Ви є тут

Контроль та моніторинг технічного стану багатоступеневих установок транспортування та компримування газу в умовах експлуатації

Автор: 
Орлов Ігор Олегович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002422
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2 СТРАТЕГІЇ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ КУ АГНКС
Як вже було відмічено, надійністю обладнання можна керувати двома шляхами: покращання фізико-механічних властивостей матеріалів, з яких виготовлене обладнання, що можливе на етапі проектування та виготовлення, або змінивши (оптимізував) процес технічного обслуговування, забезпечення зменшення витрат на проведення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, забезпечення оптимального використання ремонтного фонду (ЗІПу) тощо.
Стратегія технічного обслуговування уявляє собою сукупність принципів, правил та керуючих впливів, котрі визначають комплексний розвиток експлуатаційних якостей обладнання, методів організації та виробничо-технічні бази її ТОіР. Дане визначення стратегії відображає необхідність системного підходу до вирішення проблеми підвищення ефективності ТОіР, спрямовує та узгоджує дії в межах єдиної програми всіх організацій та підприємств які експлуатують та ремонтують обладнання [118].
2.1 Стратегії, засновані на методах календарного планування. Стратегія А та В
Для більшості технологічних елементів системи газопостачання (допоміжного устаткування на АГНКС, блоків регулювання газу на ГРС, арматури, у тому числі лінійної, приладів і пристроїв автоматики тощо.) застосовується стратегія обслуговування, яка заснована на календарному плануванні. Аварійні відмови, що відбуваються між профілактичними роботами, як правило, не є причиною для систематичного перегляду планово-попереджувальних заходів. З цієї причини ця стратегія є жорсткою.
Аварійні ремонти основного устаткування систем газопостачання, відповідно до основних задач трубопровідного транспорту газу, при гарній організації обслуговування зводяться до термінових операцій заміни або ремонту елемента, що відмовив, блока, вузла. Оскільки основне устаткування систем АГНКС відноситься до складних технічних систем і разом із відповідним допоміжним устаткуванням та системою автоматики складається з великого числа окремих елементів і вузлів, то його характеристики надійності можна розглянути в ряді випадків як суперпозиції значного числа характеристик випадкових потоків несправностей складових частин. Тому можна припустити, що аварійні ремонти та заміни елементів устаткування, що відмовили, системи газопостачання хоча і відновлюють його працездатність, але не відбиваються на характеристиках надійності об'єкта в цілому.
Зазначену стратегію обслуговування і ремонту визначимо як стратегію А. Вона полягає в тому, що повне відновлення працездатності устаткування системи газопостачання здійснюється в заздалегідь призначеному календарному часі, незалежно від числа аварійних відмов за цей період. По мірі виникнення відмови устаткування виконуються аварійні ремонти, спрямовані на відновлення працездатності шляхом заміни або ремонту елемента, що відмовив, блока або вузла.
Якщо позначити випадковий процес, що характеризує стан об'єкта, що обслуговується в довільний момент часу , і врахувати, що індикація відмов на об'єктах системи газопостачання є, як правило, миттєвою, то приймає наступні значення:
,(2.1)
При зроблених припущеннях моменти переходу (моменти закінчення планових ремонтів) є моментами повного відновлення працездатності об'єкта і процес обслуговування повторюється з цього моменту незалежно від минулого. Тоді цей процес є процесом відновлення, а моменти переходу - точками відновлення процесу . Схема розглянутої стратегії обслуговування показана на рис. 2.1
Для аналізу випадкового процесу обмежимося рамками одного періоду відновлення та одержимо формулу для середніх питомих витрат у стаціонарному режимі обслуговування у вигляді
, (2.2)
де - періодичність планово-відбудовних ремонтів; - середні питомі витрати (грн/год) від перебування в стані : відповідно середні питомі витрати на проведення аварійного ремонту і середні питомі витрати на проведення одного планового ремонту технологічного устаткування ; - математичне очікування часу перебування об'єкта обслуговування в стані ; за період відновлення процесу , - математичне очікування часу перебування об'єкта в працездатному стані за період відновлення .
Рис. 2.1. Схема стратегії А обслуговування і ремонту устаткування систем газопостачання, заснованих на методах календарного планування
Спираючись на результати досліджень працездатності ряду основних елементів механічних систем [76] функцію розподілу часу безвідмовної роботи об'єкта можна представити в вигляді
, (2.3)
де - функція інтенсивності відмов.
Тривалість аварійного ремонту на об'єкті, що є випадковою величиною, залежить від відстані до місцезнаходження бази централізованого обслуговування, швидкості пересування ремонтно-відновлювальних засобів, виду аварії, оснащеності ремонтним устаткуванням, кваліфікації ремонтного й управлінського персоналу тощо.
Припустимо, що вона підкоряється певному закону розподілу
, (2.4)
з математичним очікуванням
. (2.5)
За умови виконання відновлювальних ремонтів згідно затвердженого попередньо графіку з наперед визначеним міжремонтним напрацюванням математичне очікування часу перебування об'єкту в стані обслуговування визначається як
. (2.6)
Виконання ремонтів КУ на АГНКС здійснюється без порушення технологічного режиму завдяки підключенню резервного обладнання (КУ), яке може в свій час також аварійно відмовити під час проведення циклу відновлення заміненого обладнання. Тому необхідно визначити на всій довжині циклу відновлення де
. (2.7)
Відповідно математичне очікування аварійного стану можна представити в вигляді
, (2.8)
де - імовірність попадання об'єкту в аварійний ремонт в період . Останнє спостерігається лише в т