РОЗДІЛ 2
СТАН МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ТА МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Формування і розвиток кадрового потенціалу аграрних підприємств
Розвиток аграрних підприємств України в цілому і конкретного досліджуваного нами регіону (Вінницької області) характеризується низьким рівнем обізнаності керівників усіх рівнів цих підприємств стосовно теорії і практики менеджменту персоналу. Така ситуація притаманна для керівників підприємств, що формувалися професійно в умовах соціалістичної економіки. Їм важко відійти від стереотипів адміністративного управління, склалася парадоксальна ситуація, коли персонал є низько-кваліфікованим, немотивованим і керівники змушені застосовувати до нього адміністративний примус. Керівництво аграрного підприємства на сьогоднішній день не може розраховувати на залучення молодих спеціалістів, які формувалися в ринковому середовищі, через скрутне фінансове становище. Головним завданням менеджменту персоналу аграрних підприємств є забезпечення рівноправних відносин в напрямку керівник-підлеглий, адже вони здебільшого носять примусово-авторитарний характер. Роль менеджменту в організації діяльності сільськогосподарського підприємства значна, управління зачіпає всі сторони його функціонування і вирішальним чином впливає на результати діяльності. В кожній галузі управління здійснюється в дещо відмінному середовищі і пов'язане з різними факторами та особливостями виробничого процесу.
Особливістю сучасних аграрних підприємств є домінування кризових явищ над позитивними результатами господарського і соціально-економічного розвитку. Це зумовлено негативною дією цілого ряду факторів, переважна частина яких знаходиться в "площині" управління. Менеджмент являється відправною точкою, від якої повинен відштовхуватися теперішній підприємець, надаючи головну роль "менеджменту персоналу."
Менеджмент персоналу в аграрному підприємстві є системою соціально-економічних й іншого роду заходів, здійснюваних вищою керівною ланкою, для формування достатнього для продуктивної реалізації виробничих і невиробничих завдань кадрового потенціалу, створення умов для успішної адаптації персоналу до умов виробництва, а також його розвитку відповідно до вибраної стратегії та тактики досягнення поставленої мети. Тому одним з найважливіших завдань (функцій) менеджменту персоналу є визначення потреб підприємства в кадрах, забезпечення його потрібною кількістю працівників відповідної кваліфікації, мотивація і організація праці, координація зусиль персоналу.
Забезпечення достатнього для потреб виробництва кадрового потенціалу у відповідності з існуючою системою організації виробничого процесу і техніко-технологічною оснащеністю підприємств - запорука успішності їх функціонування. Але ситуація тут неоднозначна, Вінниччина аграрний регіон, більша частина зайнятого населення працює в сільській місцевості, про що свідчать дані, наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Середньооблікова кількість штатних працівників по галузях економіки Вінницької області*
Галузьроки2002 в % до 19901990200020012002осіб%осіб%осіб% осіб%Всього 85625510053057810049952710046160310053,9в т. ч.промисловість18409521,510827720,59546919,19283620,150,4сільське господарство29795234,817956233,816756733,514379231,248,3лісове господарство20880,238110,847740,942710,9204,5транспорт539556,2249214,6256065,2350347,664,9будівництво542426,4173573,2160513,2117162,521,6торгівля357264,2131352,6125112,5153563,342,9інші види зайнятості62805826,718351534,517754935,615859834,425,2*Статистичний щорічник Вінниччини за 2002 рік, Вінниця - 2003, 628 с. - C. 435-439.
З таблиці 2.1. видно, що в 1990, і 2000-2002 роках питома вага зайнятих в сільському господарстві порівняно із загальною чисельністю по економіці становила близько 34%. В процентному співвідношенні чисельність сільськогосподарських працівників майже не змінюється, хоча в числовому виразі зберігається тенденція до значного зменшення працюючих. Порівняно з 1990 роком в 2002 році чисельність працівників сільського господарства скоротилася на 154160 осіб або на 51,7%, частка зменшення досить значна.
В аграрному секторі Вінницької області після реформування відносин власності на селі, з метою створення на базі КСП підприємств ринкового типу, започаткованого в кінці 1999 - початку 2000 р., відправною точкою якого став Указ Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору", функціонують підприємства різних організаційних форм господарювання. В цих умовах кардинально змінився кількісний склад працівників.
Протягом останнього періоду розвитку агропромислових товаровиробників спостерігається ситуація, для якої характерною особливістю є зменшення чисельності працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві. За нашими розрахунками (таблиця 2.2), протягом 2000-2002 рр., середня кількість працівників по окремо взятих групах сільськогосподарських підприємств Вінницької області в розрахунку на площу угідь в користуванні майже не змінюється. Але необхідно зазначити, що загальна чисельність персоналу з кожним роком зменшується - в 2001 році порівняно з 2000-м роком чисельність працівників всіх сільськогосподарських підприємств області зменшилася на 2,7%, по недержавних підприємствах - 2,2%, а по державних - на 20,5%. В 2002 році порівняно з 2001-м роком по всіх підприємствах чисельність працівників зменшилася на 18,8%, по недержавних - на 19,4%.
Якщо характеризувати основні організаційно-правові форми господарювання підприємств, то в 2001 році порівняно з попереднім зменшення чисельності персоналу коливалося в межах 4%, а в 2002 році даний показник становив близько 20%. Збільшення чисельності по тій чи іншій групі спостерігається лише при збільшенні кількості підприємств (додаток А), це чітко видно на прикладі приватних та інших підприємствах (2001 рік