Ви є тут

Облік, аналіз і аудит розрахунків з бюджетом

Автор: 
Василик Ольга Остапівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002286
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Організаційно-методологічні аспекти бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом

2.1. Концептуальні основи побудови розрахунків з
бюджетом
Розвиток системи бухгалтерського обліку зумовлений об'єктивними причинами і в першу чергу підвищенням рівня економічного розвитку, ускладненням виробничих зв'язків, самої технології виробництва, реалізації продукції і глобалізацією економіки в цілому. Зараз і на найближчу перспективу Україна обрала магістральним напрямом свого розвитку інтеграцію в європейський економічний простір, що ставить передусім завдання уніфікації принципів обліку в міжнародному масштабі.
Сьогодні в Україні розроблені національні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності на основі міжнародних стандартів, затверджені нові плани рахунків бухгалтерського обліку для суб'єктів господарювання [17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,13]. Розроблені та затверджені форми фінансової звітності відповідно до міжнародної практики. Здійснені заходи у відповідності з Програмою реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, спрямовані на уніфікацію інформації про фінансовий стан суб'єктів господарювання, яка застосовується у високорозвинених країнах з ринковою економікою і різними формами власності. Це сприяє розвитку міжнародних економічних відносин України, залученню іноземних інвесторів, контролю виконання фінансово-економічних угод з іншими державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями, а також здійсненню спільної діяльності вітчизняних і зарубіжних партнерів тощо.
У вказаних нормативних документах мова не йде про введення єдиної технології та методики обліку. Вони мають і матимуть свої особливості в різних країнах світу. Міжнародні вимоги і стандарти регулюють лише основні принципові моменти обліку, від яких залежить визначення фінансових результатів діяльності підприємств та порядок відображення їх у звітності, в т.ч. розрахунків з платежів до бюджету й інших фінансових зобов'язань.
Сьогодні вже є підстави стверджувати, що проведення економічних реформ, зумовлених трансформацією суспільних відносин, існування приватної власності, конкуренції, банкрутства та інших реалій життя засвідчують наявність спільних ознак господарського механізму нашої держави і країн з розвиненою ринковою економікою [68]. Подібність господарського механізму закономірно визначає подібність облікових систем, але ніяк не виключає національної специфіки. Проте в принципах та правилах побудови систем бухгалтерського обліку повинна бути єдність.
Підприємство повинно розкривати свою діяльність у формах звітності про фінансовий та майновий стан і узагальнювати у балансі всі активи, зобов'язання і капітал на певну дату за єдиними правилами, які роблять інформацію зрозумілою для користувачів. На нашу думку, основними завданнями бухгалтерського обліку слід вважати:
* накопичення даних про фінансові результати діяльності підприємства та їх фіксація в бухгалтерських реєстрах;
* відображення стану розрахунків з бюджетами й іншими централізованими цільовими фондами;
* формування показників і звітності про стан і структуру активів підприємства, зобов'язань, капіталу, фінансових ресурсів.
Певна адаптація бухгалтерського обліку до ринкових умов почалася з 90-х років, коли в існуючу систему бухгалтерських рахунків було введено нові рахунки для тих об'єктів обліку, які з'явилися при переході до ринку (нематеріальні активи, цінні папери та ін.), а також затверджено нові форми звітності.
Сьогодні вже є очевидним те, що бухгалтерський облік є обов'язковим елементом господарського механізму будь-якої держави, тому його організація і методологія регламентуються, хоча рівень регламентації може бути різним в кожній країні залежно від рівня економічної свободи підприємства. Підготовка фінансової звітності здійснюється за встановленими правилами, які впливають на зміст та обсяг звітних форм, отже, необхідно прагнути до їх максимально можливої інформативності. Недостатність інформації про фінансово-майновий стан підприємства не сприяє його конкурентоспроможності на ринку капіталів і відлякує потенційних інвесторів. Це є ще одним аргументом на користь переходу нашої держави на міжнародні стандарти фінансового обліку та звітності.
На цьому шляху важливе теоретичне і практичне значення має визначення меж бухгалтерського обліку, що дає змогу окреслити ті проблеми, які потребують першочергового вирішення. Визначення меж бухгалтерського обліку пов'язане з трактуванням предмета обліку. В сучасній науковій літературі з цього приводу немає єдиної думки. Спостерігається як дуже розширене трактування предмета обліку, наприклад, за часів соціалістичної економіки, так і дещо звужене трактування. В.В. Сопко стверджує, що предметом обліку є господарська діяльність, а з другого боку, це сукупність виробничих елементів і правових відносин [133, с.117]. В літературі зустрічаються й інші визначення предмета обліку.
На нашу думку, предметом бухгалтерського обліку виступають факти господарської діяльності. Вони характеризують стан та використання ресурсів і фінансові результати цієї діяльності. Звичайно, тут повинна враховуватись чинна правова основа обліку. Сутність питання в тому, що бухгалтерський облік організується відповідно до чинних нормативних документів. До їх числа слід віднести закони України, підзаконні акти Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Міністерства статистики, Державної податкової адміністрації, Національного банку та інших державних органів. Нормативні документи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.
Є підстави зробити висновок про те, що бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства, отже, його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб, за допомогою якого вирішуються завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерський облік має описувати процеси, що відбуваються на підприємстві: постачання, виробниц