %, 9,8 % і 24,5 % відповідно, значно зросли інвестиції в основний капітал, подолана негативна динаміка збільшення збиткових підприємств, вперше одержаний профіцит бюджету в розмірі 0,6 % ВВП. Ці зміни в реальному виробничому секторі зумовили зростання реальної заробітної плати на 3,6 %, сприяли вирівнюванню темпів зростання грошових доходів і витрат населення (104,5 % і 104,8 %). Деякі позитивні тенденції були збережені і в наступному періоді й остаточно закріплені в 2002 - 2004 рр. Представлені дані дають всі підстави стверджувати про перехід економіки України у фазу економічного підйому, але привертають увагу деякі тривожні моменти: нерівномірні і нестабільні структурні зміни реального виробничого сектора, нестійкість дефіциту державного бюджету і темпів інфляції.
Нестабільність розвитку реального виробництва, а також жорстке монетарне регулювання відобразилося на структурі і темпах зростання грошової маси (див. Додаток Д.2). Найбільші темпи зростання протягом всього періоду 1991 - 2004 рр. зберігаються за наявними грошовими коштами, питома вага яких в сукупній грошовій масі складає в середньому понад 40 %. Цей елемент, на наш погляд, є потенційним і значним джерелом поповнення БРІЖК (і складає більше 30 % сукупних банківських ресурсів на даний момент). Проте його залучення в банківську систему залежить не тільки від зусиль банків, але й визначається макроекономічними тенденціями і держрегулюванням. Крім того, такий процес навіть у сприятливих умовах не може бути швидким.
Структура і динаміка грошових агрегатів у ВВП, параметри розміщення грошової маси (див. Додаток Д.3) характеризуються повільними і нестабільними позитивними змінами як за коштами суб'єктів підприємництва, так і населення, а також певними ускладненнями і недостатньою забезпеченістю економічної системи грошовими ресурсами [36, с.74; 46, с.36]. Така ситуація спричинює труднощі в забезпеченні розширеного відтворювання, неможливості стабільного зростання інвестицій, обсягів реального виробництва, у результаті - до скорочення потенціалу із збільшення заощаджень в економіці і ресурсів банківської системи. Це значно зменшує можливості банків по розширенню ІЖК. Певні позитивні зміни в динаміці грошової маси (незначне скорочення готівки, збільшення ресурсів на рахунках банків, переважання коштів населення в структурі розміщення грошової маси) не є стійкою тенденцією. Тому дані зміни не роблять реальними перспективи значного нарощування БРІЖК найближчим часом. Тому актуальним напрямом є створення сприятливих умов щодо збільшення довір'я до фінансової системи і переведенню наявних грошових коштів у банки, що сприятиме зростанню банківських іпотечних ресурсів.
Рівень і особливості осідання заощаджень населення і підприємств у банках формують ресурси банківської системи, що визначає ресурсні можливості із розвитку ІЖК. З другого боку, активність виробничої сфери визначає можливості економічних суб'єктів і населення зберігати кошти в банках, а також сукупний і платоспроможний попит на ІЖК.
В динаміці формування заощаджень в економіці України (за системою національних рахунків) і їх трансформації в інвестиції (див. Додаток Д.4) також простежується наявність трьох тимчасових періодів. Норма валового заощадження набула тенденції до збільшення починаючи з 1999 р., проте показник так і не досяг рівня, що існував останніми роками у колишньому СРСР (31 % від національного доходу) [14, с.38], і значно нижче значення показника в країнах з розвинутою економікою. Це говорить про недолік ресурсів в Україні для фінансування відтворювальних процесів, що, у свою чергу, перешкоджає активізації процесу формування заощаджень у банківській системі.
Крім того, основна маса заощаджень є малодоступною з погляду фінансування ІЖК банківською системою. Так, аналіз співвідношення коштів суб'єктів господарювання і фізичних осіб (див. табл. 2.1),