РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вивчення агроекологічних особливостей родючості змитих грунтів проводилось в підзоні чорноземів звичайних в центральній частині Степу України на території Дніпропетровської області.
Дніпропетровська область займає площу 32,6 тис. км2 і розташована в степовій зоні України на обох берегах середньої течії Дніпра. Ріка Дніпро поділяє територію області на дві відносно рівні частини - правобережну і лівобережну.
На півночі область межує з Харківською і Полтавською областями, на заході - з Кіровоградською і Миколаївською, на сході - з Донецькою, на півдні - з Херсонською і Запорізькою областями.
Територія Дніпропетровської області відрізняється різноманітністю екологічних умов. Згідно фізико-географічному районуванню вона розташована в умовах трьох геоморфологічних областей: Придніпровської височини, Дніпровсько-Донецької западини та Придніпровської низини. Рельєф області складний і різноманітний, сильно перерізаний долинами р. Дніпро і його притоків, ярами і балками. На долю плакорів припадає 60 % території. Останні 40 % складають схили неоднакової будови, різної крутизни та експозиції. Середня висота Придніпровської височини 182 м, максимальна відмітка в межах Дніпропетровської області 211 м над рівнем моря. Загальна глибина розчленування Придніпровської височини 70-150 м. Середня висота Придніпровської низини над рівнем моря близько 130 м. Загальне розчленування рельєфу досягає 130-140 м. Пересіченість рельєфу обумовлює неоднакові агрокліматичні умови ландшафтів в межах позначених низин і височин.
Клімат Дніпропетровської області помірно континентальний. Територія області знаходиться під впливом Атлантичного океану і Середземного моря з одного боку і Великого Євроазіатського континенту - з другого. Незважаючи на великий різновид циркуляційних процесів, на території області переважає континентальне повітря помірних широт і з цим, головним чином, пов'язані умови недостатнього зволоження.
На території північної частини області (м. Губиниха) згідно багаторічних даних в середньому за рік випадає 537,3 мм опадів, з яких 13 % років одержують атмосферних опадів 350-400 мм, 13 % - від 400 до 450 мм, 15 % - 450-500 мм, 10 % - 500-550 мм; 16 % - 550-600 мм, 12 % - 600-650 мм, 12 % - 650-700 мм, 6 % - 700-750 мм, 3 % - більше 750 мм (табл. 2.1).
Середньорічна температура повітря дорівнює 8,0?С з коливаннями по роках 5,9-10,1?С.
В цілому північна частина Дніпропетровської області на 50 % має риси північно-степових погодних умов, а на 50 % - лісостепових.
В погодних умовах і кліматі центральної території області проявляються екологічні риси трьох зон: лісостепової, північно-степової і середньостепової (посушливої) [112]. Ця частина області розташована на Придніпровській сильно розчленованій височині. В цих умовах в середньому за рік випадає 514 мм опадів і середньорічна температура складає 8,5? (з коливаннями 6,4-10,5?. В цьому районі 10 % років одержують атмосферних опадів 350-400 мм, 23 % від 400 до 450 мм, 23 % - 450-500 мм, 13 % - 500-550 мм, 13 % - 550-600 мм, 9 % - 600-650 мм, 6 % - 650-700 мм і 3 % > 750 мм.
Південна частина області тепла і найбільш посушлива.
Середньобагаторічна кількість опадів 459 мм, температура повітря 9,4?, що на 1,4? більше північної частини і на 0,9? центральної. 13 % років одержують атмосферних опадів 250-350 мм, 16 % - 350-400 мм, 25 % - 400-450 мм, 9 % - 450-500 мм, 19 % - 500-550 мм, 9 % - 550-600 мм, 9 % - 600-650 мм.
По кількості опадів роки дуже різняться між собою, по-різному діють на життєве середовище і створюють великий діапазон екологічних умов, починаючи від південних степів до лісостепової зони.
Загальні особливості клімату дуже добре відображає гідротермічний коефіцієнт (ГТК) - умовний показник вологозабезпеченості.
Як свідчать дані таблиці 2.2 північна частина (м. Губиниха) має ГТК - 0,95 (з коливаннями 0,73-1,21); центральна (м. Дніпропетровськ) - 0,85 (0,62-1,09); південна (м. Нікополь) - 0,76 (0,59-0,85).
В північній частині (м. Губиниха) весною і на початку літа складаються лісостепові умови (ГТК 0,92-1,21) зволоження. В центральній частині ГТК знижується до 0,85, а в південній до 0,76, що говорить про збільшення сухості території.
В геологічному відношенні основу більшої частини території Дніпропетровської області, як і всієї України, складають тверді кристалічні породи: граніти, гнейси, які виходять в Азово-Подольский або Український кристалічний масив. В четвертинну епоху дрібні частки льодовикових відкладів утворили лес, який, як відомо, складається, головним чином, з дрібнозернистого пиловидного суглинку з домішкою вапна [62]. Пізніше на лесі утворились родючі чорноземи і каштанові грунти.
В теперішній час поверхня області являє собою хвилясту рівнину з розвиненою балочною мережею, яка характерна для степу і відображає основні риси рельєфу південної частини Східно-Європейської рівнини. В подальшому зміна поверхні проходила, головним чином, під впливом зовнішніх сил: поверхневого стоку, температури, атмосферних опадів, вітру, рослинних і тваринних організмів. Особливу роль відіграє поверхневий стік. Територія області покрита глибоко розчленованою поверхнею з густою балочною мережею 0,50-0,75 км на 1 км2 [155].
Природна рослинність Дніпропетровської області має, в основному, ксерофітний характер і являє собою вузьколисті дернинні злаки. Розповсюджені рослинні спілки з пануванням типчаку і ковилу. Таке співвідношення злаків створюється посиленням випасу кормових угідь, при якому дрібнодернинні злаки займають домінуюче місце в травостої.
За даними Бондарь Г.С. [18] в північній і центральній агроекологічних підзонах в відсотковому відношенні перше місце займає родина айстрових - 17,5 %, друге місце поділяю