РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Посів розсадника мутагенезу проводився на спеціально виділеній ділянці поля селекційної сівозміни (дослідне господарство Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, с.м.т. Глеваха, Київська обл.), де щорічно здійснюється зміна культур. Попередник - зайнятий вико-вівсяною сумішкою пар. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту загальноприйнята для зони.
Характеристика ґрунту дослідної ділянки. Територія дослідного поля знаходиться в правобережній частині Лісостепової зони України на Придніпровському плато. Ґрунти дослідного поля світло-сірі і сірі опідзолені супіщані та їх глеюваті відміни на лесових породах. Вміст гумусу 2.04-2.70 % (по Тюрину). Середній показник рН ґрунтів 5.0-5.1 (ступінь кислотності - слабо кислі). Вміст обмінного калію (К2О) по методу Кірсанова 122 мг/кг ґрунту (підвищений). Забезпеченість азотом по Корнфильду 109-119 мг/кг ґрунту (середнє). Вміст рухомого фосфору 53-70 мг/кг ґрунту по Корнфильду (відповідно до матеріалів агрохімічного обстеження, проведеного Київською зональною агрохімічною лабораторією).
Клімат області формується під впливом великого надходження сонячної радіації, переважання континентального повітря помірних широт, також окремих вторгнень холодного арктичного, теплого і вологого морського повітря та характеризується досить високими літніми температурами, достатніми умовами зволоження (метеостанція Митниця). Клімат є помірно-континентальним. Середня температура повітря складає 6.5-7.0 0С з відносною вологістю 79%.
Важливим кліматичним фактором є вологозабезпеченість. Сума опадів (норма) в зоні складає 562 мм за рік, за вегетаційний період 320-450 мм. Проте, протягом вегетаційного періоду опади розподіляються досить нерівномірно. Найбільше дощів випадає в червні і липні (відповідно 64 і 83 мм) і якраз вони впливають на формування якісного насіння озимої пшениці. В цілому, за вегетаційний період випадає ? 65 % опадів від річної норми, що цілком забезпечує вологою сільськогосподарські культури. Взимку сніговий покрив нестійкий. Зима починається в другій половині жовтня - листопаді, коли середньодобова температура переходить через 5 0С і продовжується до другої половини березня (перехід середньодобової температури через 0 0С). Найбільш холодним місяцем є січень. Середня багаторічна температура повітря у січні складає -6.9 оС. У холодні роки середня температура може знижуватися до -15 0С, а в теплі підвищуватися до 0-5 0С. В теплі зими часто бувають відлиги, під час яких температура підвищується до 10 0С тепла. Кількість опадів за зиму в середньому складає 90-120 мм. Випадають вони в більшості у вигляді снігу, але можливо й у вигляді дощу, дощу зі снігом. Сніговий покрив встановлюється в середньому у другій декаді грудня і сходить в другій половині березня. Температура ґрунту на глибині вузла кущіння озимих протягом зими може змінюватися від 0 до -10 0С. В результаті різких коливань температури, промерзання ґрунту і нестійкого снігового покрову, в окремі зими спостерігається ушкодження озимих і багаторічних трав від вимерзання, випрівання, видування, випирання, крижаної кірки чи спільної дії цього комплексу факторів. Вегетаційна весна - період весняних польових робіт. Початок вегетаційної весни визначається датою переходу середньодобової температури через 5 0С, закінчення - через 15 0С. Тривалість її порівняно невелика. Починається вона в більшості років у другій половині квітня і закінчується до кінця третьої декади травня. До початку польових робіт запаси продуктивної вологи в орному шарі достатні для оптимального розвитку рослин. У квітні досить часті повернення холодів, мінімальна температура повітря в квітні може бути -10 - -12 0С. В середньому заморозки закінчуються наприкінці квітня - початку травня. Середня температура повітря навесні складає 7 0С з деяким підвищенням у березні-травні. Досить часто відбувається зниження відносної вологості повітря до 50 % і нижче. Тривалість періоду з температурою вище +5 0С складає в середньому 210 - 215 днів. Вегетаційний період (із середньодобовими температурами вище 10 0С) 150-189 днів. Найперші осінні заморозки спостерігаються в останній декаді вересня. Гідротермічний коефіцієнт, що характеризує співвідношення приходу і витрати вологи за рахунок опадів і випаровування дорівнює +1.17 (за вегетаційний період). Кліматичні умови дозволяють вирощувати більшість сільськогосподарських культур помірної зони. Тривалість сонячного сяяння за період вегетації складає 1400 - 1550 годин (максимум 1743 год.) за рік. Сума ФАР 2126 мДж/м2 за рік, 1467 мДж/м2 за період з температурами вище +10 0С. За багаторічними показниками суми активних температур за період з t +5 0С складають 29800, а за період з t 10 0С - 26450. Суми ефективних температур вище 5 0С складають 1955 0С, а вище 10 0С -1035 0С. Цієї кількості достатньо для формування високих врожаїв сільськогосподарських культур.
В період проведення досліджень погодно-кліматичні умови були найрізноманітнішими табл. 2.1 -2.8.
Погодно-кліматичні умови 1998 року (см. табл. 2.1 -2.2). В 1998 році випало 674.9 мм опадів, що на 105.9 мм більше від середньої багаторічної норми, або 118.6 %. За вегетаційний період випало 430 мм опадів, що вірогідно відрізняється від середньобагаторічної норми. Розподіл опадів по місяцях був дуже нерівномірний. У вересні їх випало 12.5 мм, що на 21.5 мм менше, ніж в середньому по роках. Середня температура повітря протягом року складала 7.8 0С, що на 0.3 0С вище норми. Відносна вологість повітря протягом року знаходилася в межах 71.8 %, що на 7.8 % нижче норми. Сума активних температур була 2895.1 0С, що складало 109.4 % від норми. Сума ефективних температур виявилася близькою до норми і складала 2125.5 0С - 108.7 % від норми (табл. 2.2). В цілому, спостерігалося значне відхилення погодних умов за вегетаційний період у цей рік.
Таблиця 2.1
Середньомісячні показники основних метеорологічних факторів