РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставлених завдань були проведені клінічні та експериментальні дослідження.
2.1 Об'єкти та методи клінічного дослідження
Обстежено 60 осіб віком 14-20 років, обох статей, що проживають на територіях Рівненської та Житомирської областей практично здорових та з вродженим, чи набутим гіпотиреозом, котрі з березня по вересень 1999-2001 р. перебували на плановій реабілітації в санаторії "Зелений гай" м. Дрогобич. Обстеження проводилося в день заїзду та на передодні від'їзду після 21 дня санаторно-курортного лікування. Обстеженню підлягали особи жіночої та чоловічої статі з діагнозом "Воло ЩЗ" від І до ІІІ ступеня, гіпотиреозу.
Проводили загальний огляд обличчя на предмет пропорційності і симетрії його, забарвлення шкіри. Порожнину рота обстежували по загальновизнаній методиці, визначали стан слизової оболонки, пародонту, зубного ряду, язика.
Стерильною піпеткою з дна порожнини рота проводили забір ротової рідини без стимуляції слиновиділення, натще або через дві години після прийому їжі. В ротовій рідині визначали: рН за допомогою іонометра ЭВ-74, відносну в'язкість, мінералізуючий потенціал за методом Х.М. Сайфуліної і співавтори [163]. Вміст кальцію в слині визначали фотоколориметричним методом за допомогою стандартних наборів LA CHEMA. Амілолітичну активність визначали методом Каравея [80].
Для оцінки стану слизової оболонки порожнини рота були обрані наступні клініко-фізіологічні показники: вакуумна проба за Кулаженком, контактна термометрія.
Вакуумна проба Кулаженка дає змогу оцінити стан мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота, проникливість капілярів і їх резистентність до вакууму. На апараті АЛТ, який за 10 секунд створює вакуум 40 мм.рт.ст. визначали час утворення гематоми, прикладаючи стерильний прозорий скляний наконечник діаметром 10 мм до слизової оболонки в ділянці перехідної складки [68].
Визначення температури органів і тканин щелепово-лицевої ділянки проводили методом контактної термометрії з використанням електротермометра.
Температуру визначали при носовому диханні, прикладаючи електротермометр до наступних ділянок:
1) в під'язиковій ділянці на рівні молярів;
2) в ділянці фронтальних зубів;
3) в парадонтальних кишенях;
Фізико-хімічні параметри ротової рідини і клініко-фізіологічні показники стану слизової оболонки рота досліджувалися у осіб основної групи до та після санаторно-курортного лікування.
Таблиця 2.1
Кількість проведених досліджень
Назва дослідженьКількість Ротова рідинарН 110Відносна в'язкість110Вміст кальцію110Мінералізуючий потенціал110Амілолітична активність110Слизова оболонка порожнини ротаВакуумна проба за Кулаженком220Контактна термометрія330
Усього проведено 550 біохімічних досліджень ротової рідини та 550 досліджень температури та резистентності до вакууму слизової оболонки порожнин рота.
2.2 Експериментальні дослідження
Експериментальні дослідження виконано на 80 нелінійних білих щурах самцях у репродуктивному віці (5-8 місяців) масою 120-190 г. Вигодовували щурів згідно з звичайним раціоном в умовах віварію. Першу групу склали інтактні тварини. У другій серії досліджень експериментальну гіпофункцію ЩЗ досягали щоденним згодовуванням щурів мерказолілом в дозі 3 мг/1 кг маси тіла впродовж 25 - 30 днів, який знижує потребу тварин в кисні більш ніж на 40% [61]. Тиреостатичний препарат мерказоліл (НПО "Укрмедпром" об'єднання "Здоровье", табл. 0,005г) додавали до корму, яким годували тварин протягом доби.
Критерієм повноцінності тироїдної функції ЩЗ були показники приросту маси щурів під час експерименту, а також результати радіоімунологічного визначення концентрації гормонів трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) у сироватці крові за допомогою набору IMMUNOTECH кат.:1699, 3286.
Тіреоглобулін в сироватці крові визначали методом радіоімунологічного аналізу "in vitro" за допомогою набору білоруського виробництва розробленого співробітниками лабораторії хімії білка ИБОХ НАНБ.
Динаміка приросту маси тварин протягом експерименту при гіпотиреозі відрізняється від такої у контрольній групі тварин (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Загальна характеристика експериментальних тварин за умов гіпотиреозу
Групи дослідних тваринКількість тварин (n)Маса тварин в грамах (M?m)до експериментупісля експериментуКонтроль К10115, 70?7,22180,30?7,27Гіпотиреоз Г14137,00?7,68
(Р?0,05)189,5?7,21
(Р?0,05)
Маса тварин впродовж 25 днів досліду зросла у контрольної групи на 56,5% у групи тварин з гіпотиреозом на 37,95% (див. табл. 2.2).
Двадцятип'ятиденне згодовування щурам тиреостатичного препарату мерказолілу, викликає достовірне (Р?0.05) зниження Т3 на 45?0,09%, а Т4 на 39,7?0,4% (табл. 2.3).
Таблиця 2.3.
Концентрація трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) у сироватці крові інтактних білих щурів та на фоні експериментального гіпотиреозу
Групи дослідних тваринКількість
тварин (n)Концентрація гормонів (нмоль/л)Трийодтиронін
(М?m)Тироксин
(М?m)Контроль К42,0?0,0270,03?11,40Гіпотиреоз Г71,1?0,07
(Р?0.05)?44,0?6,2
(Р?0.05)?
Тиреоглобулін, як основний компонент колоїду фолікулів ЩЗ служить основою для депонування і синтезу тиреоїдних гормонів (Т3, Т4) і їх попередників.
Концентрація тиреоглобуліну на фоні впливу мерказолілу (М) зменшується на 21,2% порівняно з контролем (рис. 2.1).
Вплив малих доз радіації модифікували шляхом трьох разового рентгенопромінювання білих щурів в сумарній дозі 1 Гр за допомогою апарату РУМ-17, РІП-75 см, відносна глибинна доза - 94%, експозиційна доза на поверхні 36 рад, вогнищева доза 0,33 Гр, тривалість сеансу - 30 с - це трет