РОЗДІЛ 2
ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ ВЗУТТЄВОГО ВИРОБНИЦТВА
2.1. Характеристика сучасного стану підприємств взуттєвого виробництва
Легка промисловість - одна із найважливіших галузей із задоволеності потреб споживачів. Це підтверджує досвід розвинених країн світу, де питома вага виробництва товарів народного споживання та послуг населенню у валовому внутрішньому продукті сягає 75-80 %. В Україні визнано приорітетність легкої промисловості, тобто передбачено першочергову розробку та впровадження конкрентних заходів щодо створення умов для нормальної роботи підприємств і динамічного розвитку цієї галузі.
Незалежна Україна отримала у спадщину економіку, в якій товари народного споживання та послуги становили лише 27 % і на той час завдання полягало в усуненні диспропорцій шляхом прискореного виробництва товарів народного споживання та розвитку сфери послуг. Проте сталося навпаки: найбільшої руйнації останніми роками зазнала саме легка промисловість. Десять років тому вона являла собою багатогалузевий комплекс, який містив у собі 25 підгалузей, 500 підприємств з 750 тис. робочих місць. На той час підприємства галузі виробляли щорічно понад 3000 млн. дм2 натуральних шкіртоварів, до 200 млн. пар взуття, 250 млн. шт. трикотажних виробів, до 1млрд. м тканин, 380 млн.пар панчішно-шкарпеткових виробів, більше 250 млн. шт. швейних, 250 млн.шт. фарфоро-фаянсових виробів, а також необхідну кількість різноманітних комплектуючих та допоміжних матеріалів для одягу і взуття. Вартість продукції, виробленої легкою промисловістю у 1990 р., оцінюється сумою в 15 млрд. доларів [121]. Швидкий оборот коштів та висока рентабельність продукції робили цю галузь дуже привабливою для підприємництва. Особливо треба відзначити, що легка промисловість завжди була дуже вигідною для держави: вона формувала близько 15 % надходжень до Державного бюджету, забезпечувала роботою 7 % загальної чисельності промислово-виробничого персоналу промисловості та становила 2.4 % вартості основних фондів України. Галузь постійно розвивалась, щорічно закуповуючи устаткування на суму до 80-100 млн. доларів.
У 1991-1998 р галузь пережила глибоку кризу, в результаті чого зазнали втрат не тільки підприємства, а й держава: частка продукції легкої промисловості у загальному обсязі виробництва промислової продукції в Україні зменшилася з 11,6 % у 1990 р. до 1,4 % у 2000 р. Розглянемо динаміку одного із найважливіших виробництв легкої промисловості - взуттєвого у 1990-2000 рр. (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва взуття в Україні у 1990 - 2000 рр. 1)
Виробництво 1990 1991199219931994199519961997199819992000Взуття всього, млн.пар 196,0 177,3144,0104,539,920,613,110,011,411,913,5% до поперед-нього року - 90,581,272,538,251,663,676,3114,0104,4113,4% до 1990 року 100,0 90,573,553,320,410,56,75,15,86,16,9у т. ч. взуття дитяче, млн. пар 74,8 70,050,328,08,73,82,01,00,80,80,7% до поперед-нього року - 93,671,955,731,143,752,650,080,0100,087,6% до 1990 року 100 93,667,237,411,65,12,71,31,11,10,9 1)Розраховано за даними статистичних щорічників України за 1990 - 2000 рр. - К. Держкомстат України,1990-2000.
Виробництво взуття в Україні починаючи з 1990 р. значно зменшилось. Лише з 1998 р. підприємства галузі почали нарощувати темпи виробництва. Не зважаючи на позитивні зрушення у легкій промисловості, в тому числі і у взуттєвій, за обсягами виробництва та ступенем задоволеності потреб населення у взутті, вона суттєво відстає від розвинених країн світу, хоча країна має достатні можливості для виробництва високоякісного взуття. В даний час потужності галузі використовуються лише на 10 % - в основному для виконання держзамовлень та замовлень іноземних фірм за давальницькою схемою.
В табл. 2.2. наведено динаміку виробництва взуття в Україні в 1990-2000 рр. в розрахунку на одну особу. У 1990 р. на одного жителя України виробляли 3,8 пари взуття, тоді як у 2000 - одну пару на трьох. У результаті кризових явищ в економіці найбільше постраждали найнезахищеніші верстви населення - діти. Виробництво товарів легкої промисловості для дітей в Україні за останні роки скоротилось за окремими видами від 20 до 250 разів. Обсяги виробництва дитячого взуття також значно зменшились: з 74,8 млн. пар у 1990 р. до 0,7 млн. пар у 2000р. На одну дитину виробництво взуття в цей період склало відповідно 6,2 пари та 0,06 пари, тому проблема забезпечення дітей України вітчизняним взуттям стала дуже гострою і вимагає термінового вжиття ефективних заходів з її розв'язання. Адже на Україні станом на 01.01.2001 р. дітей віком 1-19 років 12 млн., в тому числі у віці: до одного року - 385 тис. осіб; один - чотири роки - 1788.7 тис.; п'ять - дев'ять - 2916.3 тис.; 10 - 14 років - 3735,3 тис.; 15 - 19 років - 3765,0 тис. осіб. Серед них 1200 тис. осіб постраждали від аварії на Чорнобильській атомній станції, 20 тис. - бездомних, 16тис. - інвалідів дитинства. Така ситуація потребує розробки і реалізації на державному рівні ефективних заходів щодо сприяння виробництву товарів легкої промисловості для дітей.
Таблиця 2.2
Динаміка виробництва взуття в Україні на душу населення у 1990-2000 рр.1)
Виробництво19901991199219931994199519961997199819992000Взуття , пар3,83,42,82,00,80,40,30,20,20,20,3Взуття дитяче, пар6,25,84,22,30,70,30,20,080,070,070,06 1)Розраховано за даними статистичних щорічників України за 1990 - 2000 р. - К. Держкомстат України,1990-2000.
Хоча 95,5 % підприємств легкої промисловості перебувають у колективній власності, 2 % - приватні, 2 % - державні, інша незначна кількість підприємств є приватною власністю іноземних громадян, спад виробництва в легкій промисловості стався не через прив